Головні новини 25 лютого: Маркарова – новий посол України у США, Шарія оголосили у розшук

26 лютого 2021, 08:15
Читать новость на русском

Володимир Зеленський призначив Оксану Маркарову послом України у США. СБУ оголосила в розшук Анатолія Шарія. "Слуга народу" провела переговори з "Голосом" щодо створення коаліції. Суд Києва постановив заблокувати 426 російських і українських сайтів, але вони працюватимуть. 150-річниця з дня народження Лесі Українки. Такими були головні новини 25 лютого.

Найважливіші новини України та світу за четвер, 25 лютого:

Зеленський призначив Маркарову послом України у США

Джерело: Офіс Президента

Президент Володимир Зеленський призначив Оксану Маркарову послом України у Сполучених Штатах Америки.

Глава держави наголосив, що політикиня має має 3 ключові переваги, необхідні для цієї посади:

  • Патріотизм;
  • високий фаховий рівень;
  • дуже позитивне сприйняття у США.

Переконаний, що ці три чинники є формулою успіху для зміцнення стратегічного партнерства України та США,
– наголосив Володимир Зеленський.


Зеленський призначив Маркарову послом України у США / Фото Офісу Президента

Які завдання Зеленський дав Маркаровій

  • Налагодити ефективний діалог України з адміністрацією нового президента США Джо Байдена.
  • Активно працювати з Конгресом США та зміцнювати двопартійну підтримку України.
  • Залучити США до врегулювання ситуації на Донбасі.
  • Сприяти, щоб США продовжили підтримку внутрішньої трансформації України.

Зі свого боку міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Оксана Маркарова отримала завдання організувати візит президента США Джо Байдена до України.

Що ще сказав Зеленський

  • Президент вважає, що США мають посилити санкції щодо Росії. Зокрема, мовиться про проєкт "Північний потік-2".
  • Окрім того, Україні необхідна підтримка офіційного Вашингтону у питанні ухвалення рішення НАТО щодо надання Україні ПДЧ (плану дій щодо членства у НАТО).
  • Зеленський переконаний: Маркарова стане прикладом у розвитку економічної дипломатії. Вона успішно працюватиме над залученням прямих іноземних інвестицій в Україну та просуванням українського експорту.

Хто така Оксана Маркарова?

Оксана Маркарова – український фінансист та державний діяч. З 8 червня 2018 року вона виконувала обов'язки міністра фінансів України.

З 22 листопада 2018 року до 4 березня 2020 року обіймала посаду глави Мінфіну. На посаду міністра Оксану Маркарову перепризначили 29 серпня 2019 року.

СБУ оголосила в розшука Шарія

Джерело: пресслужба СБУ

Служба безпеки України 25 лютого 2021 року оголосила у державний розшук проросійського блогера Анатолія Шарія.

Читайте також Гібридний диктор Кремля Шарій: біографія маргінала, який заробляє пропагандою

Шарій двічі не прийшов на допит

Блогер мав прийти на допит до СБУ 22 лютого, однак замість нього з'явились лише його захисники.

Адвокати запевнили, що СБУ знає, що Шарій перебуває в Іспанїі, отож саме туди має направити підозру. Для того, щоб це зробити необхідно діяти через іспанські правоохоронні органи.

У СБУ, тим часом, призначили новий допит блогера на 25 лютого. Цього разу ситуація повторилася – Шарій не з'явився, а прийшли його адвокати та ознайомились із матеріалами справи.

Варто зазначити, що адвокату вручили клопотання щодо обрання запобіжного заходу Шарію. Далі його скерують до суду.

Справа проти Шарія: коротко

"Слуга народу" хоче коаліцію з "Голосом"

Джерело: Інтерфакс-Україна

Представники партії "Слуга народу" та Офісу президента періодично ведуть з главою партії "Голос" Кірою Рудие переговори щодо коаліції.

Народна депутатка наразі не надала конкретнішої інформації щодо того, чи розглядає її партія варіант об'єднання.

Зі мною циклічно хтось веде переговори, щоб ми приєдналися. Час від часу на мене виходять представники або Офісу, або партії "Слуга народу" з переговорами про те, де ми можемо об'єднати наші зусилля,
– розповіла нардепка.

Вона підкреслила, що навіть, не перебуваючи у коаліції з парламентською більшістю, її партія підтримує дії влади, які "є правильними для країни".

Ймовірно, мовиться про останні кроки Зеленського, а саме накладання санкцій на Козака та Медведчука з компанією.

Ці дії влади дають команді "Голосу" "великі сподівання". У партії вважають, що це системні, проукраїнські державні кроки.

До слова "Голос" починає збір підписів за відставку Венедіктової

Корнієнко відповів на заяву Рудик

Джерело: 24 канал

У коментарі 24 каналу голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко зазначив, що про утворення коаліції наразі не йдеться. Хоча активна співпраця між партіями ведеться.

За його словами, як "Слуга народу", так і "Голос" працюють над спільними законопроєктами, підтримують ініціативи одне одного. Однак про об'єднання в коаліцію не йдеться, це перебільшення.

Не роздував би цього до якихось коаліційних перемовин, яких поки що не ведеться. Йде нормальна конструктивна співпраця парламентських сил,
– сказав він.

Суд заблокував 426 сайтів, але вони працюватимуть

Джерело: Нацкомісія з держрегулювання у сфері зв'язку

Голосіївський районний суд Києва 25 лютого постановив заблокувати 426 сайтів. Серед них – більшість російських ЗМІ, але є й українські.

Суд наклав арешт на майнові права інтелектуальної власності, що виникають у користувачів мережі при використанні цих сайтів.

Які сайти планували заблокувати

  • From-ua;
  • LiveJournal;
  • російський РБК;
  • Novostiua.org;
  • "Захід медіа";
  • Infopressa;
  • GitHub Gist;
  • Cryptowik
  • TGStat.

В уряді – проти блокування GitHub Gist

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров виступив проти блокування сайту GitHub Gist. До слова, це один з найбільших сервісів для розробки програмного забезпечення.

Також він запевнив, що невдовзі щодо цього оприлюднять офіційні заяви МВС, Мінцифри та Мінкульту.

За що сайти хотіли заблокувати

Рішення ухвалили через ознаки правопорушення. Мовиться про шахрайство або незаконні операції з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Постанову суду слід виконати негайно. Щоправда, протягом 5 днів її можуть оскаржити у Київському апеляційному суді.

Понад 400 сайтів продовжать працювати

Джерело: "Громадське"

Російські та українські 426 сайтів продовжать працювати попри рішення суду про їх заборону. Все тому, що правоохоронці закрили кримінальне провадження та відкликали супровідний лист до регулятора, що мав виконати ухвалу.

Рішення про закриття справи та скасування арешту на майнові права інтелектуальної власності нібито схвалив прокурор. Про це розповіла речниця прокуратури Києва Надія Максимець.

За її словами, прокурор не брав участі у засіданні суду. "Його навіть не повідомили про суд, ухвалу він теж не отримував. Тобто суд без участі сторони обвинувачення ухвалив рішення".

Читайте також Законопроєкт про медіа знову почали обговорювати у повний голос, – Соляр

Хто подавав позов про заборону сайтів

За словами заступника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка, зі скаргою про нібито скоєння проти нього шахрайських дій у поліцію ще 17 грудня 2020 року звернувся Олександр Пан.

Геращенко наголосив, що Пану не подобалося, що на сайтах писали, що він "пройдисвіт та шахрай". Поліція зареєструвала його заяву, бо після реформи кримінально-процесуального законодавства зобов'язана це робити.

Далі Пан і його адвокати звернулися до Голосіївського районного суду з вимогою накласти арешт на сотні сайтів, "які в різний час щось про нього писали".


Олександр Пан звернувся до суду з вимогою заборонити 426 сайтів / Фото Pavlovsky News

Хто виніс вирок

Справу автоматично направили судді Катерині Плахотнюк. 4 лютого вона визнала, що сайти розміщували матеріали, які принижують честь та гідність Пана. Суддя наклала на інтернет-ресурси арешт.

Реакція Геращенка на блокування сайтів

Заступник міністра анонсував закриття справи.

Кримінальне провадження буде витребуване до Головного слідчого управління з метою проведення ґрунтовної перевірки та, в разі відсутності складу злочину, а також за рішенням слідчого і прокурора, буде закрите,
– заявив чиновник.

Він додав, що особи, які потерпіли від рішення Плахотнюк, повинні написати скаргу на суддю у Вищу раду правосуддя.

Геращенко закликав нардепів внести зміни до Кримінального та Кримінально процесуального кодексів, а також запровадити слідчу перевірку заяв громадян, "щоб відсіювати подібного роду замовні справи".

Геращенко також наголосив на важливості врегулювати законодавство про інформацію.

150 річниця з дня народження Лесі Українки

Джерело: 24 канал

В Україні святкують 150 річницю з дня народження Лесі Українки. Спражнє ім'я письменниці – Лариса Косач.

Це цікаво Лесі Українці – 150 років: куди поїхати, щоб дізнатися більше про її життя

Вона народилася 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинському в родині інтелігенції.

  • Мати Ольга Петрівна Драгоманова-Косач, – письменниця, більш відома під псевдонімом Олена Пчілка. Була відомою письменницею, меценаткою, фольклористкою і активною учасницею жіночого руху, видавала альманах "Перший вінок".
  • Батько – освічений поміщик, юрист котрий дуже любив літературу і живопис.
  • Її дядько – публіцист, фольклорист і письменник Михайло Драгоманов. Один з організаторів "Старої громади", який останні роки життя жив у еміграції в Європі. Підписував свої твори псевдонімом "Українець". Саме це стало другою частиною псевдоніму самої Лесі.
Детальнішу біографію Лесі Українки читайте за цим посиланням.

Леся хворіла з самого дитинства і мандрувала

У 12 років Ларисі поставили діагноз "туберкульоз кісток і суглобів". Відтак їй рекомендували уникати холоду і вологості і порадили частіше бувати в спекотних і сухих країнах.

Саме тому Леся Українка часто жила то в Грузії (де і померла, до слова), то в Єгипті чи просто на Одещині біля лікувальних лиманів.

Леся Українка не ходила в школу чи університет

Усі діти подружжя Косачів отримували освіту вдома. Для них Олена Пчілка сама перекладала українською мовою найвідоміші дитячі твори світової літератури.

У чотири роки Леся Українка навчилася читати, у 5 – писати і рахувати. Іноземні мови, зокрема грецьку і латину, вона разом із братом Михайлом, вчила від приватних вчителів.

Французьку і німецьку вони вчили з матір'ю.

Леся перевернула фокус тем у літературі

Письменниця однією з перших почала писати у новому, європейському стилі, модернізму.

Вона відійшла від народництва, захоплення шароварщиною, і почала наближувати літературу до зразків європейської.

Писала Леся Українка у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі.

Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася до процесів українського національного відродження.

Що відомо про Лесю Українку – дивіться у відео 24 каналу: