Карта конфлікту за Нагірний Карабах: які території звільнив Азербайджан
Азербайджан 27 вересня пішов у наступ на Нагірний Карабах, що спричинило нове загострення конфлікту з Вірменією. Загалом протистояння між двома державами за спірну територію триває вже 32 роки. За півтора місяці нового загострення Азербайджан заявив про звільнення від окупації понад 240 населених пунктів, а також коридору до вірменського кордону на півдні.
Історія конфлікту між Азербайджаном і Вірменією, його причини, а також карта конфлікту за Нагірний Карабах – у матеріалі 24 каналу.
До теми Ситуація після підписання угоди про перемир'я в Нагірному Карабасі: головне за 11 листопада
Карта конфлікту
Нагірний Карабах – це територія в складі Азербайджану, яка нині перебуває під контролем Вірменії. Там існує невизнана "Нагірно-Карабаська Республіка".
Загалом Вірменія контролює значно більшу частину території Азербайджану, що прилягає до її кордону. Частина цих територій значно більша, ніж територія колишньої Нагірно-Карабаської автономної області.
Карта Нагірного Карабаху / Фото Вікіпедії
Степанакерт – "столиця" невизнаної "Нагірно-Карабаської республіки": карта
Які території звільнив Азербайджан
З 27 вересня до 9 листопада армія Азербайджану звільнила від окупації Вірменією 246 населених пункти, повідомляє Міністерство оборони Азербайджану.
Серед звільнених населених пунктів є 5 великих (за карабаськими мірками) міст, 3 селища й 248 сіл. Усі вони розташовані в межах 7 різних районів Нагірно-Карабаської автономної області й інших регіонів Азербайджану.
Найбільші звільнені населені пункти:
- Фізулі – нині кількість населення невідома, але до окупації в 1991 році тут жили понад 17 тисяч людей,
- Джебраїл – понад 6,3 тисячі населення,
- Гадрут – близько 3,4 тисячі населення,
- Зангілан – понад 500 осіб населення,
- Губалди – наразі менше ніж 100 людей населення.
- Шуші – понад 4,4 тисячі населення.
З них усіх лише Гадрут і Шуші розташовані в межах Нагірно-Карабаської автономної області. Решта – поза її межами, але все одно були окуповані Вірменією.
Більшість звільнених населених пунктів розташовані на півдні. Тут азербайджанські війська змогли пробити невеликий коридор, який проходить просто до кордону з Вірменією.
Також пробити коридор до кордону армія Азербайджану може й у районі міста Губалди. Там до кордону залишилися лічені кілометри.
Крім того, стратегічно важливим є звільнення міста Шуші. Адже це перекриє єдиний автошлях між горами з території Вірменії до так званої столиці "Нагірно-Карабаської республіки" Степанакерту. Щоправда, Вірменія заперечує, що Азербайджан вже в Шуші.
Звільнені території в Нагірному Карабаху станом на 8 листопада / Інфографіка Anadolu
Історія і причини конфлікту
Хоча сама війна розпочалася в 1988 році, насправді вона має значно довше коріння. Все розпочалося ще у 20 роках 20 століття. Тоді перед створенням єдиної Закавказької РСР (нинішні Азербайджан, Вірменія і Грузія) у складі СРСР автономну область Нагірний Карабах передали до складу Азербайджанської РСР.
Згодом у 1936 році Закавказьку РСР знову розділили на Азербайджанську, Вірменську й Грузинську. Та Нагірний Карабах вирішили залишити в складі АРСР.
Це вилилося в кровопроливну війну через 60 років – у 1988-му. Тоді вона виникла на етнічному підґрунті. Серед населення Нагірного Карабаху 77% було вірменами, понад 21% азербайджанцями, а ще понад 1% – росіянами.
У 1987 році вірмени Нагірного Карабаху просили СРСР повернути цю територію до складу Вірменської РСР, та Москва цього так і не зробила. Тоді це переросло в конфлікт.
До слова Сотні вбитих військових: Вірменія та Азербайджан оприлюднили дані про втрати
Карабаська війна 1988 – 1994 років
Перше зіткнення відбулося 22 лютого 1988 року поблизу селища Аскеран. Він завершився перестрілкою між азербайджанцями, які їхали "наводити порядки", і місцевими вірменами.
Після масових сутичок на етнічному підґрунті етнічні азербайджанці починають покидати територію Вірменії і Нагірного Карабаху, а вірмени – регіони Азербайджану, де азербайджанці становлять більшість населення.
Тоді розпочинається війна, яка тривала до 1994 року. У ході бойових дій загинули щонайменше 30 тисяч людей. Більшість – з боку Азербайджану. Також близько 70 тисяч осіб отримали поранення.
Війна закінчилася тим, що Нагірний Карабах опинився фактично під повним контролем Вірменії, але юридично залишається частиною Азербайджану. Обидві держави почали вести перемовини щодо приналежності регіону.
Знищена військова техніка Азербайджану в Нагірному Карабасі / Фото з відкритих джерел
Конфлікти після 1994 року
Одним з найгарячіших таких була так звана "Чотириденна війна" 2016 року. Тоді сторони звинуватили одна одну в нападі й розпочали активні бойові дії.
У ході протистоянь залучали артилерію, танки й інше важке озброєння. За 4 дні загострення, за офіційними даними, загинули понад сотня військових. За неофіційними – понад 300.
Ще один конфлікт був зовсім нещодавно – у липні 2020 року. Тоді сторони зіштовхнулися на спільному кордоні далеко від спірної території. Тоді також обидві сторони зазнали втрат.
Території Азербайджану, Вірменії і "НКР" / Фото з відкритих джерел
Коротко про загострення у вересні 2020:
- Вранці 27 вересня на кордоні Вірменії та Азербайджану поновилися бойові дії. За словами прем'єр-міністра Вірменії Ніколо Пашиняна, ініціатором є Азербайджан.
- У Міноборони Азербайджану в початку обстрілів по всій лінії фронту звинуватили Вірменію. Також там повідомили про вбитих і поранених серед цивільного населення.
- Натомість у Міноборони Вірменії заявили про те, що були збиті два вертольоти й три БПЛА Азербайджану. Вірменія звинуватила Азербайджан в ракетний обстріл і використанні дронів. Азербайджан спростовує цю інформацію.
- У невизнаній республіці Нагірний Карабах ввели військове положення. Крім того, оголошена загальна мобілізація осіб старших за 18 років.