Як людина, яка колись шукала прибутку в нацистській Німеччині, стала рятівником приблизно 1200 євреїв – розкаже 24 Канал.

Чому рятівник євреїв помер у злиднях?

Шиндлер не отримав за свої вчинки ані багатства, ані безтурботної старості. Після Другої світової війни він намагався розпочати бізнес в Аргентині, де займався розведенням нутрій, а згодом повернувся до Німеччини. Підприємницькі справи провалювалися одна за одною, борги зростали, а стабільного джерела доходу він так і не знайшов.

Йому допомагали ті, кого він урятував, – люди, які пам'ятали, що без його втручання могли не пережити Голокост. Це був разючий контраст: чоловік, який колись умів домовлятися з впливовими чиновниками та заробляти на війні, в мирний час не міг дати ради власним фінансам. Але найбільшу ціну він заплатив ще до завершення війни.


Як банкрут Оскар Шиндлер став святим / Фото USC EDU

Щоб захистити єврейських працівників, Шиндлер витрачав гроші на хабарі, постачання їжі та підтримання роботи фабрики. Він використовував зв'язки й ризикував власною свободою, переконуючи нацистських чиновників не відправляти людей на смерть. Його порятунок не був красивим жестом без наслідків: це була тривала боротьба всередині системи, якій він сам колись допомагав.

Як нацистський ділок перетворився на рятівника?

Щоб зрозуміти цей парадокс, потрібно повернутися до початку війни. У 1939 році Оскар Шиндлер вступив до Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії (НСДАП). Він прагнув скористатися новими можливостями для бізнесу на окупованих територіях. У Кракові підприємець придбав фабрику з виробництва емальованого посуду, де працювали єврейські робітники.

Для нього це був спосіб заробити на воєнній економіці. Проте щоденне зіткнення з нацистським насильством поступово змінювало його поведінку. Особливо сильне враження справила ліквідація Краківського гетто в березні 1943 року. Переслідування та вбивства євреїв дедалі менше залишали простору для самообману: за межами фабрики людей позбавляли прав, домівок і життя.

Шиндлер почав використовувати власний бізнес як прикриття для порятунку. Він доводив, що його працівники потрібні військовому виробництву, і намагався захистити їх від депортації. У 1944 році йому вдалося організувати переведення приблизно 1200 єврейських робітників на фабрику в Брюннліці, на території сучасної Чехії. Так виник "список Шиндлера" – символ того, як підприємство, створене заради прибутку, стало інструментом порятунку людських життів.


Як виглядав "список Шиндлера" / Фото AP

Чим Шиндлер ризикував заради 1200 євреїв?

Після капітуляції нацистської Німеччини Шиндлер утратив колишні можливості й не зміг побудувати успішну кар'єру в мирному житті. Проте визнання його вчинків прийшло з іншого боку: у 1963 році Ізраїль присвоїв йому звання Праведника народів світу за порятунок євреїв під час Голокосту.

9 жовтня 1974 року Шиндлер помер у німецькому Гільдесгаймі. Його поховали на католицькому цвинтарі на горі Сіон у Єрусалимі – місці, де його могила стала символом вдячності врятованих людей.

Згодом історію Шиндлера дізнався весь світ завдяки фільму Стівена Спілберга "Список Шиндлера". Стрічка 1993 року здобула сім премій "Оскар" і зробила його ім'я невіддільним від пам'яті про Голокост.

Шиндлер не був бездоганним героєм. Він починав як ділок, який шукав вигоди, мав слабкості й зазнав фінансового краху. Але коли перед ним постав вибір між власним комфортом і чужими життями, він змінив пріоритети.