Електронні повістки, геолокація та інше: Міноборони спростувало 5 міфів про Резерв+

Заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко зазначила, що культура постійного збору відгуків дисциплінує та мотивує вдосконалювати цифрові інструменти. Всього Міноборони виділило топ-5 страхів, що присутні в громадян.

Дивіться також У Міноборони розповіли, які нові функції планують додати у Резерв+

5 міфів про застосунок Резерв+

Як розповіла Черногоренко, люди бояться, що військово-обліковий документ у Резерв+ ні на що не впливає, на відміну від папірця із ЦНАП. Проте насправді Резерв+ і ЦНАПи генерують однакові документи. З 18 червня вони прирівнюються до військового квитка та тимчасового посвідчення – з документом з Резерв+ можна навіть перетинати кордон.

Також люди бояться, що після оновлення даних через Резерв+ вони отримають статус "у розшуку". Проте, як наголошують у Міноборони, цей статус з'являються не через оновлення даних у застосунку – ЦНАП і ТЦК не дадуть іншого результату.

Це відбувається, бо, наприклад, людині вручили повістку, а вона по ній не з’явилася. Терміни появи у ТЦК закінчилися, вона порушила закон і тому її оголосили у розшук. А завдяки застосунку ви можете дізнатися про потенційну проблему онлайн, а не під час затримання відповідними органами,
– вказала Черногоренко.

Також українці розповіли, що побоюються того, що їх дані можуть вкрасти через Резерв+, чого не станеться у випадку з ЦНАПом. Однак застосунок пройшов усі необхідні безпекові перевірки та має сертифікат КСЗІ. Крім того, Резерв+ лише відображає інформацію з реєстру Оберіг і не зберігає її на власних серверах.

Дані з ЦНАП та Резерв+ потрапляють до єдиного місця — реєстру Оберіг, доступ до якого є лише в уповноважених органів.

Окрім цього, люди тривожаться, що електронна повістка прийде у Резерв+. Як пояснила заступниця міністра оборони, такого не буде, бо закони України про військо й мобілізацію не знають, що таке електронна повістка. Таке поняття просто не прописане в офіційних документах.

Наприкінці Катерина Черногоренко розвіяла конспірологічну теорію про те, що Резерв+ відстежує геолокацію, аби людину знайшли ТЦК. Посадовиця зазначила, що у кожному смартфоні можна переглянути список застосунків, які мають доступ до геоданих. Резерв+ не має жодної потреби у цьому – у чому можна пересвідчитися особисто.

До слова, станом на зараз вже 2 мільйони громадян оновили дані в Резерв+. У ТЦК на це пішло б 235 днів. Застосунок наразі займає перше місце за кількістю українців, що оновили дані таким способом.