У Львові євреї гуляли весілля

Це - театралізоване дійство від всеукраїнського єврейського фонду "Хесед-Ар’є". Однак, за усіма традиціями, які лише можна було віднайти у єврейських книгах.

Спершу молоду вмивають. Оплакуючи, її вдягають у весільну сукню. А відтак мама співом віддає доньку у руки нареченому.

Обов’язковим атрибутом єврейського весілля от уже кілька тисяч років є шлюбний контракт. Його саме й запровадили євреї. У цих документах не лише зазначають хто і скільки приданого мав зі собою, але й обов’язки кожного: до прикладу, молодий зобов’язується поважати, годувати і дарувати чоловічу любов дружині.

“Ну, якщо порушить, суд є вищий”, - сказав батько молодої Віталій Васін.

Покриваючи обличчя Леї фатою Іцхак демонструє всім, що готовий оберігати її від усього лихого. А піднімаючи вгору білу хусточку, засвідчує, що пильнуватиме її все своє життя.

Молодих, за єврейськими звичаями, вітають пшоном та цукерками. І куди б вони не ходили у день свого весілля, їх супроводжують клезмери - народні музики, які не знають спеціальної музичної грамоти.

“Це так, як, можна сказати, в молдаванів - це лаутари, українські музики - це козацькі музики. Я не знаю. І оце українська народна творчість, єврейська народна творчість”, - сказав клезмер з Чернівців Павло Цепелован.

Всі весільні гості - а ними стали навіть випадкові перехожі-туристи - бралися до танцю.

“Весело. Дуже весело. Весела музика. Якби я мала трохи менше років, то я би затанцювала”, - зізналася гостя зі Львова Ольга Корончевська.

Завершилося святкування простиланням над молодими білої тканини - хупи, що символізує їхню спільну оселю. Такі традиції, кажуть місцеві євреї, вже давно призабуті. Бо навіть ті, яким вже за п’ятдесят, вінчалися не за звичаєм предків.

“Ні, звичайно, ні. В радянські часи був, і в нас традиції не зберігалися в сім’ї, на жаль. То було по-радянському. І зараз, щоб було єврейське весілля - то велика рідкість. Я так чув, що у Львові за останні роки було одне чи два, тому що нема молодих вже”, - каже рабин Семен Флєйшер.

Цьогоріч на фестивалі, окрім площі Ринок, знову святкувала вся Староєврейська вулиця Львова. Тут продавали єврейські сувеніри, а також вперше винесли книги на івриті.