Коли в Україні почне діяти новий правопис і чим зумовлені зміни
22 травня уряд ухвалив нову редакцію Українського правопису, яка передбачає низку змін у написанні звичних для нас слів. Навіщо запроваджували новий правопис, що змінилося та коли правила почнуть діяти – у матеріалі 24 каналу.
Чому у правопис внесли зміни?
Член Української національної комісії з питань правопису Богдан Ажнюк у коментарі 24 каналу зазначив, що передусім це зумовлено тим, що сьогодні у різних виданнях, газетах, на телебаченні та радіо вживаються одні і ті ж слова у різному орфографічному оформленні. Крім того, кожна "жива" мова змінюється, і правопис повинен бути відображенням цих змін.
Лише латинська, санскрит і давньогрецька не змінюються, бо це мертві мови. Українська мова – "жива", тому вона розвивається. Вона не така сьогодні, як була 50, 60, чи навіть 20 років тому. Правопис має відображати ці зміни. До того ж, треба якось дисциплінувати оце правописне "гуляйполе", яке ми зараз маємо в українській мовній практиці,
– пояснив експерт.
Крім того, багато моментів, які дотепер не були прописані зовсім, у новому правописі отримали певне покриття. Зокрема, йдеться про використання фемінітивів.
Читайте також: Новий правопис: що змінять в українській мові та чому це важливо
Експерт додав, що ці зміни зроблені в досить дружньому режимі для користувачів: "як ми пишемо "два яблука", так ми пишемо і "пів яблука". Тобто все це не для того, щоб ускладнити життя, а для того, щоб його трохи полегшити.
При цьому Богдан Ажнюк зазначив, що загалом це – просто нова редакція українського правопису. Так, вона має помітні зміни, але вони абсолютно не є радикальними.
Коли його запровадять?
Над новою версією українського правопису комісія загалом працювала близько трьох років: обговорювала проект з громадськістю, враховувала критику, вносила зміни. Наразі варто зачекати на його затвердження Кабміном. Коли це зроблять, поки що невідомо. Поки уряд не опублікував відповідного рішення, користуватися потрібно ще звичними для нас правилами.
Проте у Міносвіті 24 каналу зазначили, що це станеться "найближчим часом".
Зараз там (у Кабміні, – 24) ще самі вивчають весь цей спектр змін і виписують положення, які мають діяти у перехідний період. Його тривалість, звісно, буде прописана у тому розпорядженні, яке надасть уряд,
– розповіли в МОН.
Що відомо точно: у тестах ЗНО найближчі 5 років ці зміни не будуть враховуватися. Коли нові правила запрацюють для навчання, у МОН поки що не готові відповісти, але зазначають – процес швидким не буде. Передусім це пов'язано з підручниками, які потрібно оновлювати у зв’язку зі змінами. Проте найголовніше тут – щоб методики, які використовують учителі, були за новим правописом.
Нова його версія також має бути видана книжкою, поширена в освітні заклади, бібліотеки, книгарні. Це теж займає певний час.
Навчальні заклади офіційних розпоряджень ще не отримали
24 канал запитав представників профільних навчальних закладів, що вони думають про нововведення, як готуються до впровадження і чи отримували офіційну інформацію з цього приводу.
Так, заступник директора та вчитель української мови та літератури київської школи №76 імені О. Гончара (з поглибленим вивченням української мови та літератури) Лариса Кравчук розповіла, що жодних офіційних розпоряджень навчальний заклад ще не отримав.
Ми самі (вчителі, – 24) ознайомилися лише. Знаємо, що планується запровадження (нових правил, – 24) впродовж декількох років і у цей час буде допускатися і стара форма, і нова. Це добре, особливо для випускників, яким потрібно буде здавати ЗНО,
– зазначила вчителька.
Педагоги в цілому готові звикати до нових форм слів та використання фемінітивів – "мова стане багатшою". Хоча зізнаються – наразі це для них справді незвично.
Що стосується зміни у написанні слів, зокрема невідмінюваного числівника "пів", то це нововведення вчителям до вподоби – так простіше для розуміння учням, оскільки зменшиться кількість правил.
Читайте також: Закон про державну мову: хто та де муситиме говорити українською
Викладачі університетів поки що також не отримували жодних розпоряджень про зміни. До нововведень готові, проте ставляться до них більш обережно. Зокрема, про це розповіла доцентка кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології імені Т. Г. Шевченка Вікторія Коломийцева.
Я – не прихильниця того, щоб було багато винятків з правил. Тим більше – немотивованих. Правопис повинен таким чином організовуватися, щоб сприяти поліпшенню грамотності людей. А якщо люди "плутаються": то через дефіс щось пишеться, то окремо – це не покращує загальну ситуацію і грамотність. І людям некомфортно. Навіть якщо це краще, ніж було, то для адаптації потрібен час. Все одно будуть проблеми – потрібно "перевчатися",
– говорить викладачка.
