Понад третина чоловіків готові мобілізуватися: вони хочуть захистити сім'ю – дослідження

28 лютого 2024, 16:42
Читать новость на русском

В Україні понад третина чоловіків призовного віку готові мобілізуватися до лав Збройних Сил. Водночас майже половина заявили про відмову.

Такі результати показує соціологічне опитування дослідницької агенції Info Sapiens. Його провели на замовлення агенції журналістики даних Texty.org.ua.

Дивіться також Від повістки – до "полігону": як відбувається процес мобілізації в Україні покроково

Результати дослідження

Соціологи встановили, що у випадку отримання повістки 35% чоловіків призовного віку, які не мають броні та не залучені до армії, готові мобілізуватися до ЗСУ.

Чи готові українці мобілізовуватися до ЗСУ / Texty.org.ua.

Водночас в українців також поцікавилися, що слугує мотивацією для такого рішення. Серед основних чинників, які демотивують українських чоловіків воювати – це недостатнє матеріальне забезпечення (65,6%), можливість отримати інвалідність або померти (64,1%), невизначеність строків служби (63,8%) та ймовірність потрапити до поганого командира (59,6%).

Цікаво, що ймовірність потрапити до поганого командира лякає українців більше, аніж можливість потрапити у полон – 59,6% проти 50,8%.

Чому українці бояться мобілізовуватися до ЗСУ / Texty.org.ua.

А от щодо мотивації долучатися до ЗСУ, то основний мотив передбачуваний і зрозумілий – захищати країну і своїх рідних (71%), а також мститися і знищувати ворога (64,6%). А от доходи, згідно з результатів опитування, не відіграють ключової ролі у мотивації йти до війська – вони впливають на мотивацію мобілізуватися лише у 33% опитаних.

Чому українці готові брати зброю до рук у випадку мобілізації / Texty.org.ua.

Окрім цього, у чоловіків запитали їхню думку щодо того, як зміниться ситуація на фронті протягом наступних шести місяців. Однак щодо цього панує невизначеність – попри те, що половина опитаних дала оптимістичний прогноз, 23% респондентів не змогли пристати на якусь чітку позицію. 

Що зміниться на фронті протягом наступних пів року / Texty.org.ua.

Зокрема, на думку респондентів, на ефективність ЗСУ у цьому році негативно впливатимуть корупція в Міноборони (46,2%), брак озброєння та боєприпасів (35,7%), втома суспільства від війни (29%) і зменшення військової допомоги від партнерів (22,3%).

Які негативні чинники впливають на обстановку на лінії вогню / Texty.org.ua.

А от можливе покращення ситуації у 2024 році респонденти пов’язують зі збільшенням військової допомоги від міжнародних партнерів (51,9%), розширенням власного виробництва зброї та боєприпасів (46,2%), згуртованістю українського суспільства (39,8%).

Які позитивні чинники впливають на обстановку на лінії вогню / Texty.org.ua.

Зазначимо! Для дослідження була сформована вибірка, пропорційна чоловічому населенню віком 18 – 55 років у населених пунктах зі щонайменше 50 тисячами мешканців. Вибірка пропорційна за регіоном і розміром населеного пункту довоєнного рівня. Загальна кількість опитаних – 400 осіб.

Законопроєкт про мобілізацію

Щодо нового законопроєкту про мобілізацію загально подали 4195 різноманітних правок. Наразі їх розглядає Комітет Верховної ради з питань національної безпеки.

Водночас частина правок дублюється. Тому у комітеті вирішили розбити поправки на основні блоки: обмеження прав, демобілізація тощо. Далі комітет буде голосувати за кожен з цих блоків.

Секретар Комітету Роман Костенко розповів, що вони не погодили правки про посилення відповідальності за неявку до ТЦК – мовиться про блокування рахунків та обмеження виїзду за кордон. Щодо можливості обмеження роботи консульств для таких українців дискусії тривають.