Під Берестечком вшановують полеглих в історичній битві

Окрім вірності козаків і патріотизму майже неозброєних селян, Хмельницький розраховував і на допомогу кримського хана Іслама Гірея ІІІ, однак той в останній момент зрадив.

“Це була найбільша битва середньовіччя - битва під Берестечком, де з обох сторін брало участь майже 300 тисяч козаків, селян і польська армія. Після цієї битви фактично польське військо не могло вже оговтатися і воно просило перемир’я і в подальшому, ви знаєте, що воно зазнало поразки, Тож ми вважаємо: це не поразка і не перемога, але вона рівнозначна перемозі”, - каже директор музею-заповідника "Козацькі могили" Леонід Галабуз.

Щороку сюди з’їжджаються тисячі патріотів. Реконструктори з Кам’янця-Подільського приїхали відтворити історичну битву. Усі облаштунки виготовлені за музейними зразками.

“Типи наметів, форми наметів, розміри відповідають ХVІІ століттю... Це намети солдатські, намети офіцерські, намети для зберігання зброї - усе, що необхідно для нормального функціонування військового підрозділу”, - каже голова Кам’янець-Подільського військово-експедичного товариства Олександр Заремба.

Козацтво для Юрія Бігуна - не тільки відродження традицій, а й заробіток. Без тютюну в люльці, зате з булавою. Це - один із напрямків зеленого туризму.

“Раніше козаки їли сало, кашу пшоняну, їли куліш. А зараз що їдять: “Мівіну”, чіпси, сухарики”, - каже місцевий козак Юрій Бігун.

Приїхали до Берестечка і причорноморські, і бузькі, і навіть кубанські козаки.

“Колись, коли запорожці приїхали на Кубань, вони ходили так само, як і зараз у вас - шаровари тощо. Але тоді там жили адиги, черкеси, вони мали приблизно такий вигляд, Щоб захистити себе, вони перевдягалися в черкеський одяг. А потім це увійшло в побут і зараз такий національний одяг козацький”, - каже козак з Кубані Олександр Подварко.

“Козацтво, яке побутувало в нас як причорноморські і бузькі козаки. Тому костюми, які на нас, - це стилізовані костюми тієї історії, яка в нас була”, - каже козачка з Миколаївщини Галина Стрілецька.

Об’єднує козаків одне - жага до свободи та пам’ять про тих вільнолюбних предків, які поклали життя на вівтар Вкраїни. Свято-Георгіївський храм нині - це козацька усипальниця на місці битви.

“Унікальність храму в тому, що фасад зроблений у вигляді іконостасу, і головні двері в храм - то є імітація Царських Врат... Так зроблено тому, щоби під час велелюдних пошанувань пам’яті українських героїв - козаків і селян, які тут відзначаються на Козацьких могилах у монастирі сам храм можна було перетворювати на величезний вівтар, а площу перед храмом, де ми з вами стоїмо, можна було перетворювати на великий храм просто неба”, - каже благочинний монастиря Ієромонах Никон (Гайдай).

Найлюдніше тут у другу неділю після Трійці, коли вшановують всіх святих землі Української.