На крадії шапка горить
Як відомо, вранці 23 квітня, під час здійснення патрулювання в районі населеного пункту Пришиб на Луганщині (неконтрольоване Україною село) на міні підірвався автомобіль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. У результаті трагедії загинув американець, поранення отримали німкеня та чех. Зараз їх стан стабільний. Подія резонансна і одразу викликала хвилю занепокоєння ОБСЄ, в Європі, США, Росії і, зрозуміло, в Україні. Всі в один голос заявили, що необхідно якомога швидше розслідувати причини підриву і покарати винних.
Читайте також: Звідси ростуть вушка російських спецслужб, – експерт про підрив авто ОБСЄ
Моментально стали відхрещуватися від своєї причетності до трагедії представники так званої "ЛНР", заявивши, що автомобіль місії відхилився від основного маршруту і рухалося "другорядними дорогами". Дивне пояснення, оскільки дуже добре відомо, що місія ОБСЄ, перш за все, дбає про безпеку своїх представників. До речі, в Україні не раз нарікали на те, що місія не бачить очевидного – порушення терористами Мінських угод. Одна з причин – представники місії не ризикують власною безпекою, коли бачать, що така загроза є. Тому навряд чи співробітники ОБСЄ, серед яких американець і два європейця, взяли б і так легко поїхали іншою дорогою.
Чи могли представники ОБСЄ поїхати на свій ризик невідомою дорогою?
Президент Петро Порошенко заявив, що цей злочин має бути розслідуваний, а винні – обов'язково покарані.
Українська сторона засуджує усі форми постійного перешкоджання бойовиками роботі СММ ОБСЄ. Її безпека і свобода дій мають бути гарантовані,
– зазначив Порошенко.
В російському МЗС традиційно згустили фарби, спробувавши перевести стрілки на українську сторону. Зокрема, висловили припущення, що це могла бути провокація, націлена на підрив процесу врегулювання конфлікту на Донбасі.
Очевидно, що подібні інциденти і загальна ескалація напруженості вигідні тим, хто не зацікавлений у виконанні політичних, економічних і гуманітарних положень мінського "комплексу заходів",
– вважають у російському зовнішньополітичному відомстві.
Між рядків досить прозоро читається, що Кремль, який останнім часом активізував зусилля щодо того, щоб звинуватити Україну в невиконанні Мінських угод, хоче використати інцидент з підривом автомобіля у своїх корисливих цілях.
Спланований підрив чи випадковість?
Розслідування трагедії і встановлення причин підриву може прояснити картину. Хоча важко говорити про його об’єктивність, враховуючи ситуацію в зоні АТО. Представники місії посилять заходи безпеки і не стануть зайвий раз ризикувати. Тим більше, що в так званих республіках дуже негативно сприймають міжнародну місію. Як зауважує голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, не варто забувати про "акції протесту", які проходили на окупованій території проти ОБСЄ. Тобто в ОРДЛО ненависть проти місії культивували вже давно.
Ненависть до миротворців "керівництво" "Д/ЛНР" культивувало давно
Тому одна з основних версій – це могла бути цілеспрямована свідома провокація, щоб збільшити напругу. А могли бути, як зазначає Фесенко, і агресивні дії з боку неконтрольованої частини бойовиків. За формальними ознаками, говорить експерт, це можна назвати терактом.
До речі, польський експерт, екс-міністр національної оборони Януш Онишкевич також вважає, що це могла бути провокація з метою залякування і тиску на представників місії. Тому що до неї має претензії не українська сторона, а саме бойовики.
З іншого боку, Володимир Фесенко не виключає, що підрив міг бути несвідомим. Адже трагедія сталася в прифронтовій зоні.
Це міг бути підрив на міні, яку встановили в прифронтовій смузі, як часто це роблять обидві сторони конфлікту. Хоча звучить цинічно, але реалістично, враховуючи обставини, щось подібне могло статися. Фронт є фронт. Вже раніше були й попереджувальні постріли і обстріли представників ОБСЄ. Інцидент потребує посилення заходів безпеки. Це додатковий фактор для того, щоб активізувати роботу з розмінування прифронтової території,
– говорить експерт.
Згортання місії чи її озброєння?
На переконання Володимира Фесенка, місія ОБСЄ не згорне свою присутність на Донбасі, хоча такий ризик завжди існував. Заміни місії ОБСЄ, наголошує він, у зоні АТО немає. Всі сторони розуміють, що її діяльність треба продовжити, але посилити заходи безпеки. Власне, голова СММ ОБСЄ в Україні Ертурул Апакан заявив, що попри підрив машини місія і далі виконуватиме свій мандат і вимагає притягнення винних до відповідальності.
Водночас знову постало питання про збройну поліцейську місію ОБСЄ, про яку вже майже два роки говорить Україна. Восени під час зустрічі лідерів "нормандської четвірки" в Берліні її учасники домовлялися про формування "дорожньої карти" для виконання Мінських домовленостей (яку так і не ухвалили – "24"), один з пунктів якої передбачав озброєну місію ОБСЄ на Донбасі.
Перший заступник голови СММ ОБСЄ Олександр Хуг заявив, що рішення про розгортання озброєної місії організації на Донбасі має приймати Постійна рада ОБСЄ. На думку Фесенка, ця ідея має сенс. Але російська сторона погоджується на місію з легким озброєнням і тільки на лінії розмежування.
Можливо, інцидент з підривом авто прискорить реалізацію цієї ідеї. Але в даному випадку стався підрив і озброєння ніяк би не допомогло. Сама по собі ситуація не обов'язково призведе до обговорення питання про створення такої поліцейської місії. Україна наполягає на тому, щоб місія була широкою і з трьома різними функціями: не тільки контроль над лінією розмежування, але і над кордоном і над проведенням виборчого процесу в ОРДЛО. Протилежна сторона цього не приймає,
– зауважує Володимир Фесенко.
Хоча, вважає політолог, ідея щодо активізації роботи над демілітаризацією нейтральної смуги і прифронтової території буде обговорюватися. Але для цього необхідно розширити склад місії ОБСЄ, її функції, в тому числі забезпечити озброєнням.
Президент Петро Порошенко, до речі, в телефонній розмові з Держсекретарем США Рексом Тіллерсоном запропонував активізувати розгляд питання про розміщення на Донбасі міжнародного миротворчого контингенту під егідою ООН.
Місію потрібно озброїти, інакше трагедія може повторитися, а конфлікт триватиме роками
Але, схоже, що введення поліцейської місії ОБСЄ, а тим більше миротворчого контингенту ООН мало вірогідні. В другому випадку введення «голубих касок» заблокує Росія в Радбезі ООН, що вже робила раніше. З ОБСЄ схожа ситуація. Однак, як зазначає Надзвичайний і повноважний посол Маркіян Лубківський, інцидент із підривом автомобіля ОБСЄ відкриває перед Україною унікальний шанс грамотно побудувати свою позицію дипломатичного захисту, а в певних ситуаціях – використати це для проведення "політичного наступу". Лубківський вибачається, що йому приходиться використовувати такі поняття, як "використання" і "трагедія" для забезпечення своїх національних інтересів. Але дипломат наголошує: загибель громадянина США і поранення громадян Німеччини і Чехії забезпечить даному інциденту міжнародний розголос.
Треба додати, що Тіллерсон вкотре знову заявив, що санкції будуть продовжені, поки Росія не поверне Кримський півострів під контроль України і почне в повному обсязі виконувати свої зобов'язання щодо Мінських угод.
Не виключено, що після низки переговорів представників США і ЄС із російськими керівництвом щодо розв’язання конфлікту в Сирії і Україні, Москва може піти на певні поступки. Підрив автомобіля ОБСЄ співпав з візитом представника ЄС з питань зовнішньої політики Федеріки Могеріні до Москви. Не виключено, що Кремль почне зачищати окуповані території від непідконтрольних бандформувань. І навіть продовжить розмову про поліцейську місію ОБСЄ. Хоча, як наголошує політолог Сергій Постоловський, питання не в тому, на які умови піде Путін, а що натомість дадуть Росії? Адже невідомо, про що була домовленість під час візиту Тіллерсона в Москву. Можливо, на думку Постоловського, йшлося про деескалацію військового напруження на Донбасі і певні гарантії Росії щодо припинення обстрілів з боку проросійських терористичних угруповань.
Путін може піти на такі кроки якраз через певні умови від Тіллерсона, які також пов’язані з Близьким Сходом, який для США набагато важливіший від України. Адже там накопичені великі нафтогазові ресурси. Але на поступки в плані України Путін не піде. Це зона його геополітичного впливу,
– підкреслив експерт.
Очевидно, що представники так званої "ЛНР" з подачі Кремля будуть у всьому звинувачувати Україну. Хоча навряд чи їм вдасться вплинути на думку західних партнерів України. З іншого боку, офіційний Київ має послідовно демонструвати, що трагедія із загибеллю представника ОБСЄ сталася саме через діяльність терористів "Д/ЛНР", які повністю контролюються Росією. І що місія ОБСЄ має бути розширена, озброєна і має контролювати україно-російський кордон, через який Москва постачає терористам зброю, пальне і людські ресурси. Інакше конфлікт триватиме ще багато років.
Читайте також: Між двох вогнів: як візит Держсекретаря США до Росії вплине на Україну?