Очільницю музею Голодомору зацькували через вагу: вона вирішила подати до суду

27 липня 2023, 14:33
Читать новость на русском

Джерело:

"Радіо Свобода"

Виконувачку обов'язків директорки музею Голодомору Лесю Гасиджак почали цькувати в мережі через зовнішність. Проте вона не розгубилася та подасть до суду.

Виконувачка обов’язки Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду, кандидатка історичних наук Леся Гасиджак готує позов до суду через образу честі та гідності.

До теми Через приниження доньки: Оля Полякова подає до суду на українське медіа

Що трапилось

Днями Юрист Клим Братківський у своєму фейсбуці заявив, що Леся Гасиджак не може очолювати музей Голодомору, бо, на його думку, "має невідповідну зовнішність". Він також заявив, що музей Голодомору повинна очолювати людина з "нормальної вагою". Знайшлись ті, хто підтримав його слова та долучився до цькування, однак більшість українців обурили слова юриста.

На скандальну ситуацію навіть відреагував Уповноважений з прав людини України Дмитро Лубінець. Він засудив цькування Лесі Гасиджак через зовнішність зазначив, що професійні якості та здібності мають бути єдиними критеріями для оцінки людини.

Клим Братківський вже видалив свій допис, проте скриншоти збереглись:

Леся Гасиджак подасть до суду

Гасиджак повідомила, що разом з правниками готує офіційну заяву й обов'язково подасть до суду. Вона зазначила, що справа навіть не в ній, а в тому, що таці ситуації в Україні трапляються кожного дня і це потрібно змінювати.

Позов буде обов'язково. Це питання не в мені. Я спокійно до цього хейту поставилася. Це дуже смішна історія, і сумна з іншого боку. Я принципово буду подавати до суду, бо розумію, що такі історії трапляються кожного дня. Хейту піддається дуже багато жінок в Україні. І не лише через зовнішність. А просто через те, що вони є жінками на керівних посадах. Я вважаю, що це має бути повчальний кейс. Щоб він ніколи більше не повторився,
– сказала вона.

Вона зауважила, що наразі фахівці прикладають дуже багато зусиль для того, щоб люди перестали сприймати інакшість як щось погане. Особливо це важливо з огляду на те, що у нас йде війна. 

Це сумна історія. Ми живемо в 21 столітті. Дуже багато зусиль фахівці різних рівнів докладають до того, щоб суспільство наше трохи змінилось. Щоб ми перестали інакшість сприймати як щось погане, неправильне і незручне. Виявляється, роботи попереду ще дуже багато. У нас іде війна. З війни повертаються захисниці і захисники без рук, без ніг. Потім ці люди будуть зазнавати хейту? Тому що вони некрасиві?,
– додала вона.