Очікувати реформ від Саакашвілі – марно: що задумали у Зеленського

Про це у своєму відеоблозі "Голобородько" на 24 каналі розповів журналіст Антон Голобородько.

Зверніть увагу Саакашвілі може увійти в новий уряд: найцікавіші факти з біографії політика

Для чого Зеленському, який звик завжди грати першу скрипку в будь-якому оркестрі, навіть, якщо він духовий, інший соло-виконавець?

Тим більше, що ми усі чудово пам'ятаємо, чим закінчилось призначення Саакашвілі на посаду голови Одеської ОДА іншим егоцентристом – Порошенком.

Спочатку Міхо і Порошенко були друзями, потім люди п'ятого президента стали для грузина баригами, потім його звільнили. Після цього і сам Порошенко став баригою. Через кілька років Зеленський повернув грузинському реформатору громадянство. Коло замкнулося, почався новий цикл.

Петро Порошенко та Міхеїл Саакашвілі

Якщо ми зараз вже розуміємо, що той самий Аваков досі залишається у Кабміні, навіщо там Саакашвілі? Лінійна логіка тут не працює, тут точно є якісь додаткові обставини. Ми можемо тільки припускати, які.

Наприклад, призначення Саакашвілі може оживити аж занадто нудний уряд Шмигаля. Зеленський – людина з КВНу та кіно. Усі бачили плоди його творчості як актора: там ніколи не йшлося про високі та змістовні матерії. Але коли робити нічого – можна посміятися.

Приблизно так можна спробувати пояснити призначення Саакашвілі. Люди дивляться новини у вільний час, тобто коли робити нічого. І якщо додати туди трошки екшену, буде доволі забавно. І відволіче увагу від реальних проблем.

Дивіться повний випуск відеоблогу "Голобородько" за 23 квітня 2020:

Саакашвілі та Україна / Інфографіка 24 каналу

Саакашвілі довго розказуватиме про реформи, боротьбу з корупцією та казнокрадів-мародерів-бариг. І робитиме він це дуже феєрично: когось з міністрів цілком можуть вигнати прямо з засідання уряду, когось з чиновників заарештують під прицілом камер на робочому місці.

Читайте також Зеленський сидить на шпагаті між виборцями і соратниками

Все це на якийсь час відволіче увагу українців від проблем насущних. А вони скоро почнуться і це точно. Тому шоу зараз потрібне, як ніколи. Кілька місяців видовища врятують рейтинги Зеленського ще на кілька місяців.

Потім від Міхо можна буде позбутися так просто, як і від Гончарука. Мовляв, не впорався та не виправдав високої довіри. Й у такий спосіб вкотре спробувати злити увесь негатив на когось. Зі словами "ми будемо міняти міністрів рівно доти, поки не знайдемо ідеальних".

Або ось інша теорія: Саакашвілі призначають для того, аби він став торпедою для Авакова. Те, що вже дуже скоро між цими двома виникне конфлікт, більш ніж очевидно. Це як бомба уповільненої дії. Питання тільки в тому, коли та як вона вибухне.

Конфлікт між Аваковим та Саакашвілі: дивіться відео

Саакашвілі завжди поводився як публічний політик, який діє дуже відкрито та голосно. Потужний удар Міхо по репутації вічного міністра Авакова може стати приводом для відставки Арсена Борисовича. А якщо ні, варіант перший – Міхо завжди можна звільнити.

Насправді можуть бути й інші причини для призначення. Ба більше, жодна з них не взаємозаперечна. Єдине, що для мене очевидно – чекати успішних реформ після призначення Саакашвілі – марна справа.

Навіть, якщо припустити, що він і Зеленський дуже цього хочуть, одного їхнього бажання просто замало. Жодна успішна реформа не робилася кількома людьми. До того ж, перед тим, як щось робити, треба розуміти, що саме.

Реформи в Україні – провалені або половинчаті

В Україні треба реформувати все. Як на мене, єдина реформа, яка доведена до якогось логічного завершення, це створення антикорупційної інфраструктури. Якщо не враховувати Назара Холодницького – головного антикорупційного прокурора, який явно не на своєму місці.

Але ця реформа була завершена тільки у вересні 2019 року, коли запрацював Антикорупційний суд. Зараз в роботі багато справ, чимало корупціонерів переховуються. Процес триває, але потрібен ще час. Звісно, як і гарантія невтручання, якої якраз не має.

Цікаво "Врятувати українську економіку": новий серіал, у якому Зеленський грає президента

Решта реформ, початих ще за Порошенка, або провалені, або половинчаті: поліція – провал, децентралізація – незакінчена, медицина та прокуратура – там ось-ось реформи звернуть, реформа суду – провал, земельна – половинчата, податкова – взагалі не ясно, що там відбуваєтеся.

Митниця – реформа триває, але потрібен час, приватизація – існує тільки на словах, оборонпром – там усе тільки починається. І так всюди. Це означає, що реформувати потрібно усе і одразу. Що для цього потрібно? Бачення цих реформ і план, гроші та головне – люди, які їх робитимуть.

Помножте все це на кількість галузей, в яких треба провести реформи. І що важливіше – на кількість регіонів, адже реформувати поліцейські відділки треба по усій країні водночас. Як і суди, СБУ, прокуратуру, державні адміністрації, податкову, Держстат та інше.

Де на усе це взяти гроші і людей? Я вже не кажу, що треба мати комплексне бачення, як все це реформувати водночас. Просто для того, щоб приступити до цієї роботи, треба мати команду однодумців, які готові все це почати втілювати по усій країні, чисельністю у десятки тисяч людей.

Актуальне Бюджет з дірою у 300 мільярдів: де Україна візьме гроші

З осередком у кожному районному центрі – як мінімум для того, щоб контролювати процес. Така структура називається партією. І якщо будь-хто починає вам розказувати, що він хоче робити реформи, але не створює партію, він вам бреше про реформи.

І ось тут забіжу наперед: партій в Україні не створює ніхто. Тому очікувати реформ від Саакашвілі – марна справа.