Як вдалось зберегти один з найкрасивіших функціоналістичних будинків Львова

Багатоквартирний житловий будинок за адресою вулиця Туган-Барановського, 36 – приклад модерністичної архітектури високого класу.

Читайте також: Невідома історія будинку-метелика, або Де міг загинути найвідоміший львівський архітектор

Підтікання даху де-не-де попсувало блискучий тиньк, проте фасад не зазнав руйнувань, але найкраще збереглись інтер’єри будинку.

За вхідною брамою цієї кам'яниці – ще існує міжвоєнний світ Львова, ну принаймні, для очей.

Колористика інтер'єрів коливається від коричневого і світло-коричневого до сірих, відтінку хрому, тонів.

В сінях (при вході) добре збереглась скринька для кореспонденції, виконана в хромованому металі.

Сірий бетонний сходовий марш виконаний в техніці лястрико (мозаїка в бетонному покритті). Сходи освітлюють вертикальні подовгасті стрічкові вікна, біля яких також розташовані ще й невеликі вікна-ілюмінатори. Таке рішення для вікон зустрічається вкрай рідко і виглядає дуже оригінально та багато. У вікнах ще залишилась оригінальна столярка.

Перила сходів засклені і мають дерев'яні поручні в оригінальному кольорі. Збереглись також автентичні вхідні двері до помешкань. На сходовому майданчику розташовані двері до комор, зроблених для зберігання приладдя для прибирання сходової клітки.

Хоч інтер'єри залишились у відносно доброму стані, проте потребують якісного відновлення. Вікна сходової клітки не закриваються через деформацію рам. Вставки зі скла пошкоджені, а подекуди взагалі замінені. В квартирах збереглись як оригінальні двері вхідні, так і балконні, проте багато де вікна вже замінили на пластикові в невідповідній колористиці.

Будинок мав центральне опалення. Котельня розташовувалась в підвалі. Після війни її знищили, відповідно сходова клітка перестала обігріватись.

Ми переселились сюди в квартиру на другому поверсі ще в п’ятдесятих, коли мій батько був депутатом Верховної Ради СРСР. Потім багато років потому прийшов сюди колишній власник будинку, єврей, який виїхав до США. Він втік зі Львова з однією валізкою. Те, що побачив, дуже його вразило, не розумів, де поділись меблі, які розробляли спеціально для цього дому. Хоч ми теж їх вже не застали– згадує одна з мешканок будинку.

Інші мешканці згадують, що в часи радянської окупації вхід до будинку охороняв патруль міліції. Завдяки цьому до будинку не потрапляли випадкові люди і нічого не нищили.

Фактично те, що в будинку мешкала партійна номенклатура при достатку та охороні, допомогло йому зберегтись у непоганому стані.

Оригінал: modernism.lviv-online.com

Фото: Мирослава Ляхович