Підсумки Євро-2012: Що залишилося країні після футбольного свята
Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького може забезпечувати 20 вильотів на годину та приймати за цей час 2 тисячі пасажирів. Це найбільше летовище Західної України, вартістю понад 4,5 млрд гривень, нині напівпорожнє.
"Необхідно було зразу робити якийсь певний маркетинг пасажиропотоку, з одного боку. З іншого боку, необхідно розвивати маршрути, робити бюджетні авіалінії", – вважає пасажир Василь Бялик.
Цьогоріч аеропорт обслужив понад 200 тисяч пасажирів. Згідно з оцінками експертів за такого пасажиропотоку летовище окупиться не раніше, ніж через 20 років. Однак керівництво аеропорту очікує вп'ятеро більше пасажирів вже наступного року.
"Після Євро з нами виходять на контакт багато авіакомпаній, котрі питають, хочуть розпочати рейси, ми ведемо з ними діалог. В тому числі ми приділяємо велику увагу лоукост перевізникам, ми зацікавлені в тому, щоб зі Львова можна було дістатися в якнайбільше точок за привабливу ціну", – пояснює менеджер з маркетингу аеропорту "Львів" Галина Винарчик.
Готелі у Донецьку порожні
Майже 7 мільярдів гривень держава витратила і на донецький аеропорт. А ще – у не зовсім туристичному місті до Євро-2012 реконструювали і побудували близько 15 готелів. Нова 4-зіркова "Європа" у дні матчів була практично заповнена. Але коли вдасться повернути витрачені під Євро кошти керівництво готелю не береться прогнозувати.
"Комплекс будувався 2 роки і відповідно за 1 місяць про якусь окупність говорити дуже складно. Влітку не зовсім ресторанний-готельний сезон навіть в такому промисловому центрі як Донецьк, є свій спад активності невеликий, про що свідчить завантаження близько 50%, але це не тривожний момент, а очікуваний і планований", – пояснює керівник служби поселення готелю Олексій Петров
Швидкісні "Хюндаї" їздять напівпорожні
Чи планували відсутність попиту на поїзди "Хюндай" українські посадовці дізнатися так і не вдалося. У Держпідприємстві "Українська залізнична швидкісна компанія" протягом 3 днів не знайшли часу на коментар. Стюарди ж корейських потягів, які з стабільною періодичність ламаються і запізнюються, налаштовані оптимістично.
"Пасажиропотік у нас ледве-ледве змінився, але не на сильно так щоби поїзди в нас були пусті. Люди їздять", – розповідає старший стюард Віталій Зінченко
Реальну картину можна уявити, подивившись сайт Укрзалізниці. Незважаючи на день тижня – з понад півтисячі місць у кожному "Хюндаї "більше половини місць за кілька годин до відправлення не розкуплені. І це при тому, що на звичайні потяги, чи то у львівському, чи то в донецькому напрямках, квитків практично немає. Пасажири своє несприйняття "швидкості" пояснюють ціною квитка – від 300 до 500 гривень – і незручністю графіку.
"Дорого. Якщо є можливість, то звичайно буду їздити звичайним потягом", – каже пасажир Євгеній.
"Я от їду на Слов'янськ – мені вигідно – я сьогодні о 10 приїду. Зараз, буквально близько першої години йде двадцатка. Вона прийде о 4:00 ранку – якщо на роботі по відрядженні, то якісь плюси є. До Києва добиратся невигідно, тому що я приїду на годину – не вирішу питання", – вважає пасажир Сергій.
Третина витрат на Євро – у кишенях чиновників
Загалом підготовка до Чемпіонату Європи коштувала українському держбюджету 5 мільярдів доларів. Таку цифру озвучив профільний віце-премєр Борис Колесніков. Майже третина з цих грошей, переконує співредактор видання "Наші гроші" Юрій Ніколов осіла у кишенях чиновників. За його словами така масштабна корупція стала можливою через держзакупівлі без тендерів.
"Ми не бачили ні кошторисів, нічого. Фактично, ми дізнавалися, що в такий-то об’єкт вгатили якусь купу мільярдів. Далі все було просто: цей підрядник, який там засвідчений, який отримує ці кошти, наймає якісь субпідрядні організації, а вони вже будь-які – будь-яка "компашка" якогось чиновника вже може отримати на субпідряді кошти, вивести кудись на Кіпр і до побачення", – пояснює редактор видання "Наші гроші" Юрій Ніколов.
"До побачення" на час Євро українська влада сказала вітчизняній економіці, переконує експерт Володимир Лановий. За його словами, цьогоріч уряд має ще повернути понад 60 мільярдів гривень боргів.
"Уряд протягом 2 років вилучав практично всі ресурси банківської системи на ці величезні новобудови. По-друге він дуже великими обсягами запозичав гроші за кордоном – по 5-6 мільярдів доларів щорічно. Ми загальмували розвиток усіх інших галузей, усіх інших видів бізнесу, усіх малих, середніх і великих підприємств не пов'язаних з Євро", – вважає доктор економічних наук Володимир Лановий.
На думку експерта, Україна може повторити долю Греції, якій після проведення Олімпіади 2004-го року також довелося віддавати мільярдні борги і витрачати кошти на утримання нікому не потрібних після ігор споруд. Тим часом українська влада вже готується поборотись за право проведення зимової Олімпіади 2022-го року.