Невідома Північна Корея — насправді відомий СРСР
Джерело:
Міхал ХуневичПерші кроки по залізничній платформі у Пхеньяні (столиця КНДР), і вже складається перше враження про місто, як і про країну. Якось занадто тихо, занадто чисто, занадто сіро.
Повний і тотальний контроль... Гіди не покидали нас від самого вокзалу і до того часу, як ми поїхали геть. Майже усі екскурсії проходили у мінівені, без можливості виходити на вулицю. Все, чим можна користуватись — це смартфоном. Звичного вай-фаю ніде немає. А при виїзді з країни твій телефон ретельно перевіряють. Якщо ти засняв забагато, то заставляють видаляти. Тому деякі представлені тут фото вивезені незаконно.
Цікавим також є той факт, що водій цього ж екскурсійного мінівену зповільнував рух тільки тоді, коли навколо було щось гарне, а в неприглядних районах їхав дуже швидко, щоб не дати можливість туристам сфотографувати правди.
Майже усі будинки у Пхеньяні нагадують соціалістичну архітектуру Східної Європи. Усе сіре та одноманітне. Ледь не на кожному висять портрети вождів: Кім Чен Ір та Кім Чен Ин.
Якщо ти китайський турист, то маєш трохи більше можливостей для самостійного пересування містом. Для всіх інших — тільки під наглядом. Що ж буде, якщо ти вийдеш із дозволеної зони сам? Тебе заарештують і будуть погрожувати. А потім тобі доведеться заплатити 10 тисяч доларів за звільнення.
До речі, при в'їзді у КНДР в тебе забирають паспорт.
На весь Пхеньян існує всього 2 електростанції. Тому у місті завжди є проблеми з електроенргією.
У столиці Пінічної Кореї стоїть два монументи вождям. До них усі забов'язані приходити з квітами і кланятись їм. Я прийшов без квітів, тому мене заставили їх придбати. Статуї дозволяють фотографувати виключно у повний зріст. Тому, якщо ти робиш фото, де монумент вліз не повністю, на кордоні тобі його обов'язково видалять.
Багато фото вдалося зберегти виключно завдяки знанню деяких IT-трюків. Інакше ці фото були б видалені на кордоні.
Читайте також: Мандрівка Україною. Сент-Міклош – романтика Середньовіччя