Аферист, який обдурив самого Гітлера: як банкрут Оскар Шиндлер став святим
На його могилу в Єрусалимі люди приносили камінці – єврейський знак пам'яті та вдячності чоловікові, який витратив свої статки, щоб урятувати 1200 євреїв від нацистських таборів. Та поки врятовані пам'ятали його як рятівника, сам Оскар Шиндлер помер майже без грошей, обтяжений боргами та після низки невдалих спроб почати життя спочатку.
Як людина, яка колись шукала прибутку в нацистській Німеччині, стала рятівником приблизно 1200 євреїв – розкаже 24 Канал.
Чому рятівник євреїв помер у злиднях?
Шиндлер не отримав за свої вчинки ані багатства, ані безтурботної старості. Після Другої світової війни він намагався розпочати бізнес в Аргентині, де займався розведенням нутрій, а згодом повернувся до Німеччини. Підприємницькі справи провалювалися одна за одною, борги зростали, а стабільного джерела доходу він так і не знайшов.
Йому допомагали ті, кого він урятував, – люди, які пам'ятали, що без його втручання могли не пережити Голокост. Це був разючий контраст: чоловік, який колись умів домовлятися з впливовими чиновниками та заробляти на війні, в мирний час не міг дати ради власним фінансам. Але найбільшу ціну він заплатив ще до завершення війни.
Як банкрут Оскар Шиндлер став святим / Фото USC EDU
Щоб захистити єврейських працівників, Шиндлер витрачав гроші на хабарі, постачання їжі та підтримання роботи фабрики. Він використовував зв'язки й ризикував власною свободою, переконуючи нацистських чиновників не відправляти людей на смерть. Його порятунок не був красивим жестом без наслідків: це була тривала боротьба всередині системи, якій він сам колись допомагав.
Як нацистський ділок перетворився на рятівника?
Щоб зрозуміти цей парадокс, потрібно повернутися до початку війни. У 1939 році Оскар Шиндлер вступив до Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії (НСДАП). Він прагнув скористатися новими можливостями для бізнесу на окупованих територіях. У Кракові підприємець придбав фабрику з виробництва емальованого посуду, де працювали єврейські робітники.
Для нього це був спосіб заробити на воєнній економіці. Проте щоденне зіткнення з нацистським насильством поступово змінювало його поведінку. Особливо сильне враження справила ліквідація Краківського гетто в березні 1943 року. Переслідування та вбивства євреїв дедалі менше залишали простору для самообману: за межами фабрики людей позбавляли прав, домівок і життя.
Шиндлер почав використовувати власний бізнес як прикриття для порятунку. Він доводив, що його працівники потрібні військовому виробництву, і намагався захистити їх від депортації. У 1944 році йому вдалося організувати переведення приблизно 1200 єврейських робітників на фабрику в Брюннліці, на території сучасної Чехії. Так виник "список Шиндлера" – символ того, як підприємство, створене заради прибутку, стало інструментом порятунку людських життів.
Як виглядав "список Шиндлера" / Фото AP
Чим Шиндлер ризикував заради 1200 євреїв?
Після капітуляції нацистської Німеччини Шиндлер утратив колишні можливості й не зміг побудувати успішну кар'єру в мирному житті. Проте визнання його вчинків прийшло з іншого боку: у 1963 році Ізраїль присвоїв йому звання Праведника народів світу за порятунок євреїв під час Голокосту.
9 жовтня 1974 року Шиндлер помер у німецькому Гільдесгаймі. Його поховали на католицькому цвинтарі на горі Сіон у Єрусалимі – місці, де його могила стала символом вдячності врятованих людей.
Згодом історію Шиндлера дізнався весь світ завдяки фільму Стівена Спілберга "Список Шиндлера". Стрічка 1993 року здобула сім премій "Оскар" і зробила його ім'я невіддільним від пам'яті про Голокост.
Шиндлер не був бездоганним героєм. Він починав як ділок, який шукав вигоди, мав слабкості й зазнав фінансового краху. Але коли перед ним постав вибір між власним комфортом і чужими життями, він змінив пріоритети.