Оформлення майнових прав в Україні залишається "непідйомною" проблемою

Оформлення майнових прав в Україні - часто "непідйомна" проблема

Черги, паперова тяганина, довгі дні очікувань, допоки вашу власність оформлять належним чином. Киянка Ліана Мусатова подає документи на право власності своєї квартири. Прямуємо в один з семи київських пунктів прийому заяв у сфері державної реєстрації. Тутешній європейський форзац надихає.

У пункті прийому заяв електронна черга. Тож і сервісу чекаємо європейського. Перше, що треба зробити – стати у чергу. Вона тут не жива, а електронна.

Плата за реєстрацію права власності та за витяг з держреєстру – 239 гривень.

Крок другий – отримати бланки заяв та квитанції у консультаційному центрі і заплатити за послуги служби. У випадку пані Ліани – це плата за реєстрацію права власності та за витяг з держреєстру – загальна сума 239 гривень.

Перша спроба отримати документи на право власності провалилась

Далі залишається чекати своєї черги на прийом. Це вже друга спроба киянки отримати право власності на квартиру. Перша – з тріском провалилась: тоді на прийом до реєстратора вона потрапила, після того, як відстояла велику чергу і через п'ять робочих днів, згідно з законом, прийшла забирати готові документи.

Мені кажуть: Ваші документи не оформлені, деякі документи абсолютно треба всі заново змінити. Технічний паспорт треба поновити, – говорить Мусатова.

Паперова тяганина тривала понад півроку. Після цього півроку довелося залагоджувати вимушені паперові справи, долаючи бюрократичну тяганину.

Тоді я знов повернулася на Трьохсвятительську там подала документи, але мені не дали цю справку, тому що треба було підтвердження ЖЕКУ, що за останні 20 років наш будинок не перебудувався, тоді я мусіла іти в ЖЕК. Тоді ще була одна справка, ніби все нормально, вже дійшла я знову на Повітрянофлотський 79, але ж там мені сказали: ми не знаємо, куди ваші документи поступили, їх тут немає, ідіть шукайте по місту, куди вони поступили, – додала вона.

Коли Ліана Мусатова знайшла свої документи, виявилося, що процес потрібно починати спочатку, бо всі терміни минули.

Тим часом, у холі починається сварка. Наближається кінець робочого дня. Люди хвилюються, що не встигнуть.

Черги виникають через брак реєстраторів

У пункті прийому заяв пояснили – черги виникають через невеликий штат та мізерну, на рівні мінімальної, заробітну платню службовців. Фізично одна людина може прийняти впродовж дня два десятки людей. Тоді як у чергу до кожного з реєстраторів може стати і півсотні.

Ми приймаємо, передаємо головним спеціалістам на розгляд, якщо це перереєстрація, то це 5 робочих днів, якщо це видача нового свідоцтва, то це 14 робочих днів. Було б краще одразу – ти приймаєш документи, і тут же ж на місці, ти їх розглядаєш, тобто зразу же, як ти знаходиш якісь неполадки, – вважає провідний спеціаліст Державної реєстраційної служби Олена Микитенко.

На жаль, зарплата невелика, це від півтори до двох тисяч гривень, на таку зарплату в Києві дуже складно знайти фахівця, який би нормально, чесно, відкрито і прозоро міг би робити свою роботу. Проте намагаємося на законодавчому рівні зменшити кількість дозвільних документів, зменшити кількість тих документів, які надаються для здійснення тієї чи іншої реєстраційної дії. Відповідно до цього потрошку виникатиме можливість зменшувати потребу у людях, – каже голова Державної реєстраційної служби України Ганна Онищенко.

За три місяці уряд ухвалив лише два рішення, що спрощують дозволи

Нинішній уряд обіцяє спростити життя і скоротити кількість необхідних дозволів. Однак за три місяці Кабмін ухвалив лише два рішення: щодо спрощення реєстрації бізнесу та екологічних вимог. Тим часом кількість папірців, які ставлять громадян в залежність від чиновників, залишається фантастичною.

В нас є зараз півтори тисячі, ну 1700 нараховується всяких дозволів, ліцензій, папірців, реєстрацій. Тобто це – занадто багато. І, на жаль, поки що уряд не справився з завданням по дерегуляції. Для отримання деяких адмінпослуг, просто щоб потрапити на прийом до чиновника, треба записатись в чергу там за півроку наперед. Наприклад, в сфері реєстрації земельних ділянок в Держземагентстві. Для того щоб зареєструвати земельну ділянку, люди витрачають 2 роки життя, – говорить заступник голови правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук.

"Чим складнішою є процедура отримання папірця, чим важливішим є цей папірець, тим більше можливостей неофіційно заробити на ньому отримує людина. Дуже часто інституція, яка надає адміністративну послугу, спеціально збільшує до неможливості кількість цих документів щоб людина змушена була хабар платити або то все не збирати, що неможливо зібрати в принципі. За наші ж кошти держава максимально ускладнює процедури, щоб ми ще й неофіційні платежі платили", – розповідає голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Заявників можуть змусити пройти паперову процедуру спочатку

Через закритість електронних реєстрів від громадян вимагають численні довідки. Якщо ж оформлення документів триває досить довго, заявників змушують пройти всю паперову процедуру спочатку. Іноді документи гублять.

Черги іноді створюються штучно для того, щоб дати заробити посередникам, які можуть це зробити скоріше для громадян. Друге – це просто проблеми з нашим законодавством, проблеми відсутності електронних баз даних, електронних архівів. Більшість державних органів працює в папері. Тому опрацювання відповідно заяви громадянина потребує достатньо багато часу, – пояснює радник віце-прем’єр-міністра з питань адмінпослуг Олександр Саєнко.

Є кілька ключових схем. Це – штучне збільшення необхідних довідок, це – неформальні платежі, це і створення черги, яку можна обійти, заплативши хабар. Оце три ключові схеми. Коли йдеться про надання якогось дозволу, то тут – чисто корупційна схема, коли своїм надаємо, всім іншим – не надаємо. Тут – чистої води корупція, – додав Шабунін.

Послуги обходяться громадянам дорожче, ніж вони коштують насправді

Крім того, послуги обходяться громадянам дорожче, аніж вони коштують насправді. Так, при оформленні закордонних паспортів в заявників вимагають сплачувати за нав'язані додаткові послуги. Минулорічне рішення Верховного Суду, який заборонив таку практику, чиновники ігнорують.

Непрозорість, корупція, тяганина вигідні для чиновників. Апарати органів виконавчої влади – от вони бояться втратити цю монополію. Тобто вони хочуть далі спілкуватися з людьми, щоб люди до них приходили на прийом, люди від них залежали. І очевидно, що при зарплатах там коли сьогодні в… на низових рівнях чиновники отримують 1200-1500 гривень, то спокусити цих людей корупційними там подачками або корупційними схемами нескладно, – вважає Тимощук.

У Вінниці оформлюють довідки за іншим сценарієм

У вінницькому Центрі надання адміністративних послуг громадяни оформлюють документи не контактуючи безпосередньо з чиновниками, які ухвалюють рішення. Тут навіть для дітей відвідувачів обладнані дитячі кімнати.

Для того, щоб зареєструвати фізичну особу-підприємця, потрібно було витратити мінімум півтора тижні. На сьогоднішній день це робиться протягом 15 хвилин. Час обслуговування одного відвідувача складає в середньому 10 хвилин, але не більше 20 хвилин. Середній час очікування в черзі – порядка 25 хвилин. Сконцентроване вирішення практично всіх необхідних питань в одному приміщенні, де можна отримати відповідно і консультацію, отримати відповідні документи і не їздити по всьому місту, – розповідає керівник вінницького центру надання адміністративних послуг Євген Іщук.

З жовтня основні адмінпослуги надаватимуться в центрах

Найбільш затребувані адмінпослуги залишаються поза центрами. Втім, таким Центрам адмінпослуг, які діють по всій Україні, передали лише окремі види послуг.

Півтора року центральні органи виконавчої влади відмовлялися працювати через Центри надання адміністративних послуг, – каже Олександр Саєнко.

За рішенням уряду, вже з жовтня цього року через Центри адмінпослуг вирішуватимуть питання оформлення паспортів, реєстрації бізнесу, обліку нерухомості та земельних ділянок. Експерти наголошують: потрібен відповідний закон.

Україна – одна з останніх країн Європи, де досі немає закону про адміністративну процедуру загальну. Тобто в нас чиновники через те дуже часто фантазують на місцях і вигадують, як вони можуть спілкуватися з громадянами. Це – свавілля чиновників, коли чиновник може поступати як він вважає за необхідне, це – відсутність ключових прав особи, таких як доступ до матеріалів справи, це – відсутність права бути вислуханим перед прийняттям рішення у особи, це – відсутність обов’язків у адміністративних органів мотивувати своє рішення, – підсумував Тимощук.

Проект нового Адмінстративно-процедурного кодексу опрацьовується в Міністерстві юстиції. Тож поки що громадянам доводиться йти від чиновників ні з чим.

Свої документи Ліана Мусатова подати не встигла, хоч і простояла у черзі майже чотири години.