Замкнений світ Професорської колонії: винятковий житловий масив Львова

Чому ж у доволі важкодоступному місці, до якого складно було підводити побутові комунікації, в кільці залізничної колії, що, очевидно, не забезпечувало району затишної тиші, відомі львівські архітектори вирішили запроектувати житловий масив?

Дивіться також: Хмародер довоєнного Львова: страхова установа, яка стала витвором мистецтва

Будівництво розпочалось у 1935 році. Тоді у 30-х роках від Станції "Личаків" ходив трамвай прямісінько в центр міста.

Тому ця дільниця була не така вже й відірвана від міського життя. Проектували колонію Тадеуш Врубель, Леопольд Карасінський та Максимільян Кочура.

Це мало бути до 90 однотипних будинків в стилі функціоналізму. Кам'яниці були одно-, дво- та триповерховими. Їх оточували сади, квітники та городи, а за палісадниками відкривався краєвид на Знесіння та Кривчиці.

Контролював будівництво Комітет розбудови, а фінансувало Товариство кредитування та будування працівників середніх та вищих навчальних закладів Львова. Фактично спілка освітян зводила для себе окремий район, звідси і назва – Професорська колонія.

Деякі будинки тут притулились одне до одного, деякі окремо потопають в садах та квітниках. Більшість вуличок такі вузькі, що тут заледве поміщається один автомобіль.

Головні вулиці колонії: Петра Ніщинського (раніше Нусбаума-Гиляровича), Ірини Вільде (Яна Пташьніка) і Міжгірна (Станіслава Жебурського). У Професорській колонії також проживали українські літератори Ірина Вільде, Микола Вінграновський і Роман Дідула.

Зараз Професорська колонія втратила свій первісний вигляд. Залишилось лише кілька неперебудованих вілл та автентичний брук.

Ці незачеплені так званою реставрацією будинки одразу можна впізнати за обрамленням з характерної функціоналізму клінкерної цегли, вікнами на кут, хоч вицвілими, та все ж дуже стильними матовими кольорами штукатурки.

Будинок на Професорській колонії у Львові

Частина вулиці Ірини Вільде взагалі виглядає, як декорації до містичного кіно.

Чимало старих функціоналістичних кам'яниць стоять покинуті з розбитими вікнами та потрісканими фасадами.

Зі стильних конструкцій балконів повиростали дерева, а через побиті вікна вилазять бляклі фіранки та проглядаються облізлі шпалери.

Автентичні дерев'яні двері тепер ще прикрашає густа павутина.

Оригінал: modernism.lviv-online.com