Порошенко, Трамп, Лагард і Давос: "зрада" чи "перемога"?

26 січня 2018, 12:00
Читать новость на русском

"Чесно кажучи, я не розумію, для чого туди (в Давос) їде Петро Олексійович Порошенко", – говорив на телеканалі ZIK один із затятих опонентів влади Давид Сакварелідзе.

"На Економічному форумі у Давосі зазвичай вирішуються питання глобальних економічних або ж інвестиційних проектів. І та країна, яка презентує себе, яка хоче себе представити інвесторам, повинна похвалитися своїми досягненнями для привернення уваги інвесторів", – додав він.

Читайте також: Скільки коштував візит Порошенка до Давоса – ЗМІ дізнались суму

Підтекст репліки Сакварелідзе зрозумілий: Україна за часів правління Порошенка не набула інвестиційної привабливості, а крім того, не може похвалитися й наявністю у неї "глобальних економічних проектів". Тому Порошенку робити у Швейцарії нічого, бо їхати туди – лише себе ганьбити… Проте чи дійсно це так і є?

Хто і навіщо поїхав у Давос?

М'яко кажучи, не зовсім. По-перше, перебування на заході такого представницького рівня – це завжди можливість зав’язати нові знайомства або підтримати старі. І, як повідомляла напередодні прес-служба президента України, у Порошенка очікується "близько двадцяти зустрічей з іноземними лідерами, представниками бізнесу та керівниками міжнародних інституцій. В тому числі з керівниками МВФ та Світового банку".

А, по-друге, кожен давоський форум має свою тематику, й цьогорічний носить назву "Спільне майбутнє у роз'єднаному світі", відповідно до якої мова мала йти не лише про економіку та інвестиції, а також і про фейкові новини, "добу постправди", кіберзагрози і кібербезпеку, і навіть про сексуальні домагання. Останній пункт мав би зацікавити Дональда Трампа, якого якраз звинувачують у харасменті.

До речі, приїзд Трампа до Швейцарії викликав акції протесту, про які повідомило, зокрема, агентство Reuters. Мотивація протестувальників була різною, але дехто з них мав плакати, де було таке визначення Трампу – "Расист, сексист, капіталіст", а також містився заклик "Не чіпайте права жінок!".


Дональду Трампу в Давосі були не раді. Швейцарці навіть не полінувалися вийти на акції протесту, щоб донести до американського лідера цю думку

Не всі маніфестанти поводилося мирно, а тому було вирішено охороняти Всесвітній економічний форум силами 4,5 тисяч військовослужбовців – про це йшлося у публікації Associated Press. Хоча зрозуміло, що такі заходи безпеки пов'язані не лише з обвинуваченнями Трампа у сексизмі. А й з рівнем гостей, які завітали до Швейцарії.

Читайте також: Порошенко розповів, про що хоче поговорити з Трампом під час зустрічі у Давосі

Цього року, інформує BBC, на форумі в Давосі зібралося рекордне представництво лідерів "Великої сімки". Крім Дональда Трампа, до Швейцарії прибули також голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Еммануель Макрон, британський прем'єр Тереза Мей, прем'єр Канади Джастін Трюдо.

А ще – генсек ООН, голова Світової торговельної організації, керівники Організації економічного співробітництва і розвитку, Світового банку і МВФ. На додачу до політичних лідерів, Давос відвідали 1900 керівників провідних компаній світу та 900 представників неурядових організацій. А співголовували на форумі семеро жінок, серед яких і директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард.


У Давосі цього року завізно: статусних гостей – чимало, та й охоронців не бракує: 4,5 тисячі військовослужбовців дбають про безпеку форуму

Що ж стосується Америки, то, як йдеться у матеріалі BBC, "чинні американські президенти не часто відвідували Давос. Першим був Білл Клінтон, який взяв участь у форумі у 2000 році. Втім, він став регулярним гостем Давосу після того, як залишив посаду. Рональд Рейган виступав декілька разів, але через відеозв'язок. А от президенти Буші – і батько, і син, а також Барак Обама ніколи не відвідували Давос".

Нині ж до Швейцарії прибув Дональд Трамп, й – "оглядачі припускають, що президент Трамп хоче скористатися нагодою і відповісти на закиди про те, що через його політику США втрачають свої лідерські позиції у світі. Інші кажуть, що це може бути відповіддю на візит Сі Цзіньпіна, лідера другого провідного гравця у світі – Китаю. Минулого року він привернув до себе багато уваги на форумі", – пише видання.

Читайте також: Він не вивчив уроки історії, – європейські лідери "накинулися" на Трампа під час форуму в Давосі

Проте українського читача цікавлять, звичайно, не так ті виклики, які стоять перед Трампом, скільки його контакти з президентом Порошенком. Напередодні форуму йшлося про те, що двоє лідерів перетнуться у Давосі – повноцінні перемовини не заплановано, але зустріч на одному із заходів матиме місце.

Винна невістка

До речі, про Петра Порошенка. Цього року Петро Олексійович потрапив у десятку найбагатших спікерів Давосу – президент України посів дев'яту сходинку, тоді як його колега Трамп розмістився на шостій. Деякий відтінок скандальності перебуванню президента у Швейцарії додає й присутність на форумі його невістки Юлії Порошенко, яка була заявлена як засновник і керівник проекту Agrohub, співзасновник технологічного кластера Radar Tech.


Петро Порошенко – в десятці найбагатших спікерів Давоса. До Білла Гейтса йому, звісно, далеко, а от шанс наздогнати й перегнати Трампа в нього є

Крім Юлії Порошенко, в рамках цієї панелі виступив також спонсор Agrohub, засновник і глава одного з найбільших агрохолдингів України МХП (ПАТ Миронівський хлібопродукт) Юрій Косюк (а також – у минулому – заступник глави президентської адміністрації).

Коротше, всі свої,
іронізують з цього приводу "Экономические известия".

Дуумвірат Юлії Порошенка та Юрія Косюка виник невипадково, пишуть "РИА Новости. Украина". Видання зазначає, що корпорація Roshen прагне розширити свою присутність на європейському ринку, реалізуючи там сухе молоко і масло. Досягненню цієї мети сприятиме тісніша співпраця з Косюком та його підприємством. Співпраця ця, до речі, набуває ознак корупційності, адже минулого року Косюк отримав з казни майже половину всіх аграрних дотацій – понад 1 млрд грн. Цьогоріч бізнесмен може освоїти 2-2,5 млрд бюджетних гривень.

Читайте також: Журналістка у вишиванці спробувала спровокувати Порошенка у Давосі

Однак якщо спілкування та співпраця з Косюком є чимось на зразок теплої ванни для родини Порошенків, то зовсім інша справа – діалог з главою МВФ Крістін Лагард. Тут вже Порошенку-старшому мало б бути "неприємно і гірко", констатують "Экономические известия".

Зустріч із Лагард

І не дарма. Адже останнім часом мають місце "доволі жорсткі меседжі з боку МВФ та інших західних партнерів на адресу української влади. Вони були пов'язані з необхідністю прискорення реформ в Україні, передусім, у сфері боротьби з корупцією", – зазначає "Укрінформ".

І нагадує: "Зокрема, 10 січня голова представництва ЄС в Україні Х'юг Мінгареллі закликав українську владу припинити тиск на антикорупційні органи НАБУ і НАЗК та в терміновому порядку прийняти закон про створення Антикорупційного суду. 15 січня (а потім і під час брифінгу 18 січня у штаб-квартирі у Вашингтоні) МВФ висловив застереження щодо закону про Антикорупційний суд, закликавши внести низку правок "у відповідності із зобов'язаннями України в рамках програми МВФ та рекомендацій Венеціанської комісії". Приблизно в цей самий час, 16 січня, пролунала заява й з боку Світового банку, який наголосив, що від виконання Україною взятих раніше зобов'язань залежить кредит на 800 млн доларів США".

Тому зрозуміло, що якість подальшої співпраці з перерахованими установами напряму залежить від того, які остаточні запевнення й гарантії озвучить українська сторона, і як вони будуть сприйняті керівництвом Міжнародного валютного фонду. А це в свою чергу призведе (або, навпаки, не призведе) до виділення Україні п'ятого траншу МВФ, який очікувався ще наприкінці минулого року.

Читайте також: Порошенко зустрівся з прем'єр-міністром Нідерландів Рютте: говорили про санкції проти Росії та покарання за збитий Boeing

Втім, коли довгоочікувана зустріч Крістін Лагард та Петра Порошенка таки відбулася, сторони поводилися політкоректно і не виказували справжніх емоцій. Воно й зрозуміло: давоський форум – не місце для демонстрації розчарувань або висунення жорстких ультиматумів. Глава української держави традиційно подякував МВФ за підтримку й нагадав, наскільки важливо для України продовжити співпрацю з МВФ й у 2018 році також. (Ще б пак, адже від траншів МВФ залежить обслуговування зовнішнього боргу України).

Крістін Лагард натомість назвала розмову з Порошенком "продуктивною" і висловила сподівання, що "наше обговорення посприяє впровадженню заходів, про які ми говорили" (а говорили співрозмовники, зокрема, й про необхідність призначення нового голови НБУ).

Читайте також: Яків Смолій – банкір зі стажем і доларовий мільйонер: ТОП-факти про ймовірного голову НБУ

На додачу до сказаного Лагард нагадала Порошенку й про потребу у реформах, м'яко натякнувши, що від успіху у цій царині залежатиме тональність подальших розмов МВФ з нашою державою.

Я знову підтвердила, що МВФ готовий продовжувати підтримувати Україну разом з іншими міжнародними партнерами в її зусиллях щодо реформування. Я також наголосила, що Україні слід скористатися сприятливим зовнішнім середовищем для прискорення реформ і переходу до більш сильного зростання, необхідного для стійкого поліпшення життєвого рівня населення,
цитує Лагард "Український тиждень".

Чи дочекається Крістін Лагард втілення в життя всіх цих прекрасних візій щодо "сильного зростання" та "поліпшення життєвого рівня"? Як не парадоксально це звучить, але і так, і ні.


У Давосі президент України Порошенко і глава МВФ Крістін Лагард зробили вигляд, що задоволені один одним. І все ж Лагард нагадала своєму візаві, що реформи впроваджувати треба…

Політолог Руслан Бортник переконаний, що українська влада піде назустріч побажанням наших партнерів, але так, щоб впровадження новацій не зачепило її інтереси.

Українське керівництво погодиться на всі вимоги Фонду – і щодо антикорупційного суду, і щодо пенсійної реформи. І вже протягом весни і літа цього року влада не стане сильно опиратися. Тут справа в тому, що створений суд запрацює в кращому випадку під кінець 2018 року, а перші свої рішення суд ухвалить не раніше другої половини 2019-го. Тобто ці рішення не вплинуть на результати виборів,
– говорить він.

Таким чином, у житті українського населення, яким переймається очільниця МВФ, до виборів-2019 мало що зміниться. Але формально вимоги Заходу можуть бути виконані – знову ж таки, через вибори. Втім, це вже зовсім інша історія, яка до Давосу аж ніяк не дотична.

P. S. Сьогодні – останній день Всесвітнього економічного форуму. Очікується, що на давоських просторах відбудеться зустріч президентів України і США – хай і неформально, але Порошенко з Трампом мають "перетнутися". А тому і поговорити – задля загального блага обох наших країн.

Читайте також: Яких рішень можуть досягти Трамп і Порошенко в Давосі: думка експерта