Як змінилось українське суспільне мовлення за рік існування

20 січня 2018, 09:44
Читать новость на русском

Рік тому в Україні дали старт суспільному мовленню. Сучасний і незалежний мовник, на відміну від державного, який десятиліттями прогинався під забаганки влади – це і є кінцева мета реформи. Вона, почасти, минає болюче.

Масові звільнення і переформатування роботи – один із інструментів створення суспільного мовлення навзамін державному. Телерадіокомпанії за бюджетний кошт були в кожному обласному, а подекуди і у великих райцентрах. Станом на жовтень у його структурі держмовлення працювали понад 7 тисяч людей. До квітня їх має залишитись лише 3 тисячі.

"Фактично ці люди після скорочення, можливо, не зможуть собі знайти таку саму роботу на комерційних каналах. І це драма, справді. Але це не може бути виправданням, чому ми тримаємо цих людей", – зазначив генпродюсер суспільно-політичного напрямку "UA: Суспільне мовлення" Андрій Сайчук.

Читайте також: "Інтер" вкотре впіймали на показі фільмів із прихильниками "русского мира"

У структурі тепер вже суспільного понад 30 теле- та радіоканалів. Більшість з них побудовані на базі колишніх ОДТРК і мовили в межах конкретної області. Вже зараз старі програми закривають. Масової появи нових поки немає.

Ефірний час і на телеканалах, і на радіо впав до кількох годин на день. На суспільному кажуть, що це тимчасово, до завершення конкурсів на посади продюсерів та менеджерів – зараз вони тривають. Намагаються брати людей не з системи. Зміни у деяких регіонах йдуть зі скрипом.

Львів є дуже проблемним регіоном. Він був тісно пов'язаний із владою. І я маю на увазі навіть не міську владу, а обласну. Там було дуже багато програм з чинним головою облради, які наразі припинені. Після того там були народнодепутатські програми. Нардепи вели програми навіть не працюючи на компанії. Все воно закривається і скандалять кожен день,
– пояснив голова правління ПАТ НСТУ Зураб Аласанія.

В цілях керівництва – побудувати загальнонаціонального мовника повністю незалежного від політиків. За рік до чергових виборів це завдання не з легких. І навіть на стадії становлення все йде не так вже й гладко – владоможці виділили лиш половину грошей, які просило суспільне.