Малювали для Діснея та The New York Times: художники, якими пишається Україна

13 серпня 2024, 19:20
Читать новость на русском
СПЕЦПРОЄКТ

Українське мистецтво потужне та багатогранне. Наші художники вражали світ раніше і продовжують робити це зараз.

Про талановитих митців, які стали відомими не лише в Україні, а й далеко за її межами, 24 Канал розповідає у новому випуску проєкту "33 моменти гордості"

Дивіться також Різноманітна та смілива: якою є сучасна українська література і чому нею варто пишатися

Нам є чим пишатися! Серед української інтелігенції є художники, якими захоплюється весь світ. Разом з Немірофф, що зберігає відданість українському корінню, розповідаємо історії, які надихають та підсилюють нашу силу духу.
Горілка Nemiroff De Luxe. Визнана у світі, горда бути українською! That's my spirit!

Біографії деяких українських художників нагадують карколомний сюжет фільму. Наприклад, Володимир Титла прославився у США як Білл Титла, автор малюнків до діснеївських "Білосніжки та семеро гномів", "Піноккіо", "Дамбо". А Параска Плитка-Горицвіт стала жіночою версією Сковороди у XX столітті. Вона повернулася з радянських таборів й усамітнилась у рідній Криворівні, 30 років фотографуючи односельців і створюючи рукописні книги про гуцулів.

Реалістичні пейзажі, хащі кубізму, соцреалізм і постмодерн: коротко про історію українського мистецтва

Найвідомішими митцями є художники XIX – XX століть.

  • Серед романтиків і реалістів – Тарас Шевченко, Микола Пимоненко, Олександр Мурашко, Опанас Сластіон, Іван Труш.
  • На зламі століть творили Георгій Нарбут, Михайло Бойчук, Федір Кричевський, Микола Самокиш.
  • Дуже оригінальними були роботи цілої плеяди авангардистів – Василя Єрмилова, Анатолія Петрицького, Олександра Богомазова, Олександри Екстер.
  • Із художників радянського часу слід назвати Тетяну Яблонську, Георгія Якутовича, Марію Примаченко і Катерину Білокур. І, звісно, шістдесятників – вбиту радянською владою Аллу Горську, Опанаса Заливаху, Любов Панченко, яка померла від голоду після звільнення Бучі.
  • Україна претендує на повернення своїх митців, яких довго вважали виключно російськими: Володимира Боровиковського, Іллі Рєпіна, Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі, Казиміра Малевича, Давида Бурлюка, Зінаїди Серебрякової.

Краса тонких ліній

Дивовижні роботи Івана Марчука неможливо сплутати з іншими. Вони створені в техніці пльонтанізму, коли тонкі переплетені лінії зливаються в зображення, мають щільну фактуру і складаються з павутиноподібних шарів фарби. У радянські часи Марчука переслідував КДБ, він емігрував до США, потім повернувся. В останні роки художник мешкає у Відні.

У 2007 році митця включили до рейтингу "Сто геніїв сучасності" газети The Daily Telegraph. Художник знаний і фінансово успішний.

Картина "Зійшов місяць над Дніпром" (унизу), яку в червні 2024 року продали на київському аукціоні за 300 тисяч доларів 

Магія кольору

Анатолій Криволап – найдорожчий художник України. Його яскраві полотна вражають, і це не дивно: митець 10 років шукав власну техніку. Іноді додає до фарби пісок чи тирсу, щоб створити рельєф, але найголовнішим гравцем є колір.

Як зізнався сам Анатолій, він володіє 50 відтінками червоного! Останнім часом Криволап звернувся до сакрального живопису – створює розписи для відновленої церкви в Липівці на Київщині. Вона була зруйнована більшовиками, дуже постраждала і під час окупації росіянами.

Розкішна "Снігова королева" та визнання від Роулінг

Владислав Єрко не закінчив поліграфічний інститут через конфлікт з викладачами, та все ж здобув світову славу. Починав з графіки для європейських романів.

Над ілюстраціями до "Снігової королеви" художник працював два роки і вони були візитівкою України в нульових. У США книга стала найкращим дитячим виданням 2006 року за версією Фонду Андерсена, а в Лондоні трималася в топі продажів кілька років.

Далі були ілюстрації до "Гамлета" в перекладі Юрія Андруховича (перша доросла книга від видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА"), "Маленького принца" і багатьох інших книжок. На роботи Єрка до серії "Гаррі Поттер" Джоан Роулінг відгукнулася так: "Чудова обкладинка. Вітаю. Продовжуйте в тому ж дусі!".

Впізнавані персонажі українок: рожевощокі янголята та іронічний Гусь

Євгенія Гапчинська знана своїми життєрадісними "чоловічками". Довгі роки українці охоче розбирали на сувеніри роботи "постачальниці щастя", але життя художниці змінилося після 24 лютого 2022 року. Чоловік приєднався до лав ЗСУ у перший же день, будинок під Києвом зруйнували росіяни. Так серед робіт Євгенії з'явилися військові, Борис Джонсон і "смішний Буданов". Останнього попросили створити діти.


Українці не очікували побачити Буданова в "дитячому стилі" / Фото з інстаграму Євгенії Гапчинської

8 років тому у фейсбуці народився Гусь. Його мамою є Надія Кушнір ("Надьожна"). Кумедний персонаж гострий на язик і говорить суржиком про "важні вєщі". Безпосередність Гуся когось підкорила, когось розлютила, але нікого не залишила байдужим.

Персонаж прославив авторку, ба більше, його навіть намагалися вкрасти. Окрім створення мемних картинок з Гусем, Надія ілюструє дитячі книжки. З історії про те, як їй вирвали зуб мудрості, вона створила цілу книгу! Зараз художниця переїхала до Канади.


Персонажа Кушнір люблять за влучні жарти / Фото з фейсбук-сторінки Гуся

Донеччанин, який малює для світових ЗМІ

Сергій Майдуков не мріяв стати художником з дитинства. Він працював дизайнером, а коли компанія закрилася, почав малювати щось своє. Так став фрилансером, причому дуже успішним. У доробку Майдукова – роботи для The Washington Post, The Guardian, The New York Times, The New Yorker, Adobe corp. Сергій давно живе у Києві, якому присвятив багато скетчів.

Художник розробив дизайни для пам'ятної монети НБУ на честь енергетиків і монети номіналом 5 євро для Банку Латвії. Є автором Google Doodle до Дня Незалежності України – 2017.

Майдуков – лауреат численних премій, але одну з них відмовився отримувати. Причина – лауреаткою премії миру імені Ремарка 2023 року також стала російська письменниця Уліцкая, яка мала бути на врученні разом з художником.

Обкладинка The Guardian / Фото зі сторінки Сергія Майдукова

Друге дихання плаката і фейсбук як галерея

Годі уявити соцмережі без іронічних робіт Олександра Грехова та лаконічних Нікіти Тітова. Художники миттєво реагують на кожну суспільно знакову подію, а українці поширюють їхні плакати.

Олександр Грехов народився у Східній Німеччині, прийшов у творчість з IT. Широкому загалу став відомий у 2019 році завдяки "Квантовому стрибку Шевченка" – експозиції, яка розмістилася просто в метро. Частина суспільства не була готова сприйняти Кобзаря в образі робота з "Футурами", Фріди Кало чи соліста KISS, і малюнки пошкодили.

Художник знаний своїми гостросоціальними роботами та чіткою позицією: він підтримує феміністичний рух і виступає за рівні права для ЛГБТ. Його впізнаваний стиль – прості, ніби дитячі, малюнки та багато тексту на них.

Художник прогнозує розбіжності в суспільстві й після перемоги / Фото з фейсбуку Олександра Грехова

Нікіта Тітов – художник естонського походження. Працював у рекламній агенції, а коли почалася Революція гідності, йому запраглося розказати про свої почуття.

У співпраці з Українським ветеранським фондом створив проєкт #ПозивнийУкраїна. Плакати, де зображені військові цивільних професій, з'явилися в київському метро, посольстві України в Японії. А ще біля будівлі російського посольства у Вашингтоні: там Нікіта Тітов та Бенджамін Віттес роблять лазерні проєкції. Росіяни бісяться та намагаються "пересвітити" їх.

У 2021 році Нікіта Тітов розробив дизайн пам'ятної монети "Передова", присвяченої медикам і військовим. Її визнали однією з найкращих у світі.


Ті самі плакати, які так розлютили росіян / Фото з фейсбука Нікіти Тітова

Перетворити трагічну історію матері на мистецтво

Алевтина Кахідзе народилася на Донеччині, та згодом переїхала до Києва. Вона стала співзасновницею приватної резиденції для іноземних художників у селі Музичі на Київщині, навчалася за кордоном. А от її мати залишилася у Жданівці, яку згодом окупували росіяни. Вона не підтримала бойовиків, але не хотіла переїздити, попри всі вмовляння доньки. З 2014 по 2019 роки Кахідзе створила серію малюнків "Клубніка Андріївна", в яких зображувала життя в окупації.

На жаль, серія обірвалася разом із життям матері: серце жінки не витримало на контрольно-пропускному пункті росіян. Мама художниці їхала на підконтрольну Україні територію, щоб "відмітитися" для отримання пенсії. Її поховали на Київщині, на могилі донька написала "Всім померлим на самоті в російській окупації".

Мисткиня також створила серію про Майдан, а з початком повномасштабної війни Кахідзе почала малювати власний щоденник. Роботи звідти передруковували світові ЗМІ. У 2023 році Алевтина отримала премію ООН та Українського інституту Women In Arts.


Малюнок із серії про Клубніку Андріївну / Фото з фейсбуку Алевтини Кахідзе

"Світ мене ловив, я себе шукав… Отже, всі при ділі!"

Годі уявити Харків без незвичних філософських написів Гамлета Зіньковського. Художник створює стритарт з 2007 року. Існує ціла мапа його робіт, та багато вже втрачено – їх замалювали комунальники чи хейтери.

З початком повномасштабної війни Гамлет записався у "Хартію", малював у Лимані та Ізюмі. Він мріє колись побачити свої роботи, які лишилися в окупованих Маріуполі та Бердянську.

У 2022 році на зруйнованій пам'ятці в Харкові митець залишив напис "Час чує нас". У 2024 році з'явилися написи "Об наші залізні бетон кришиться" на вагоні в Лимані на Донеччині та "Живі, контужені, щасливі" на зруйнованому мості в Куп'янську.


Напис Гамлета на будівлі, зруйнованій росіянами в Харкові / Фото Getty Images

Роботи Бенксі в Україні

Легендарний вуличний художник у 2022 році створив сім графіті на зруйнованих будинках в Гостомелі, Ірпені, Бородянці та Горенці, а також у Києві. Документальний фільм про це митець виклав у своєму інстаграмі, підтвердивши авторство.

Шпальти світових ЗМІ зарясніли фотографіями робіт Бенксі: діти гойдаються на протитанковому їжаку на Майдані, гімнастка показує трюки над проломом у будівлі, жінка з вогнегасником стоїть біля вибитого вікна. Та найбільше вразив двобій дзюдоїстів, де хлопчик перемагає дорослого чоловіка. Українці одразу заявили, що там зображено фіаско Путіна, адже відомо, що той має чорний пояс з цього виду спорту. Укрпошта створила на основі малюнка марку.

МО України прокоментувало графіті Бенксі однозначно: "Ми сильніші за Давида, вони слабші за Голіафа" / Фото Getty Images

Деякі роботи демонтували вандали, щоб продати, тож у Київській ОВА пообіцяли захистити графіті. Частину перенесли в інше місце, у планах – оцифрувати твори Бенксі в Україні та викласти у віртуальній галереї.

Країна бореться за незалежність, дбає про минуле і творить майбутнє

Українське мистецтво впевнено заявило про себе у світі, хоч це було непросто. Багатьом художникам вкоротила віку Російська імперія чи радянська влада. І росіяни продовжують руйнувати наше надбання. Так, розписана хата Поліни Райко в Олешках пішла під воду, музей Примаченко на Київщині знищили чотирма ракетами. А донецький артпростір "Ізоляція" перетворили на катівню.

Під час війни більшість експозицій старих майстрів перебувають у спеціальних сховищах. Але навіть зараз мистецтво збирає повні зали. Виставка Алли Горської "Боривітер" навесні 2024 року стала знаковою подією. Люди приходили по декілька разів, щоб подивитися на віртуальні репродукції знищеного вітража з Шевченком і дивовижних мозаїк, які росіяни доруйновують у Маріуполі.

Роботи сучасних художників представлено в київських Мистецькому арсеналі та PinchukArtCentre, харківському ЄрміловЦентрі, луцькому Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків. Такі музеї є у Львові та Одесі. До речі, в Луцьку може з'явитися найбільша картина у світі, що одночасно стане найдовшим перформансом. "Космогонію" уже два роки малює митець із Горлівки Петро Антип.

Художник за роботою / Фото пресслужби музею Корсаків

Україна має багато цікавих митців. Суспільство дізнається імена тих, кого незаслужено забули, і відкриває для себе сучасне мистецтво. А художники змушують по-новому поглянути на звичні речі та доносять світові правду про нинішні події. Тож варто присвятити один вікенд, щоб завітати у найближчий музей чи на виставку.