Міф зруйновано: як змінилася Грузія після нападу Росії 10 років тому

Журналісти видання Civil.ge розпитали декількох грузинських експертів про те, як війна з РФ вплинула на подальший розвиток та стратегію Грузії.

Читайте також: Спроба повного знищення Грузії: річниця російсько-грузинської війни

Так, за словами професора Тбіліського державного університету Корнелі Какачія, після серпневої війни в Грузії всі зрозуміли, що якась епоха завершилася. Завершилася в тому сенсі, що якщо в якоїсь частини суспільства й були ілюзії щодо співіснування з Росією і думки про те, що РФ не зробила б такого кроку щодо Грузії, то цей міф зруйновано.

Після збройного конфлікту зближення Грузії із Заходом, в тому числі, з НАТО та ЄС, стало безальтернативним, і цей процес зіграв роль каталізатора. Тобто, до цього Грузія завжди прагнула до євроатлантичних структур, але після війни процес став незворотнім, і цей процес вимагає певного часу, щоб прийти до свого логічного завершення,
– прокоментував науковець.

"Російсько-грузинська війна у 2008 році є важкою кульмінацією ланцюга трагічних подій в розвитку грузинської держави, що призвело до окупації двох невід'ємних регіонів Грузії: Абхазії та Цхінвальського регіону. У нас є сотні тисяч біженців і вимушено переміщених осіб, ми витрачаємо величезні ресурси (як матеріальні, так і дипломатичні) на боротьбу з наслідками війни, і у нас обмежена сфера розвитку, як, наприклад, примирення товариств, розділених війною. Однак серпнева війна стала лише кульмінацією в ланцюзі історичних подій", – розповідає професор Кавказького міжнародного університету Ека Акобія.

Читайте також: Кремлівський пропагандист Філіпс влаштував провокацію у посольстві Грузії: з'явилось відео

На його думку, головним бар'єром на шляху розвитку Грузії є неготовність та неможливість північного сусіда, російської держави, стати повноцінним членом співдружності європейських держав, головною передумовою якого є прийняття європейських цінностей. Ці цінності добре розписані в Гельсінському заключному акті, і Росія до сьогодні порушує більшість принципів цього фундаментального політичного документа. Вона не поважає суверенні кордони іншої держави і грубо порушує їх. Вважає, що маленькі держави не мають права на незалежний вибір. Це дуже анахронічна і незаконна політика, впевнений експерт.

Як зазначив директор Міжнародної школи вивчення питань Кавказу Гіа Нодія, війна головним чином вплинула на ставлення Грузії до сепаратистських регіонів. До війни до кожного уряду існувала своєрідна вимога – зробити врегулювання питання Абхазії та Цхінвальського пріоритетним. Обіцянка Міхеїла Саакашвілі про те, що він вирішив би цю проблему в умовах своєї влади, була очевидною помилкою, вважає аналітик. Після війни, особливо, після визнання Росією Абхазії та Цхінвальського регіону як незалежних держав, стало зрозуміло, що ці регіони перебувають під ефективним контролем Росії, і що якщо не відбудеться нічого важливого, Росія не відкличе свого рішення. Водночас Грузія не може поступитися своїми територіями, але і нічого не може зробити для їхнього повернення.

"Стратегічне терпіння" – це стало новою реальністю – населення Грузії не чекає ніяких змін від свого уряду в цьому напрямку. Різниця між політикою Саакашвілі після війни 2008 року і "Грузинської мрії" щодо цього питання (реінтеграції Абзазії та Південної Осетії – "24") має суто риторичний характер", – пояснює Нодія.

(...) Окупація залишається дамокловим мечем над нашою головою. Російська військова база за 40 км від столиці – це дуже серйозна проблема для безпеки країни. Це наша головна проблема, від якої виходять й інші проблеми. Зокрема, все це ускладнює реальний розвиток і можливості Грузії. Обмежує наші можливості маневрування, це лякає деякі країни наших союзників у НАТО. Вони більш скептично дивляться на наші перспективи, ніж дивилися до війни і все це дає величезну перевагу росіянам. Коли в Грузії стоять російські війська, це дуже серйозний і важливий сигнал для наших союзників,
– застерігає керівник магістерських програм із міжнародних відносин Інституту громадських справ Грузії Торніке Шарашенідзе.

Читайте також: 10 років тому російська агресивна машина розкрила свою справжню сутність, – Порошенко

Як розпочалася російсько-грузинська війна?7 серпня 2008 року російські регулярні війська вторглися у Грузію, перетнувши кордон країни через Рокський тунель. Через потужні обстріли з боку осетинських сепаратистів та російських військових увечері грузинські війська увійшли до Цхінвалі і почали там спецоперацію, захищаючи свою територію.

Російська армія незаконно вторглася до Грузії як мінімум на 19-20 годин раніше початку грузинської операції. Щоправда, офіційно Москва заявляє, що її військові зайшли в Грузію лише 8 серпня, після того, як Тбілісі розпочав військову операцію в Цхінвальському регіоні.