Меркель у Путіна: перебільшені очікування чи тонка дипломатія?

Про що говорили лідери Німеччини і Росії і чи наблизить це вирішення конфлікту на сході України – в матеріалі сайту "24".

Старі пісні про головне

На підсумковій прес-конференції, як вважають експерти, Ангела Меркель і Володимир Путін переважно озвучили ритуальні заяви щодо мирного врегулювання конфлікту в Україні, ключової ролі в цьому процесі ОБСЄ. Головний посил Меркель – Мінські домовленості повинні бути виконані якнайшвидше, і це єдиний шлях і рецепт для вирішення конфлікту.

Крім того, канцлер Німеччини окремо наголосила на необхідності довготривалого перемир’я на Донбасі. І що важливо – акцентувала увагу на тому, що спочатку Україна повинна відновити контроль над кордоном, а потім виконувати так звану політичну частину Мінська-2 – проведення місцевих виборів на тимчасово окупованих територіях.

Меркель не хоче відступати від Мінських угод, як мати від хворої дитини

Як зазначає голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, з точки зору України, нас підсумки зустрічі влаштовують. Немає ніяких стратегічних домовленостей, проривних рішень. Навпаки прес-секретар російського президента Пєсков змушений був констатувати наявність принципових розбіжностей.

Ці розбіжності проявилися в дуже значущих для нас деталях. Перш за все, ставлення до політичної частини Мінських угод і виборів на Донбасі. Меркель дуже чітко сказала: спочатку треба повернути контроль України над кордоном, а потім вибори. Це логіка, яка постійно проводиться Україною і абсолютно заперечується Росією. Меркель показала, що тут позиції Німеччини і України збігаються,
– наголошує Фесенко.

При цьому політолог переконаний, що, доки Ангела Меркель буде канцлером Німеччини, вона не відмовиться від Мінських угод.

Меркель – один із батьків цих угод. Тому, хоча йдеться про хвору в політичному сенсі дитину, але вона не хоче від неї відмовлятися. І намагатиметься хоч щось із них вичавити,
– переконаний експерт.

Як зазначає блогер Олександр Барабошко, заява Меркель про кордон – позитивна й ілюструє наші вимоги до Мінська-2. Це, вважає він, більш рішуча заява. Адже раніше Європа загравала з Росією, яка наполягає спочатку на виборах в ОРДЛО, а зараз Берлін і Брюссель цілеспрямовано відстоюють українські позиції.

Читайте також: Ніч в АТО: один загиблий та семеро поранених

Що ж стосується наполягання Меркель на мінському і нормандському форматі, то, за словами Барабошка, канцлер Німеччини вважає, що нові формати передбачатимуть ті ж вимоги і порядок дій, що й Мінські домовленості. Тому Меркель зазначає, що потрібне виконання того, що вже прописано.

Захід хоче примусити Україну до миру

Політичний експерт Михайло Басараб переконаний, що Захід виробив для себе певний алгоритм дій щодо України, який геть не відповідає нашим інтересам. Для Заходу, вважає він, найлегшим шляхом вирішення проблеми і формування свого позитивного іміджу є швидке врегулювання ситуації і відновлення колишніх взаємин з Росією за рахунок інтересів України.

Захід хоче примусити Україну до виконання Мінських домовленостей, підписаних фактично під погрозами застосування сили. При цьому єдине, чого вони просять від Росії – забезпечити більш-менш сталий і тривалий період перемир’я,
– підкреслює Михайло Басараб.

При цьому він звертає увагу на досить суперечливу і водночас сміливу заяву про болючі компроміси для України. Згідно із заявою Меркель, українське суспільство буде готове до болючих компромісів стосовно особливого статусу Донбасу після припинення вогню.

"Меркель, мабуть, вважає, що українці здатні піти на серйозні поступки всупереч національним інтересам у випадку припинення бойових дій. З боку Меркель це, можливо, була мотивація для Путіна, щоб той припинив збройне протистояння. Водночас, це демонструє послідовну налаштованість Заходу тиснути на Україну, щоб та почала виконувати вигідні Кремлю Мінські домовленості. Разом з тим, це надто оптимістичне сподівання, яке не враховує реальних суспільних настроїв в Україні", – наголошує Басараб.

Меркель вважає, що українці мають погодитися на болючі компроміси

Однак, як підкреслює експерт, приблизно 2/3 українців розуміє всю небезпеку виконання Мінська-2 і вважає, що оптимальним виходом є визнання цих територій тимчасово окупованими з однозначним закріпленням за Росією відповідальності за події на Донбасі. Наші громадяни, зауважує Басараб, давно збагнули небезпеку пастки, в яку нас заганяє Кремль: швидше повертайте Донбас до України, але на умовах Москви.

Є ще один момент у переговорах. Хоча Меркель і наголошує на відновленні контролю Києва над українсько-російським кордоном, канцлер не підтримує введення на Донбас озброєної місії ООН чи ОБСЄ. На думку Володимира Фесенка, Меркель – реаліст і розуміє, що Росія не погодиться на поліцейську місію з передачею їй контролю над кордоном і забезпечення безпеки під час виборів.

На Заході ідею озброєної місії не приймають, тому що не хочуть втягуватися в цей конфлікт і ризикувати життями своїх військовослужбовців. Плюс гроші. Така місія в рік обійдеться в сотні мільйонів, а то й більше мільярда доларів. Тим більше, в ОБСЄ немає досвіду таких масштабних місій. Тобто, і дорого, і проблемно. Навіщо нав'язувати собі такий тягар, краще спробувати йти за старими лекалами
– зауважує Фесенко.

Хоча Олександр Барабошко не виключає, що це свого роду козир в руках Європи. Останній крок, коли всі дипломатичні можливості будуть вичерпані.

При цьому експерти звертають увагу, що Меркель наголосила: антиросійські санкції не знімуть, поки Москва не виконає Мінські угоди.

Переговори заради переговорів

Досить обережу позицію Ангели Меркель пов’язують з побоюванням агресивного втручання Кремля у парламентські вибори Німеччини, які відбудуться восени. Кремлівські пропагандисти вже продемонстрували в США, у Франції і в інших європейських країнах, що здатні розхитати внутрішню ситуацію.

З іншого боку, Путін не відмовиться від переговорів, щоб продовжувати залишатися у грі і тиснути на Захід темою Сирії і України. Хоча, як зазначає Фесенко, навіть Путін змушений констатувати, що внутрішньополітична ситуація в Україні не дозволяє реалізувати Мінські угоди за російським сценарієм.

Дуже важлива деталь. Раніше російська сторона на кожній подібній зустрічі повторювала, як мантру, одну й ту саму тезу: "Україна повинна виконати домовленості". А далі йшло нагадування про політичну частину угод. Зараз Путін визнав, що шанс втрачено, і що виконати угоди не можна,
– зауважує політолог.

Переговори Путін продовжить. Вочевидь, уже після обрання нового президента Франції, про що сказав Пєсков. Але бойові дії на Донбасі не припинить. І, на думку Михайла Басараба, погодиться на довготривале перемир’я, до якого закликала Меркель, коли його справи будуть зовсім кепські.

"Ідеальний сценарій для Путіна – подальша підтримка політичної нестабільності в Україні. Кремль хоче постійно тримати нашу державу в напрузі через збройне протистояння на Донбасі з можливістю розширення сфери впливу РФ на більшу територію. Такий постійно жевріючий конфлікт, який дестабілізуватиме Україну, відповідно, Європу і НАТО", – наголошує Михайло Басараб.

Путін і Захід хочуть відновити колишні стосунки?

Володимир Фесенко також вважає, що бойові дії продовжаться. Москва, за його словами, взяла курс на часткове поступове заморожування конфлікту в політичному плані, але не з військової точки зору.

Бойові дії триватимуть, щоб таким чином постійно створювати проблему для України і впливати на внутрішньополітичну ситуацію. Вони хочуть законсервувати ситуацію, зберегти псевдореспубліки під своїм контролем. Тому пішли на часткове визнання паспортів "Д/ЛНР", націоналізацію підприємств,
– говорить Фесенко.

Тому загалом результати переговорів Меркель і Путіна для оптимістів виглядають позитивно, адже канцлер Німеччини показала, що не торгується з Росією українськими територіями. І зняття санкцій не буде, поки Україна не отримає доступ до власного кордону.

Песимісти розчаровані. Меркель повторила всі тези, що й раніше, а Путін, як відомо, не дотримується жодних умов. Тому не варто очікувати прориву у врегулюванні ситуації в Україні. Однак необхідно і далі вести дипломатичну роботу, укріплювати армію і обороноздатність держави, проводити реформи. Іншого шляху немає.

Читайте також: Підрив авто ОБСЄ: коротко про причини і наслідки трагедії на Донбасі