Новий закон України про довкілля – вимога Євросоюзу, – експерт
18 грудня 2017 року набуває чинності Закон України "Про оцінку впливу на довкілля". Згідно нових процедур, тепер об’єктам промисловості необхідно проходити численні перевірки. Як по-новому оцінюватимуть діяльність підприємств? Що буде в разі недотримання вимог? Яку роль відіграватиме громадськість у прийнятті державних рішень щодо екології?
Як до сьогодні оцінювали вплив на середовище в Україні?
Раніше оцінка впливу на середовище здійснювалася за підзаконними актами на рівні Державних будівельних норм та законів "Про охорону навколишнього природного середовища" і "Про екологічну експертизу". Головним недоліком було те, що оцінювання відбувалося на рівні будівельної документації. Відповідно, воно не стосувалось інших видів діяльності, які можуть впливати на довкілля. Наприклад, рубка лісів, зміна цільового призначення земель тощо.
Новий закон – євроінтеграційна вимога
Чому Закон України "Про екологічну експертизу" скасовується й запроваджується нова процедура оцінки впливу на довкілля?
Цей закон прийняли ще в 1994 році. Вимоги до екологічних експертиз склали відповідно до тогочасних умов. Наразі це не актуально. Закон "Про оцінку впливу на довкілля", що відповідає вимогам ЄС, мали прийняти ще у 2015 році. Це євроінтеграційна вимога. За європейськими стандартами процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД) передбачає інші процеси прийняття рішень та більший доступ громадськості до інформації. Тому прийняття нового екологічного закону, на мою думку, є для України великим кроком вперед.
Як тепер будуть проводити експертизу майбутніх об’єктів?
Тепер суб’єкт господарювання (простіше – підприємство) зобов’язаний подати в Міністерство екології або в обласне управління екології повідомлення про планову діяльність. Цією заявкою сповіщають про намір здійснювати таку діяльність, яка має вплив на довкілля. Також суб’єкт повинен розповсюдити інформацію про свої плани серед громадськості (через інтернет, дошки оголошення, ЗМІ тощо). Після цього органи екології надають підприємству умови звіту. Тобто, визначають глибину звіту, деталізацію, перелік питань, які необхідно включити до звіту. Потім, надається час для підготовки звіту про оцінки впливу на довкілля. Проводяться громадські обговорення у формі слухань, надання зауважень у письмовому чи електронному (через інтернет) виглядах. Суб’єкт господарювання має відобразити результати громадських обговорень у звіті ОВД.
Звіт, після його підготовки і складання, подають до органів екології, які приймають остаточне рішення. Дозвіл на діяльність, що впливає на довкілля, надають або відмовляють у наданні такого. Рішення органу екології про ОВД мають протягом 5 днів опублікувати й забезпечити доступ громадськості.
Читайте також: Екологія на другому плані: чому у Кривому Розі бояться нового заводу
Тепер громадяни мають голос
Які права мають громадяни за новим законом?
У процесі оцінки впливу на довкілля громадськість, насамперед, має право на своєчасне, адекватне та ефективне інформування. Тобто, вся інформація про планову діяльність підприємств є відкритою. Доступ до неї, зняття копій (фотокопій), а також вимога деталізації щодо кількісних та якісних показників відходів, викидів не можуть бути обмеженими. Також громадяни можуть подавати будь-які свої зауваження та пропозиції без необхідності їхнього обгрунтування. Це можна зробити як письмово чи в електронному вигляді, так і під час громадських слухань.
Одним із ключових елементів нового закону є роль думки громадськості. Під час слухань проводять обговорення, де громадяни висловлюють свою підтримку чи незадоволення щодо діяльності майбутніх підприємств. Якщо народ не згоден – він має право на оскарження в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності в процесі ОВД. Це може зробити будь-яка фізична чи юридична особа. Неналежне врахування результатів участі громадськості чи порушення процедури ОВД є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про здійснення планової діяльності в судовому порядку.
Громадськість у новому законі – важливий елемент процесу ОВД. Раніше оскаржити діяльність підприємств, що забруднюють довкілля було вкрай важко. Тепер це законне право кожного громадянина. “Зелений Фонд” як організація, котра бореться за екологічна права населення, підтримуємо нове екологічне законодавство. Адже громадяни України, на нашу думку, повинні мати право голосу. Голосу за чисте навколишнє середовище.
Держекоінспекція зможе судитися із забруднювачами
Які заходи державні органи тепер можуть застосовувати проти підприємств під час нагляду й контролю?
Державна екологічна інспекція (держекоінспекція) має широкі можливості нагляду й контролю. Вона здійснює перевірки за дотриманням екологічних вимог, анулює дозволи, сертифікати, ліцензії на використання природних ресурсів та викиди забруднюючих речовин у довкілля, позбавляє права на здійснення господарської діяльності тощо. Також держекоінспеція має право накладати адміністративні стягнення та пред’являти претензії щодо відшкодування збитків і витрат, заподіяних у наслідок порушення законодавства. За новим законом "Про оцінку впливу на довкілля" додаються ширші повноваження: тепер можна звернутися до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення роботи підприємств, що забруднюють навколишнє середовище.
Що буде з підприємствами, які вже працюють і забруднюють довкілля?
На жаль, дія цього закону не поширюється на вже діючі суб’єкти господарювання, які раніше отримали дозволи на свою діяльність, і зараз забруднюють довкілля. Проте, якщо планується розширення, зміна чи реконструкція підприємства, його технічне переоснащення, капітальний ремонт або перепрофілювання діяльності, у результаті яких відбуватиметься вплив на навколишнє середовище, процедура ОВД буде необхідна.
Читайте також: Брудне повітря в Україні: ситуація критична – що робити?