Подарунок під ялинку: новий рік приніс Україні цілий бум обіцянок про нову зброю

Хто поставив Байдену найважливіше запитання

Але щось поки що заважає літній нерішучій людині в Овальному кабінеті реалізувати цю гідну позицію у постачанні героїчній Україні зброї перемоги.

Читайте також Хто безперервно нищить російських окупантів у Соледарі

Рішучий український генерал стоїть за 84 кілометри від Мелітополя і готовий пройти цей шлях, взяти ключове в системі російської оборони місто і покласти край агонії Путіна, коливанням Байдена та геноциду українського народу. Але для цього йому потрібно 300 танків, 700 бронетранспортерів та 500 гаубиць.

Генсек НАТО Столтенберг справедливо сказав тоді: "Ціна, яку ми платимо, – це гроші. Водночас ціна, яку платять українці, – кров. Якщо Путін досягне успіху, ми всі заплатимо набагато вищу ціну".

Сьогодні в Білому домі й Капітолії президент України, яка б'ється до крові, переконуватиме Захід виконати свій союзницький обов'язок.

Минуло зовсім небагато часу, але ми вже можемо оцінити, наскільки переконливими були 21 грудня у Вашингтоні президент Володимир Зеленський та українська журналістка Ольга Кошеленко, яка поставила Байдену завершальне та найголовніше запитання на спільній пресконференції двох президентів:

"Коли почалося повномасштабне вторгнення, офіційні особи США заявили, що Україна ніколи не отримає системи Patriot, тому що, як ви сказали, це може призвести до небезпечної ескалації. А сьогодні ви їх постачаєте. Однак Україна потребує більшого потенціалу озброєнь, включаючи ракети великої дальності – ATACMS. Можливо, я буду наївною, але чи не можна зробити цей процес коротшим і надати Україні необхідні для звільнення всіх її територій озброєння без зволікань? Спасибі".

Цікаво Як фейк про "помсту за Макіївку" став офіційним підтвердженням колосальних втрат Росії

За своїм політичним ефектом я порівняв би його зі знаменитим питанням Тетяни Малкіної на першій та останній пресконференції Державного комітету з надзвичайного стану СРСР 19 серпня 1991 року: "Скажіть, будь ласка, чи розумієте ви, що сьогодні вночі здійснили державний переворот?".

Питання Малкіної зламало комітет. Не саме по собі, звичайно, адже ця структура була вже внутрішньо зламаною.

Так само й із запитанням Ольги Кошеленко. Судячи з вибачливого і невиразного тону відповіді Байдена, його вже мучили ті ланцюги самообмежень у військовій допомозі Україні, які нав'язували йому "непораженці" на чолі з його радником з національної безпеки:

"Відповідь – так. Але існує цілий Альянс, якому вкрай важливо продовжувати підтримувати Україну. Ідея про те, що ми дамо Україні військові кошти, які принципово відрізняються від тих, що вже надходять, потенційно могла б розколоти НАТО. Так чи інакше, мені є що ще сказати, але я, напевно, вже сказав занадто багато".

На початку нового року на Україну посипалися обіцянки нових постачань

Ось слово наше від 2 січня: суб'єктність України, що різко зросла, а також усвідомлення Заходом історичної місії України обвалили позиції "непораженців" в адміністрації США. Як справедливо зауважив, виступаючи у Верховній Раді після свого візиту до Вашингтона, президент Зеленський: "Україна стала одним із лідерів вільного світу. Ми допомогли Заходу знайти себе та відчути, наскільки він переважає. Ніхто вже там не боїться Росії".

І, нарешті, 4, 5, 6, 7 січня з Вашингтона та європейських столиць повалився різдвяний каскад депеш, заяв, рішень та витоків про майбутні постачання Україні сучасних наступальних озброєнь. Не просто наступальних, а саме заточених під ту стратегічну наступальну операцію, на яку дуже прозоро натякала людина, що стоїть за 84 (поки що!) кілометри від Мелітополя.

Усю цю величезну інформацію буде систематизовано на 8-му "Рамштайні". Зустріч 55 міністрів оборони країн-союзників України призначена на 20 січня. Союзники узгодять та надійно забезпечать матеріальними ресурсами план примусу злочинного путінського режиму до миру на відомих чотирьох умовах (мирний план Зеленського), закріплених у двох спільних заявах G7/G8 щодо України:

• беззаперечна перемога України та повне відновлення її територіальної цілісності;
• гарантії безпеки України у післявоєнний період;
• репарації від Росії;
• притягнення до відповідальності російських військових злочинців, зокрема і Путіна.

Росія має капітулювати до літа-2023

У невідворотності реалізації плану примусу переконують і такі індикатори останніх днів, як рішення країн НАТО про різке збільшення виробництва озброєнь та презирливо-холодна реакція всього Заходу на путінське різдвяне "перемир'ям".

Ще кілька тижнів тому з ним би дуже довго зідзвонювалися і сюсюкалися з цього приводу. А сьогодні реакція Києва, Вашингтона, Лондона, Брюсселя та навіть Парижа ідентична: "пішов на…".

Він (Путін – 24 Канал) зважений та дуже легкий. Максимальний термін життя цієї жалюгідної "православної" зморшки вираховується дуже просто. Єдиний військово-політичний ресурс, що в нього залишився, – трупи "мобіків".

До теми США 12 років намагалися відійти від світової політики: як Байден змінив цю тенденцію

На якій сотні тисяч (мільйоні) Росія перестане їх йому покірно постачати? Він сам не знає. Сподівається кілька місяців протягнути. Але нарешті передані Україні сучасні системи озброєння дозволять їй перемелювати путінську біомасу швидше, ніж російські військкоми можуть її постачати.

Беззастережна капітуляція путінської "дзюдохерії" має бути ухвалена до 31 травня 2023 року. 31 травня 1223 року Русь зазнала тяжкої поразки в битві на Калці. Монголо-ординсько-московитське ярмо тривало у різних формах 800 років. Воно немає права переповзти у своє дев'яте століття.