На Львівщині реконструктори відтворили бойовий побут воїнів УПА

18 лютого 2018, 19:37
Читать новость на русском

Щороку реконструктори товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" приїздять до лісу на околиці Олеська на Львівщині, аби відтворити бойовий побут українських повстанців. Табір, зброя, уніформа та польові умови – усе як у 1940 роках минулого століття. Бойові дії цілком реальні, от тільки патрони холості.

"Тут відчувається партизанщина а ще після того, як ми дізнались, що зимою 1942 року саме тут у селі Теребежі відбувся з'їзд ОУН, який вирішував важливі справи по волинському питанню – це стимулює нас і ми завжди хочемо сюди приїхати", – зауважив командир підрозділу реконструкторів УПА Володимир Гаврон "Ворон".

Читайте також: У Харкові вандали спаплюжили пам'ятний знак воїнам УПА: відео

Більше десяти років члени товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" приїздять узимку на місце поблизу села Теребежі, аби на декілька днів перевтілитись у своїх славних предків. Спочатку реконструктори перевіряють чи всі добре екіпіровані та чи в порядку зброя. Рій сучасних повстанців добряче озброєний, як у 1942-1943 роках.

Ночують вони у закинутому будинку посеред лісу. Температура інколи опускалася нижче 20 градусів, тому сучасні "повстанці" гріються за допомогою буржуйки, а їсти готують у польових умовах. Уніформу упівців хлопці шиють самі або ж купують оригінальну.

Серед сучасних повстанців є й зовсім юні. 17-рінчий Юрко вперше на вишколі, та вже стояв на варті та навіть ходив у розвідку.

Ходили в розвідку, підкрались до хати німців. Вони там дрова кололи, різали Друг Швагро дав нам зброю і поліз туди під хату німців, через дорогу і німці його не помітили,
– розповів про пригоду Юрій Николин "Сорока".

Читайте також: Нагороди, які не встигли отримати бійці УПА, вручили їхнім нащадкам

Десятки членів товариства брали участь у справжніх бойових діях. У багатьох родичі були в УПА. Тож реконструкція для них не просто гра у війну, а серйозна справа.

Що таке Волинська трегедія або волинське питання? Волинська трагедія – обопільні зачистки польського та українського населння, які здійснювала УПА та польська Армія Крайова в 1943 році на території Волині. Досі дані про трагедію різняться, адже українська сторона переконана, що діяла виключно у відповідь на польські звірства та задля забезпечення цілісності українських земель після Другої світової війни. Поляки ж стверджують, що саме українці є винуватцями геноциду польського народу. За різними даними, під час різні на Волині загинуло від кількох тисяч до 35 тисяч поляків. Точної кількості жертв з боку України не відомо. За даними дослідників, всього під час польсько-українського конфлікту загинуло близько 24 тисяч українців на всіх територіях, включаючи Волинь.

Відлуння Волинської трагедії і досі впливає на стосунки між Польщею та Україною. 6 лютого 2018 року президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про створення Інституту національної пам'яті. Закон передбачає кримінальну відповідальність кожному, хто на території Польщі публічно вживатиме термін "польські концтабори", а також визнаватиме співучасть польської держави або її народу в Голокості, або заперечуватиме "злочини українських націоналістів". Порушникам у Польщі загрожуватиме штраф, або тюремне ув'язнення до трьох років.