Хто такий Шарій

За свої 42 роки Анатолій Шарій був ігроманом, аферистом, "журналістом-розслідувачем", продажним блогером, маргіналом, був звинувачений у педофілії, став жертвою режиму Януковича, а потім співпрацював з його "псами", створив секту та партію свого імені, став рупором антиукраїнської пропаганди та вісником "русского міру", нині він є доларовим мільйонером й живе у коштовній віллі в Іспанії.

Читайте також Шарія підозрюють у держзраді: як відреагували соцмережі

Справа проти Шарія стала продовженням нової більш рішучої політики України щодо проросійської пропаганди як знаряддя гібридної війни, що її веде Росія проти нашої держави. Так, на початку лютого 2021 року рішенням РНБО були введені санкції проти каналів Медведчука та вимкнуто ці рупори Москви з мережі, а СБУ викрила мережу російських телеграм-каналів, що вели системну роботу проти України.

Один з найкращих роликів в історії каналу СБУ:

Біографія Анатолія Шарія

Анатолій Шарій народився 20 серпня 1978 року у Києві у забезпеченій радянській родині. Дід працював на будівництві на високих посадах, батько був якимось митцем, мати – майстром на режимному заводі Київприбор.

З дитинства малий Шарій багато читав і мав репутацію вундеркінда. За його словами, він у 7 років прочитав "Майстра та Маргариту" Булгакова, був відмінником та постійним учасником олімпіад. Коли Толіку було 12 років – батько пішов з родини й лишив сім'ю напризволяще (вже дорослим Шарій вчинить так само). Це були важкі часи, коли маминих заробітків ледь вистачало на їжу. Сину ж подобалось красиве життя і він бачив його – у Києві в цей час з’явились ресторани, іномарки, багатії-бізнесмени, ефектні бандити, манливі казино та інші "елементи солодкого життя", як сказали б у попередню історичну епоху.

Звісно, працювати, щоб отримати все це, Толік не хотів, тому почав вигадувати різноманітні "схеми", а коли ідеї для афер вичерпувались – не гребував розбоями та крадіжками. Шарій зв'язався з "поганою компанією" та мав всі шанси сісти ще в 16 років, коли пішов на модний у ті часи злочин – зняв куртку з перехожого. Так Анатолій Шарій опинився у міліції. З невідомих причин справу тоді зам'яли – куртку повернули жертві, а Толіка відпустили на волю. Ніяких висновків він не зробив й продовжив гратися з вогнем.

До теми Війна через соцмережі: що треба знати про підозру блогеру Шарію

Хвороба Шарія

До проблем з законом додалася хвороба – Анатолій Шарій став затятим ігроманом, він не виводився з численних київських казино, де спустив чимало грошей. Заради нової порції адреналіну лудоман Шарій йшов на нові афери та злочини. Він влаштовувався на роботу, втирався у довіру та крав гроші, далі зароблене злочинним шляхом "спускав" спочатку на ігрових автоматах, які тоді були у Києві буквально на кожному кроці, потім Шарій "підсів" на рулетку.

Через проблеми з законом Шарій не отримав вищої освіти. Сам Шарій хвалився, що нібито здобув військову освіту в Інституті розвідки при Київському танковому інженерно-технічному училищі, але це не так. Такого випускника у цьому військовому виші не знають. Також Шарій не служив у армії, щоб уникнути призову – викрав свою справу з військомата, через це боявся отримувати паспорт та зробив це лише в 25 років.

Про деталі хворобливої залежності Анатолія Шарія було знято кілька сюжетів, також йому було присвячено велику статтю у газеті "Сегодня" в 2007 році. Посилання на статтю досі активне. В ній розповідається, що лудоману допомогла 18-річна офіціантка Ольга Рабулець, яка мала нещастя закохатись у Шарія.

За іншою версією, вилікуватись від ігроманії Шарію допомогли євангелісти – сами цим пояснюються сеанси публічних самовикриттів та інформаційного самобічування.

Шарій викриває Шарія – рарітетне відео:

Так чи інакше, але Шарій позбувся ігрової залежності (хоч кілька разів і робив спроби суїциду) та знайшов нову роботу. Нею стала журналістика – Шарій почав писати для жіночого глянцю – видавав себе за психолога та знавця душ, а згодом перейшов до тоді респектабельної газети "Сегодня". У ЗМІ Шарій був як риба у воді: ерудиція, природна інтуїція та набутий у 90-і досвід стали у пригоді, а наглість та повна відсутність принципів стали бонусом.

"Журналіст-розслідувач"

Доволі швидко Анатолій Шарій зробив собі ім'я у київській жовтій пресі та отримав репутацію "інформаційного кілера" (місцем тимчасової дислокації став сайт from-ua.com). Вона посилилась після знайомства з авантюрного складу бізнесменом, політиком та одночасно видавцем сайту "Обозреватель" Михайлом Бродським. Той доручив молодому медійнику у 2008 році цілий напрямок – відділ журналістських розслідувань на "Обозревателі". Шарій прийняв виклик та став "Олександром Дубінським журналістських розслідувань" ще до появи Дубінського як явища у медіа.

До теми "Повії Майдану" та дружба з Росією: як депутат Дубінський знищував Революцію гідності

Розслідування Шарія справді виявились гучними – він писав про бордель для педофілів на базі дитячого будинку, про міліцію, що кришує казино, наркомафію та покриває злочинців. Резонансні заяви не лишалися без уваги та ставали подушкою безпеки та додатковими козирями для власника "Обозревателя" у його грі, Шарію ж приносили гроші та відчуття власної важливості. Доволі швидко він "втратив береги" – тоді замість ігрової залежності в нього сформувалась залежність медійна – він почав вважати себе виключним носієм істини.

Шарій розстрілює людину в кафе – відео 2011 року:

У 2010 році Шарій почав "проповідувать". Він заявляв, що ненавидить гомосексуалів та ромів, а ще писав, що підтримує ініціативи Гітлера щодо знищення цих людей у роки Другої світової.

Кримінальні справи та втеча з України

Незабаром у Шарія почалися проблеми – 1 травня 2011 року він посварився з відвідувачем київського кафе McDonalds, а коли той запропонував вийти на вулицю та розібратись "по-чоловічому" – двічі вистрілив у нього з травматичного пістолета. І хоч жертва Шарія відбулась легкими тілесними і, цілком ймовірно, була ініціатором конфлікту, міліція стала на сторону зовсім не журналіста. А все тому, що Шарій перейшов дорогу улюбленцю Януковича міністру внутрішніх справ Анатолію Могильову.

На Шарія завели кримінальну справу за фактом хуліганства. Сам журналіст називав цю справу політичною розправою, а себе – "жертвою ментівського свавілля". Сайт "Обозреватель" активно піарив свого співробітника та виставляв його жертвою репресій.

Скриншоти не горять / Блоги Шарія на сайті from-ua.com

Нова хвиля здійнялася влітку 2011 року, коли стався інцидент у підпільному казино – там Шарій та дружня йому знімальна група каналу "1+1" була блокована, пізніше, коли Шарій їхав додому, його машину обстріляли з обріза. Сам Шарій назвав це замахом – міліція завела справу, вона була на особистому контролі президента Януковича, генпрокурора Рената Кузьміна та голови МВС Могильова. Розслідування дійшло висновку, що замах був інсценуванням самого Шарія. Після того на журналіста завели ще одну справу й йому довелось стати втікачем від правосуддя. Чи був замах насправді, чи це дійсно фейк від знаного майстра фейків – невідомо й досі.

7 лютого 2012 року Шарія було оголошено у розшук, але підозрюваний, який був під одразу 2 підписками про невиїзд, ще у січні залишив межі України – він втік до Москви за чужим паспортом, потім перебрався до Нідерландів, де в нього знайшлася зведена сестра. Так почалися європейські пригоди Шарія. Він отримав притулок у Литві – статус біженця дозволив йому жити у Євросоюзі. У 2013 році його заарештували у Нідерландах за запитом України, МЗС почав процес екстрадиції, але Шарію вдалося переконати місцеву Феміду, що він є особою, що на батьківщині переслідується з політичних причин. У підсумку Нідерланди стали на сторону вигнанця та Шарія не віддали.

Читайте також Сигнал для однодумців: як підозра СБУ вплине на підтримку Шарія

Постало питання – за який рахунок жити. Свої невеликі статки Шарій залишив в Україні й вони відійшли вже колишній дружині – Ользі Рабулець. Натомість у нього з'явилась нова подруга – Ольга Бондаренко – її також треба було утримувать, а життя в ЄС дороге.

Диктор ютуб

Певний час Шарій спробував повернутися до протиправної діяльності (сестра пропагандиста запевняє, що це було сутенерство та поширення дитячої порнографії, але ці факти не доведені остаточно. Втім, таку справу на Шарія дійсно завели у 2013 році у Нідерландах). Крім того, він начебто через соцмережі збирав гроші для онкохворих, які потім тих грошей не бачили. А далі біженцю посміхнулася доля – в Україні почалася Революція Гідності, в цей час в країні дуже популярними стали так звані "експерти" або "блогери". Оскільки українці не довіряли традиційним ЗМІ, що були під впливом "регіоналів", блогери створили ілюзію носіїв чесних новин та аналітики, пояснювали та роз'яснювали, що треба робить, як бути та що станеться.

Що верзе Шарій, обережно – 18+:

Анатолій Шарій швиденько зметикував, що це золота жила та влився у ряди "блогерів-експертів" – він писав на фейсбуці та викладав невеличкі ролики на ютуб. До нього прийшла популярність та відомість. Незабаром його канал став одним з найпопулярніших з когорти подібних. При цьому на те, що на роликах накручені лайки та перегляди, а самі ролики домінують у видачі, особливо ніхто не звертав уваги. Втім, для блогера-початківця така приязнь соцмереж є аномальною.

Доволі швидко Шарій відійшов від підтримки "Майдану" та став агітувати за іншу сторону, а після відкритої російської агресії повністю перейшов на сторону окупантів та їх приспішників. Шарій став "зливним бачком" для поширення російських фейків щодо України. Він розповідав, що на Донбасі немає російських військ, що воюють українці з українцями, хапався за будь-який фейк, щоб дискредитувати Україну. Звісно, це все радо тиражували російські ЗМІ та їх проросійські колеги в Україні. При цьому він не боявся, що його викриють на брехні, це робили багато разів, але він "працював" й далі, оскільки справедливо вважав, що у його "пастви" коротка пам'ять. З цієї причини не боявся Шарій і компромату на себе – більш скомпрометовану людину треба було ще пошукати, але пропагандист стандартно відповідав "ви все брешете" й ширив фейки далі.

Шарій ніс відверту маячню, не боявся робити ксенофобські заяви, але популярність його тільки зростала. До цього долучилися й українські ЗМІ, які транслювали ледь не кожну заяву пропагандиста та обсмоктували, немов кістку, чи не кожне його відео. Таким чином відвертий маргінал, що несе казна-що, несподівано став легітимним "рупором", у нього з'явилася своя фан-база, прихильники та спонсори, а російські канали та канали з орбіти Медведчука (NewsOne, а потім ZIK та 112 Україна) ліпили з нього образ "робін-гуда" та "голосу вати".

"Партія Шарія"

Наступним кроком стало створення власної політсили – під парламентські вибори 2019 Шарій на гроші своїх шанувальників – родини Кацуб (чиновники-корупціонери часів Януковича) запустив партію імені себе, символом якої була червона кулька клоуна Пеннівайза з роману Стівена Кінга "Воно"). Основним рекламним ходом кампанії стали провокації та інсценування. Це привернуло увагу ЗМІ та додало Шарію популярності.

Читайте також Як Шарій став "політиком"

"Партія Шарія" набрала 2% голосів та доволі гучно заявила про себе, на місцевих виборах-2020 "шаріївці" пройшли до окремих місцевих рад та створили фракції, щоправда, більшість депутатів одразу зреклися одіозного куратора.

Сам Шарій участі у виборах не брав, оскільки не проживав в Україні, але активно все коментував у якості "голови, що говорить". Якщо раніше він жорстко розпікав президента Порошенка, то нині з ще більшим ентузіазмом взявся за президента Зеленського. Підіслані Шарієм "найманці" буквально переслідували Зеленського та навіть не гребували піти після нього до туалету, щоб "взяти аналізи". Й це був лише початок.

За що Шарію оголосили підозру / Скриншот сайту СБУ

Зрадник на переконання слідчих СБУ

  • У квітні 2020 року стало відомо, що справи проти Шарія в Україні, заведені в часи Януковича, закриті, а самому пропагандисту можна повертатись до України.
  • На відміну від Андрія Портнова, Шарій цього робити не поспішав – він осів в Іспанії. Там у нього з'явилась шикарна вілла. За оцінками журналістів Слідство. Інфо, її вартість складає понад 1 мільйон євро, що доводить, що робота інформ-терориста в умовах гібридної війни дуже добре фінансується.
  • 16 лютого 2021 року СБУ повідомила, що оголосила Шарію підозру за його проступки проти України та державну зраду, а МЗС знову спробує домогтися екстрадиції проросійського пропагандиста на батьківщину.