Попри ретельну підготовку до катастрофи: наслідки виверження вулкану Сент-Геленс

Попри те, що вулкан прокидався у цьому місці неодноразово, а місцева влада була заздалегідь попереджена про можливе лихо, катаклізм забрав понад пів сотні життів. Мовиться про виверження вулкана Сент-Геленс.

Попередній випуск Купівля-продаж Аляски: Російська імперія за мить зменшилася на мільйони квадратних кілометрів

Гора, що димить

Гора Сент-Геленс розташована у штаті Вашингтон за 154 кілометрів від міста Сієтл. Вона є частиною Каскадних гір, які простягаються на 1 100 кілометрів від канадської провінції Британська Колумбія до північної Каліфорнії.

Однойменний вулкан був активним у цій місцевості впродовж усієї історії. Корінні жителі штату, індіанське плем'я клікітат, через це дали йому відповідну назву – Лува-Клу – що в перекладі означає "Гора, що димить".

Пробудження вулкану

Мальовнича природа цього місця завжди приваблювала гостей, а діючий вулкан – вулканологів. Але 20 березня 1980 року туристичний сезон довелося раптово перервати. В районі Сент-Геленс зафіксували перший землетрус силою 4,1 бали за шкалою Ріхтера.

Епіцентр коливань був у надрах вулкана, що віщувало його пробудження. Проте вулкан прокинувся не відразу, наступні 5 днів туристи ще мали змогу насолоджуватися тутешніми краєвидами. Гора, яка до цього мовчала 123 роки, остаточно прокинулася лише через тиждень.

Вулкан Сент-Геленс після виверження / Фото USGS Cascades Volcano Observatory

Від невеликого вибуху 27 березня в її надрах на висоту 3 кілометри здійнявся фонтан попелу. З цього дня землетруси в районі вулкану регулярно повторювалися, неподалік збиралися туристи, які захоплено спостерігали за дивом природи.

В окрузі оголосили надзвичайний стан

Дослідники не вбачали потреби в евакуації, допоки не зрозуміли, що будь-який наступний підземний поштовх може стати фатальним. 3 квітня в окрузі національного парку Сент-Геленс зрештою оголосили надзвичайний стан. На той час з вулкана вже навсібіч розліталися уламки кам'яних брил і льоду.

З прилеглої території почали евакуйовувати туристів. Лісники та поліцейські постійно охороняли периметр, щоб запобігти проникненню в небезпечну зону занадто цікавих зівак. Влада сподівалася, що вулкан невдовзі заспокоїться, тим часом він лише набирався сил.

Небезпека сходження лавини

Дослідники не зафіксували жодного виверження лави аж до травня. Весь цей час Сент-Геленс накопичував гази і магму, а купол, який утворився на його північній стіні, щодня збільшувався на 2 метри.

Вулканологи 17 травня передбачили небезпеку сходження лавини. Через це зони евакуації негайно розширили. Того ж дня з будинків першої зони евакуювали місцевих жителів. Другу зону довелося евакуйовувати наступного дня, коли довкола вже панував хаос і паніка.

Цікаво Райський курорт став пеклом: землетрус в Індійському океані – найстрашніший катаклізм 2004 року

Вранці 18 травня Сент-Геленс сколихнув черговий землетрус. Його потужність сягала 5,1 балів за шкалою Ріхтера. Саме цей поштовх став критичним для вулкана. За лічені секунди з гори зійшов зсув об'ємом приблизно 3 кубічних кілометра, який нісся вниз зі швидкістю 250 кілометрів на годину.

Навколо кратера на десятки кілометрів розліталося каміння і продукти виверження. Лід на вершині почав танути. Він змішався з лавою, попелом та камінням, і черговою лавиною зійшов донизу.

Хмара попелу сягнула Західного узбережжя США

З конуса Сент-Геленс на висоту 25 кілометрів здійнялася хмара попелу. За 3 години вона сягнула Західного узбережжя США, через що довелося припинити повітряне сполучення над усією територію країни. Сама гора після жахливого вибуху зменшилася на 400 метрів.

Науковці недооцінили масштаби катастрофи

Попри ретельну підготовку до можливого виверження вулкана, внаслідок сходження лавини того дня загинуло 57 людей. Причиною цього було те, що науковці недооцінили масштаб катастрофи. Вчені розрахували зону ураження, за умови виверження зі старого кратеру, який розташовано на самій вершині гори.

Проте потік лави і попіл неочікувано вирвалися з бокового купола. Страшна лавина була сконцентрована в одному напрямку, а не рівномірно довкола вулкана, як передбачали дослідники. Окрім того, процес супроводжувався постійними вибухами. 

Через неправильні розрахунки влада штату не евакуювала робочих / Фото USGS Cascades Volcano Observatory

Через хибні розрахунки влада штату не евакуювала з прилеглих територій робочих, які займалися вирубкою лісів. Вони спокійно продовжували працювати, і якби Сент-Геленс надумав виплеснути свою силу не в неділю, а в будь-який інший будній день, постраждалих могло б бути значно більше.

Наслідки страшного інциденту

Територія, яку зачепило природне лихо була практично повністю спустошена. Лава знищила флору і фауну. Згідно з підрахунками, зникло:

• понад 5000 оленів; 
• 1 500 американських лосів;
• 200 ведмедів; 
• тисячі птахів і гризунів.

За одну мить лавина поглинула 18 мільйонів дерев, довкола утворився шар вулканічної породи товщиною 20 метрів. Через 2 тижні після виверження його температура сягала 650 градусів за Цельсієм. 

Окрім того, суміш з лави, каміння і попелу докотилася до озера Спіріт-Лейк, яке розташоване біля підніжжя гори. Температура води в ньому піднялася до 100 градусів за Цельсієм, внаслідок чого в ньому загинуло все живе. Саме ж озеро збільшилося за розмірами вдвічі. Наразі тваринний і рослинний світ на постраждалій території відновлюється, але водойми так і залишаються непридатними для життя організмів.

Стихійне лихо зруйнувало й місцеву інфраструктуру. Воно знищило понад 200 житлових будинків, 47 мостів, 30 кілометрів залізничного сполучення та приблизно 300 кілометрів автомобільних доріг.

Сент-Геленс знову заснув

Через 7 років після катастрофи національний парк довкола Сент-Геленс знову відкрили для відвідування туристів. Тепер їхня кількість навіть зросла, адже приваблювала не лише краса природи у цій місцевості, але й відома на весь світ трагедія 1980 року. Сент-Геленс регулярно нагадує місцевим жителям і гостям про своє існування.

Варто прочитати Було схоже на апокаліпсис, – миротворці у Конго про виверження вулкану

Після масштабного виверження він прокидався ще декілька разів, зокрема у 1990 і 2008 роках. На щастя, тоді все обходилося без людських жертв. Зараз вулкан знову спить, набирається сил, щоб одного дня знову показати оточуючим свою міць. Залишається надіятись, що у випадку повторення потужного виверження, місцева влада буде краще до цього готовою.