Відхиляються від цілі на десятки кілометрів: аналітики назвали головні проблеми "Орешника"

Про це йдеться у розслідуванні Dallas Analytics. Автори проаналізували уламки ракет "Орешник", які Росія вже тричі випустила на Україну, а також внутрішнє листування підприємств російської військово-промислового комплексу. 

Дивіться також Запаси майже вичерпані: скільки ракет "Орешник" залишилося в росіян 

Зауважимо, що після першого використання "Орешника" по українському місту Дніпро російський диктатор Путін представляв цю ракету як високотехнологічну та майже невразливу систему. Тоді, як стверджують журналістські розслідування, він наказав прискорити виробництво ще чотирьох одиниць.

Водночас темпи виробництва зіткнулися з технічними труднощами. Аналітики зазначають, що "Орєшнік" не є повністю новою розробкою, а зібраний із компонентів різних радянських ракетних і авіаційних програм. 

Серед них – авіаційний гіроскоп ГУ-503, створений за документацією 1970 років. Він має фіксувати зміни положення ракети під час польоту – нахил угору або вниз, обертання навколо осі та відхилення праворуч чи ліворуч. Через брак точних даних гіроскопа бортова система не може повноцінно коригувати траєкторію польоту. Тож навіть невелике відхилення в орієнтації на старті здатне призвести до значної похибки – аж до десятків кілометрів наприкінці маршруту.

Розслідувачі з'ясували що в листуванні між Мічурінським заводом "Прогрес" і Азовським оптико-механічним заводом, датованому березнем 2025 року, йдеться про проблеми з виробництвом ГУ-503. Зокрема, зазначається, що його серійний випуск давно припинено, а обладнання для налаштування й тестування є застарілим і частково несправним.

Листування між Мічурінським та Азовським оптико-механічним заводами / Скриншот Dallas Analytics

Також зазначається, що відновлення виробництва потребувало б повного оновлення документації, тривалої підготовки та додаткових випробувань. Крім того, через невеликі обсяги замовлень собівартість деталей суттєво зростала.

Натомість завод пропонував створити сучасну заміну спільно з підприємством "Темп-Авіа", однак пізніші дані вказують, що цей варіант могли відкинути. У досліджених уламках ракет 2026 року виявили компонент ГУ-503 із маркуванням 2025 року.

У розслідуванні також йдеться, що основною проблемою "Орешника" є не лише сам гіроскоп, а й відсутність обладнання для перевірки його точності перед встановленням на ракету. Тобто підприємства можуть збирати пристрої, але не мають змоги повноцінно перевірити їхню роботу під навантаженням. 

Dallas Analytics визначили, що через вимогу Кремля виконувати замовлення у стислі строки заводи часто пропускають стандартні етапи контролю якості.

Як ми вже писали, пусків "Орешника" по Україні зафіксовано щонайменше три. Перша ракета атакувала Дніпро, друга у січні 2026 року Львівщину, а третя 24 травня впала на гаражний кооператив у Білій Церкві. Також є припущення, що ще одна зникла над окупованою частиною Донеччини. 

Цікаво, що після останнього удару "Орешником" по Білій Церкві Путін змінив свою риторику щодо цього озброєння, мовляв, наразі ця ракета лише проходить випробування, а гаражі на Київщині були використані для "зручного спостереження за результатом". 

Й навіть попри загадані проблеми, автори розслідування застерігають від недооцінювання ракети. "Орешиник" має дальність, достатню для ураження європейських столиць, та потенційно здатен нести ядерний заряд. Додаткову загрозу становить можливе розміщення мобільних пускових установок на території Білорусі – це суттєво скоротить час реагування на можливий удар.

У Dallas Analytics наголошують, що наявна неточність системи не зменшує її небезпечності. Навпаки, поєднання потужної бойової частини, нестабільного наведення та готовності Москви застосовувати ракету підвищує ризик непередбачуваних ударів по цивільних об'єктах.

Водночас аналітики припускають, що після атак на Україну у Росії залишилась лише 1 боєздатна ракета "Орешник". Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що попри скорочення запасів такого озброєння, Росія, ймовірно, намагатиметься й надалі підтримувати виробництво "Орешника".