Патентний троль чи король кіноіндустрії: як Томас Едісон вплинув на появу Голлівуда

Це – місце, де народжуються зірки, за життям яких слідкують таблоїди, а разом із ними і увесь світ. Голлівуд очолює п'ятірку найвпливовіших кіновиробництв світу.

Цікаво Волинський Голлівуд: біля Луцька відновили американську копію напису

Голлівуд очолює п'ятірку найвпливовіших кіновиробництв

У докоронавірусні часи американська "фабрика мрій" заробляла загалом понад 11 мільярдів доларів упродовж року. Це майже стільки ж, як інші 4 найбільші кіноіндустрії разом узяті.

Щороку Голлівуд випускає до 800 фільмів. За цим показником кращий лише індійський Боллівуд. Однак за рівнем впливу – індійському кінематографу до американського, зрозуміло, далеко. Наразі мало віриться, що так було не завжди:

• по-перше, околиці Лос-Анджелеса могли залишатися фермерськими угіддями;
• по-друге, серце сінеми починало битись дуже далеко звідси – на східному узбережжі в Нью-Йорку і Нью-Джерсі.

Історичний кінопоказ

Винайдення апарату, який би міг оживити зображення, просто перевернуло світ. У 1893 році Томас Алва Едісон запатентував плівкову камеру і кінетоскоп. Це було за 2 роки перед історичним першим комерційним кінопоказом, що влаштували в паризькому Grand Cafe брати Огюст і Луї Люм'єри.

Люм'єри влаштували перший комерційний кінопоказ / Фото Institut Lumière

Публіка була в шоку. Досі подивитись на живі фотографії можна було за невеликі гроші на кінетоскопі. Це був персональний кінотеатр, в якому за кілька центів можна було переглянути живу фотографі – найчастіше жінок, які роздягаються. 

Люм'єри придумали, як видобути зображення з коробки і "пустити" його на стіну. Відтоді за ним можна було спостерігати в компанії або ж у театрі. Їхній винахід, що поєднував функції камери та проєктора, і назвали "кінематограф".

Створення перших кіностудій

Розуміння, що на плівку можна записувати не лише ритми вулиць і перехожих, настало миттєво. Починалася ера ігрового кіно. В Нью-Джерсі з'явились перші кіностудії:

• Black Maria;
• Edison Company.

Засновником обидвох був вже тоді відомий розробник технологічних новинок Томас Едісон.

Патентне законодавство у США "кульгало на обидві ноги". Починаючи ще із 1790 року, коли у США ухвалили патентний біль, закон був як решето.

Коли ж почався технологічний бум кінця ХІХ – початку ХХ століття, американські суди завалили позовами щодо сплати роялті. Привласнення прав на чужі винаходи перетворилося на окремий бізнес, в якому патентами володіли не стільки науково талановиті, скільки просто підприємливі особи.

Варто прочитати Про зйомки "Носорога", музику та героїв 90-х: відверте інтерв'ю з Олегом Сенцовим

Початок патентної війни

Патентну війну проти виробників швейних машинок розпочав у 1840-х роках Еліас Хоу-молодший, який до того винайшов і запатентував механізм для човникового стібка.

Goodyear, якій належали права і патент на процес виготовлення вулканізованої гуми, запустила масову кампанію проти сотень стоматологів, обкладаючи роялті використання гумових зубних імплантатів.

Повертаючись до кіно, сінема швидко почала збирати цілі салони. Режисери знаходили інвесторів, інвестори режисерів – студії росли, як гриби після дощу. Для Едісона це означало, що він ось-ось і вхопить Бога за бороду.

Едісон став розробником технологічних новинок / Фото Slippery Rock University

Наприкінці ХІХ століття Томас Едісон володів більшою частиною основних патентів США на кінокамери. З 1902 року він почав судитися із дистриб'юторами і мережами кінотеатрів. Суть позовів – використовувати платно винятково машини та плівки Едісона. Якщо ні – суди накладатимуть штрафи за піратство.

Виснаження судовими процесами було настільки сильним, що 5 найбільших кіновиробників погодилися на створення трасту під керівництвом Томаса Едісона. З 1908 року кіносиндикат Motion Picture Patents Company (MPPC) фактично почав контролювати американський кіноринок.

Едісон став королем кіноіндустрії

У 1908 році на покази німого кіно вже збиралося стільки ж людей як і до церкви. У США відкрили майже 1,5 тисяч кінотеатрів. Edison Trust намагався контролювати і гроші, які почали крутитися у цьому бізнесі. Інструментарій для цього був достатнім.

Зауважимо! До складу Edison Trust входила компанія Biograph, яка мала власний патент на знімальні камери; а також Eastman Kodak – найбільший виробник необробленої плівки. Це означало, що будь-який фільм того часу повинен був пройти через Едісона. Це зробило його королем кіноіндустрії.

Eastman Kodak продавав плівку тільки своїм. Biograph контролював, хто і скільки платитиме за використання кінокамер. Інші студії опинялися у чорному списку і не мали ліцензій на угоди з дистриб'юторами та театрами, які також контролював Motion Picture Patents Company.

Масштаби патентної війни вражали

Коротко кажучи, якщо ви хотіли зайнятися кінобізнесом, за правилами це треба було робити через Томаса Едісона і його монополію. Масштаби патентної війни яку розгорнули Томас Едісон і Motion Picture Patents Company вражали.

Тільки проти Universal подали 289 судових позовів. Це не залишало вибору: або платиш дурні гроші MPPC, або йдеш із бізнесу. Хоча дуже швидко з'ясувалося, що є ще й третій шлях.

Кіностудія Едісона у Нью-Йорку / Фото Jonathan Silent Film Collection

MPPC усунув прямий продаж фільмів дистриб'юторам, замінивши його прокатом, що дозволило контролювати розповсюдження фільмів. Trust також встановив єдину ставку прокату для всіх ліцензованих фільмів.

Адвокати Edison Syndicate завалювали суди позовами до кіностудій, які не бажали платити роялті за використання всього: від камер до проєкторів. Інша група позовів – до прокатників – за трансляцію піратського контенту. Однак була тільки верхівка айсберга.

Edison Syndicate контролював тематику і витрати на фільми. Від trust тепер залежала і тривалість фільмів, яка спочатку була обмежена одним барабаном (13 – 17 хвилин).

Зверніть увагу Через що геніального винахідника Едісона вважали розумово відсталим

Однак оскільки європейські і незалежні кіностудії навчились робити довші стрічки, у 1912 році Edison Trust впровадив двомоткові, а до 1913 року – трьох- і чотирьохмоткові стрічки.

Motion Picture Patents Co видавала шалені гроші на полювання за непідконтрольними кіновиробниками. Купувалася не лише гіперлояльність поліції і приватних детективів. Агенти Едісона звертались по допомогу до мафії, щоб та допомогла розв'язати питання із непокірними кіновиробниками.

Цікаве про Томаса Едісона: дивіться відео

Теперішні гіганти Universal, Paramount та Warner Bros на початку ХХ століття були в нижчій лізі – групі так званих незалежних кінопродюсерів. Вони нагадували більше команду аферистів, які:

• використовували піратське обладнання;
• відмовлялися сплачувати ліцензійний збір;
• вільно адаптовували класичні романи та п'єси для екрана; 
• і взагалі створили власний чорний ринок.

Виходом стала втеча. Новим домом для втікачів стала Каліфорнія, яка була хоч і далеко, але клімат тепліший, більше сонячних днів, що було важливо для тогочасної техніки і дешевша робоча сила. Це означало менші затрати на створення фільму для продюсерів.

Подружжя Вілколс назвало свої угіддя Голлівудланд

У 1857 році подружжя Вілкокс переїхало жити на околиці Лос-Анджелеса. Територія була вкрита падубом і лісом. Саме тому Вілкокси назвали свої угіддя Голлівудланд. Згодом останні 4 літери прибрали.

Лагідніший, ніж в Нью-Йорку, клімат західного узбережжя. Звучить романтично – аж занадто. Однак, напевно, все розв'язували трохи інші фактори.

По-перше, тамтешні судді "в носі мали" Едісона, тобто не мали від нього конвертів, як колеги Нью-Йорка чи Нью-Джерсі, на патентові колізії дивились крізь пальці.

Ба більше! Відстань у майже 4,5 тисяч кілометрів з Нью-Йорка до Лос-Анджелеса перетворювалися на аж занадто дорогу подорож як для федеральних маршалів, так і для криміналу.

Щороку до Лос-Анджелеса приїжджало все більше режисерів. Вони знімали довші фільми, ніж підконтрольні Edison Trust кінокомпанії. Відповідно здобували більшу популярність у прокаті, ніж короткометражки.

Патентні війни Edison Trust тривали 5 років. У 1913 закінчувався термін дії останніх, поданих у середині 1890-х років на зорі комерційного виробництва фільмів і виставок. Однак Томас Едісон не думав здаватися. Через дочірню компанію General Film Company він почав судові війни з кінопрокатниками і планував монополізувати кінопрокат у США.

Що стало фіналом історії

Фіналом цієї історії стало рішення федерального суду у справі "США проти Motion Picture Patents Co". У 1915 році зокрема американська феміда вирішила, що Едісон і його монополія вийшли "далеко за межі того, що було необхідно для захисту використання патентів" і порушили антимонопольний закон.

Суд тривав 2 роки. Едісон програв усі апеляції і у 1918 році діяльність його trust офіційно припинилася. З часів Edison Trust американське законодавство забороняє патентовласнику використовувати свій патент "як зброю, щоб ослабити чи ліквідувати конкурента".

Читайте також Це не Голлівуд: назвали найкраще місто для туристів, які люблять кіно

Самого Томаса Едісона поважають здебільшого як талановитого дослідника і відкривача, хоч за війни з кіностудіями на початку ХХ століття його цілком можна називати ще й "патентним тролем", який хоч і не спеціально, але таки заклав фундамент під розбудову американської "фабрики мрій".