Олег Протасов: Я посивів у 35 років

- Олегу Валерійовичу, невже справді вдома нічого робити?

- Аякже! У Ростові сім”ї поруч немає. Дружина та діти живуть в Афінах. Після тренувань здебільшого дивлюся футбол, спілкуюся із родиною завдяки “скайпу” і відпочиваю. Сумно буває.

- Чим займаються ваші діти?

- Старший Микита, якому 15 років, свого часу грав у футбол. Полишив цю справу і нині займається тхеквондо. Ну а молодший Ілля таки грає у футбол на позиції правого півзахисника. Йому 11 років, і покладаю на нього великі надії. Ось в останньому матчі проти ровесників іншої школи Афін мій син забив три голи. Ну а наймолодша донька теж спортсменка. Її спорт — це вчитися ходити. Недавно доньці виповнився один рік.

- Ви стали втретє батьком у віці 45 років. Чи буде четверта дитина у сім”ї Протасових?

- (Сміється). Четвертої не буде. Це точно. Утім, ніколи не говори “ніколи”. Таких планів у нас з дружиною немає.

- Що кажуть ваші друзі на те, що ви наважилися знову стати батьком?

- Ніхто не дивується. Ось Олексій Михайличенко теж немолодий батько. І Блохін виховує малих дітей. Все нормально. Зрештою, це тільки в Україні прийнято робити круглі очі, коли жінка народжує після 35. Ось в Європі ніхто цьому не дивується. Моя дружина народила у 43-річному віці і почувається комфортно.

- Як ваша дружина дає собі раду з трьома дітьми? Ви ж у Росії...

- Їй важко. Добре, що є нянька. І мій приятель Євген Лемешко близько. Завжди допомагає дружині. Навіть може дитину побавити годину чи дві. Загалом, прикро, що я не бачу, як мої діти ростуть.

- Чи не маєте бажання взяти творчу відпустку, як це роблять багато наших тренерів?

- Творча відпустка — звучить красиво. Насправді це просто сидіти без роботи. Таким життям насолоджуєшся лише перший тиждень. Пізніше все одно притягує на тренування, на тренерський місток.

- В одному з інтерв'ю ви пожартували, що маєте так багато проблем, що доводиться вживати валідол. Тренерська робота — шкідлива?

- Питання цікаве. Мушу визнати, що наша робота нервова. Звісно, вона негативно впливає на здоров'я. А якщо ще прочитаєш безпідставну критику у пресі, то нервуєшся ще більше. А загалом, тренерська діяльність не є небезпечною. Головне — не брати близько до серця усіх проблем і багато самому займатися фізкультурою.

- І як багато фізкультури у вашому житті?

-- Стараюся грати у теніс. Та не щодня. А кожного дня граю зі своїми помічниками у тенісбол, перекидаємо м'яча через сітку ногами та головою. Дуже вимучує ця гра. На майданчику проводимо по півтора години на день. Хороший спорт.

- А як щодо пробіжок?

- Не люблю бігати, чесне слово.

- Вам 46 років, а виглядаєте значно молодшим. Які ще секрети молодості, окрім фізкультури?

- Пораджу всім якнайменше їсти.

- А як виглядає денний раціон Олега Протасова?

- Нічого особливого. їм багато страв, але малими порціями. Найбільше “натискаю” на салати, вранці обов'язково споживаю молочні продукти, кефір, йогурт. А м'яса, практично, не їм. Всього у цьому житті має бути в міру.

- Ви встигли попрацювати не лише в Європі, але й у Японії...

- Так, і я побачив, як японці вміють дбати про здоров'я. По-перше, вони рухливі і стараються багато їздити на велосипедах. По-друге, мені імпонує їх харчування. Вони їдять дуже багато морепродуктів. До мінусів можна віднести те, що японці занадто багато працюють. Із самісінького ранку йдуть на роботу, а повертаються пізно ввечері. В Японії я навчився правильно харчуватися.

- Чи контролюєте свою вагу?

- Так, кожного дня стаю на вагу. Тривалий час важив 85 кілограмів. Як не намагався погладшати, та один кілограм набрав. Тож змирився із вагою 86 кілограмів. Добре, що великого живота не маю.

- Ви дуже рано посивіли. Це спадково чи щось пережили в житті?

- Це спадково від мого батька, який також скоро дістав сивину. Я посивів у 35 років.

- Олегу Валерійовичу, як справи з фінансами у “Ростова”? Недавно ви казали, що клуб заборгував футболістам зарплату за останні декілька місяців...

- Ситуація ще не змінилася. Керівництво “Ростова” пообіцяло погасити заборгованість. От і чекаємо. Поки що жодних змін.

- Цієї неділі ви гратимете проти московського “Спартака”. Чи погоджуєтеся, що то буде матч за місце в Лізі Європи?

- Річ у тім, що ми ніяк не можемо виграти в останніх декількох поєдинках. Звісно, хочеться перемогти “Спартак”. Та чи буде це битва за єврокубки? Не знаю. Я вже неодноразово казав, що завдання виходу на міжнародну арену не стояло. Нашою метою було місце у числі десяти найсильніших в Росії. Ми йшли з великим випередженням графіку і наприкінці сезону трохи пригальмували. Треба знову перемагати, щоб реабілітуватися в очах уболівальників за серію невдач. І якщо пройдемо в єврокубки, то будемо раді. Якщо ні, то трагедії робити не варто.

- Футбольна України занепокоєна скандалом, який вибухнув після заяви кіпрського функціонера Спіроса Мараньоса...

- Я чув цю новину. Зрозуміло, мені неприємно таке чути. А що тут коментувати? Якщо людина когось у чомусь звинуватила, то нехай надасть докази. Якщо доказів кіпріот не має, то мусить відповідати за свої слова. Ось і все.

Розмовляв Петро Оплів