Казав, що винен керівник: Верховний Суд підтримав звільнення працівника через прогул
Якщо керівник надасть суду документальне підтвердження факту відсутності працівника на роботі через неповажні причини, то його можна буде звільнити за законом. В одній зі справ позивач намагався довести, що його звільнили без причини, мовляв керівник не дозволяв працювати.
Коли можна звільнити працівника через відсутність на роботі?
Кодекс законів про працю дозволяє за наявності підтвердження провини працівника звільнити його з роботи за прогул. Так працівник Товариства з обмеженою відповідальністю не зміг довести поважні причини неявки на робочому місці протягом майже трьох місяців. Про це йдеться в матеріалах справи №757/50231/24-ц.
Дивіться також Офісний графік з 9 до 17 більше не в моді: молодь масово обирає мікрошифтинг
Як встановив суд, працівник був менеджером з логістики й відмовлявся працювати протягом тривалого часу. Він заявляв, що керівництво самостійно не давало йому виконувати роботу, заблокувавши доступ до робочого облікового запису та істотні зміни умов праці проти його волі. У результаті його звільнили на підставі статті 40 КЗпП України, тобто за прогул роботи протягом тривалого часу.
Позивач звернувся до суду, аби він визнав наказ про звільнення нечинним. Колишній працівник вимагав поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Відмову він отримав у судах першої інстанції та апеляції. Усе через те, що від 5 липня 2024 року протягом трьох місяців людина не перебувала на роботі й поважних та об'єктивних причин для цього не було.
Що вирішив Верховний Суд?
У Верховному Суді дійшли до висновку, що згідно з законом прогул – це відсутність працівника на роботі більше, ніж три години в робочий час. При цьому, людина може йти з роботи за наявності поважних причин, які сталися не з волі чи провини працівника.
Працівник має сумлінно виконувати посадові обов'язки. Якщо цього не відбувається, його можна звільнити. Однією з причин звільнення також може бути прогул. Водночас роботодавець повинен фіксувати факт відсутності працівника на роботі й причини прогулу. При цьому, керівник має зробити це належним чином за допомогою акту про відсутність працівника. Він пишеться саме в день прогулу із зазначеною датою та часом.
Конкретно у цій справі керівництво надало всі докази прогулу працівника протягом тривалого часу, а позивач не зміг відстояти свою позицію. Він наполягав, що його звільнення мало базуватися не на частині Кодексу про прогул, а через іншу причину – відмову продовжувати роботу в нових умовах.
Але суд зазначив, що першочергово предметом спору був прогул, тому лише ці обставини вдалося перевірити під час розгляду справи. З огляду на це суддя не скасування рішення попередніх інстанцій та не встановив обов'язку поновити працівника ТОВ на роботі.
Важливі нюанси щодо звільнення з роботи в Україні
Українське законодавство дозволяє працівнику оскаржити незаконне звільнення та поновитися на посаді через суд. Якщо роботодавець порушив процедуру або не мав законних підстав для звільнення, суд може зобов'язати повернути працівника на роботу та виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.
У більшості випадків працівник має попередити роботодавця про звільнення за власним бажанням за два тижні. Водночас закон передбачає винятки, коли людину повинні звільнити в день, який вона сама вказала у заяві, зокрема через переїзд, вступ до навчального закладу, стан здоров'я або інші поважні причини.
Працівник має право звільнитися за власним бажанням навіть під час перебування за межами України. Заяву роботодавцю можна надіслати поштою або в електронній формі, якщо на підприємстві передбачений електронний документообіг.