Міста-привиди: чим приваблює туристів Чорнобильська зона відчуження
Щоб потрапити туди офіційно, потрібно отримати дозвіл та пройти перевірку. Зона відчуження живе за своїми законами. Попри заборону, чимало місцевих будинків заселені. Щодня цю територію відвідують десятки, а то й сотні туристів.
До зони відчуження можна потрапити двома шляхами:нелегально і з дозволом від Державного управління зоною відчуження. На пунктах пропуску в Чорнобильську зону все, як на справжньому кордоні: паспортний контроль, поліцейські зі зброєю.
Та цей кордон умовний. Одразу за ним радіаційний фон практично в нормі. Ситуація погіршується після перетину 10-кілометрової зони. Норма – 10-15 мікрорентген на годину. Поблизу зруйнованого реактора є точка, де дозиметр показує 500.
Усім, хто у зону відчуження приїхав офіційно, дають провідника. Кожен візит розпочинають з інструктажу. Зокрема, наполегливо просять вдягнути одяг, який закриває максимально всі частини тіла.
Читайте також: Радіє, що вижив: спогади ліквідатора аварії на ЧАЕС
До аварії в Чорнобилі жило 14 тисяч людей. Навіть зараз місто виглядає доволі охайно. Перед кожним візитом його підфарбовують, оновлюють розмітку на дорогах. Офіційно у Чорнобилі ніхто не живе. Тут лише ночують ті, хто працює на станції.
Втім, неофіційно до зони відчуження з кожним роком повертається все більше людей.
Місто-привид Прип'ять, за два кілометри від ЧАЄС. 31 рік тому усіх його мешканців евакуювали. Тут уже ніхто ніколи не житиме. Однак ті, хто три десятиліття тому втратили дім, таки приїздять у Прип'ять відшукати і ще раз глянути на рідну оселю.
Всередину приміщень заходити забороняє супроводжувач. Покинуті будинки Прип'яті почали падати.
Однак до заборони дослухаються не всі. Після того, як кілька сміливців вилізли на дах 16-поверхівки, їх одразу затримала поліція. Як правило, за порушення правил відвідування карають усю групу: просять достроково виїхати з міста.