Порошенко в парламенті: свій до свого по своє

6 вересня 2016, 19:01
Читать новость на русском

Президент Петро Порошенко в перший день роботи п’ятої сесії Верховної Ради восьмого скликання виступив із щорічним посланням до парламенту щодо внутрішнього і зовнішнього стану України. Про що говорив президент і які головні завдання стоять сьогодні перед парламентом – в матеріалі сайту "24".

Головний ворог – Росія, наша мета – НАТО

Президент говорив майже годину. Хоча виглядав Петро Порошенко втомленим, але виступ його був досить бадьорим, із потрібними для глави держави акцентами. Глава держави намагався бути впевненим, демонструючи розуміння ситуації в країні, а заодно свою високу ерудованість, постійно сиплячи різного роду термінами і зворотами. На кшталт "драйверів мілітаризації", "перетворення короткострокових ефектів на мультиплікативні" і "венчурних фондів", суть яких не те, що звичайні громадяни, частина депутатів не розуміла.

Розпочав свою промову Порошенко з того, що закликав політичні сили до консолідації в умовах зовнішньої загрози з боку Росії. Про всяк випадок він нагадав народним обранцям, що Україна готується до святкування 100-річчя Української революції, а її лідери лише в екзилі зрозуміли, що причиною втрати незалежності молодої держави стали внутрішні чвари і війна всіх проти всіх. Тому, застеріг він парламентерів, треба засвоїти уроки історії.

В першій частині виступу Порошенко закцентував увагу на трьох складових, які необхідні, щоб наші "духовні досягнення – демократія, європейський вибір – перейшли в матеріальні здобутки: мир, безпеку і реформи". Для забезпечення перших двох, на переконання президента, необхідно зміцнити обороноздатність України, тобто Збройних Сил України. Іншими словами, на армію потрібно більше коштів. За словами Порошенка, колись на ЗСУ виділявся 1% ВВП, а зараз – аж 3%. Він закликав народних депутатів проголосувати за збільшення витрат на модернізацію армії під час ухвалення Держбюджету на 2017 рік.

Цікаво, що Порошенко вважає одним з основних джерел для фінансування армії закон про спецконфіскацію, який передбачає вилучення без судового рішення незаконно набутих активів і майна екс-чиновниками – втікачами. Закон народні депутати не ухвалили через те, що відверто побоюються, що його можуть застосувати для політичного рейдерства проти них. Сьогодні конфіскують майно Януковича, а завтра – невідомо, хто потрапить у немилість влади. Та глава держави закликав народних депутатів ухвалити закон, що підсилює вищезазначені підозри.

Але й цього, вважає він, теж мало. Тому президент чекає посильної допомоги від громадянського суспільства. Звичайно, Петро Порошенко завірив у тому, що ці гроші будуть розподілені строго під громадським контролем.

При цьому він не втримався вкотре похвалитися тим, наскільки змінилася сьогодні українська армія, натякаючи на те, що це винятково його заслуга.

Оборона повинна спиратися сама на себе. Як кажуть: свій до свого по своє. Армія змінилася за 2 роки. Вона не розкошує, але вмотивована. Без різносолів і не від кутюр, але нагодована і одягнена. Підготована до захисту України. Якби так було раніше, "зелені чоловічки" не сунулися би в Крим і на Донбас,
– пафосно заявив Порошенко.

І, щоб підсилити враження, Президент підкреслив, що був просто вражений даними ГПУ про те, в яких масштабах до його приходу до влади розкрадалося майно Збройних сил.

Хоча досі не відомо, як розподіляється військовий податок, який платять українські громадяни державі. Якби не волонтери, то армія точно була б і голою, і голодною. До того ж значною мірою військове обмундирування українські бійці купують самі. І ще велике питання – куди йдуть насправді державні кошти.

Порошенко також підкреслив: всі ці заходи здійснюються владою, яка тримає компас, стрілка якого показує на Північноатлантичний Альянс, з яким, за його словами, Україна вийшла на безпрецедентний і тісний рівень співпраці.


Членство в НАТО для Порошенка пріоритет. Але він пропонує не поспішати

Стратегічна мета – членство в НАТО. Хоча в Альянсі теж немає консенсусу щодо нас. Двері формально відкриті, починаючи з Бухарестського саміту 2008 року. Але ці двері сенсорні – і можуть зачинитися при надто різкому наближенні. Тому кожен наш крок має бути виваженим, наперед прорахованим – щоб не вийшло так, як із планом членства 8 років тому,
– додав Порошенко.

Мінські угоди – наше все

Виконання мінських угод у викладі Петра Порошенка – одна з головних умов відновлення територіальної цілісності держави і вирішення військового конфлікту на Донбасі. Хоча президент, за його словами, не бачить прогресу у виконанні "Мінську", він переконаний, що угод потрібно дотримуватися.

Читайте також: "Режим тиші": зрозуміло про причини і можливості врегулювання конфлікту

Дивно прозвучала заява Порошенка про те, що нині температура конфлікту на Донбасі стала нижчою. Насправді з початку 2016 року українська армія зазнала великих втрат – майже 700 військовослужбовців – через постійне порушення проросійським бойовиками перемир’я. Встановлений 1 вересня "режим тиші" також супроводжується постійними обстрілами з боку терористів.


Мінські угоди, вважає президент шлях до миру

Перемогою української дипломатії президент вважає продовження санкцій США і Євросоюзу проти Росії. При цьому парадоксально виглядає його запевнення в тому, що війна війною, але економічна співпраця України, хоча в дуже скороченому вигляді, з Росією продовжується.

В 2015 експорт у Росію скоротився на половину. Зараз – мінус 34% за підсумками першого півріччя. Частка Росії в українському експорті становить тепер 9% з тенденцією до подальшого падіння. Тих, хто полюбляє спекулювати на тему "поки війна, хтось заробляє на торгівлі з Росією", має зацікавити фінальна цифра: за останні роки обсяги нашого експорту до РФ впали в п’ять разів. Напевно, вони думали, що поставлять Україну на коліна, що різко зросте безробіття, зубожіння. Але так не сталося і не станеться,
– зазначив президент.

Тобто, поки європейські країни втрачають через запровадження санкцій проти Росії, Україна спокійно торгує, хоча і в менших об’ємах. Дуже патріотично, якщо пригадати, що в російському Липецьку і досі працює фабрика Roshen.

Та ріст у країнах ЄС кількості євроскептиків, а також той факт, що деякі з них почали говорити з "російським акцентом", виступаючи за зняття санкцій, Порошенко списав на "руку Москви", яка і в Європі також почала застосовувати елементи гібридної війни. Звичайно, Кремль дуже старається, щоб розхитати єдину позицію Європи, але й Україна зі свого боку повинна демонструвати свої позитивні результати. Натомість Україна продовжує співпрацю з Росією, а в Європи просить допомоги і продовження економічних санкцій. Більше того – підсилення їх через порушення прав громадян в Криму і на окупованих територіях.

Порошенко застеріг деяких політиків від ревізії мінських угод і Нормандського формату переговорів по врегулюванню військового конфлікту, який, за його словами, повинен бути багатостороннім і за участі російської сторони. Схоже, що таким чином Петро Порошенко хоче продемонструвати Заходу, що Україна готова дотримуватися мінських угод. Щоб Брюссель, в свою чергу, натиснув на Москву, яка не виконала за два роки жодного пункту. Але саме цей факт свідчить, що Кремль не збирається виконувати угоди. До того ж, один з учасників української контактної групи – кум Путіна Віктор Медведчук, який відстоює інтереси не нашої держави, а Росії. Тому, якщо і далі так продовжуватиметься, зрушень у стабілізації ситуації на сході не буде. А війна і далі забиратиме життя українських воїнів і послаблюватиме економіку.

Реформи болючі, а з корупцією проблеми

Слухаючи про те, яких результатів за два останні роки досягла влада в реформуванні економіки, то можна подумати, що наша держава біжить попереду всієї планети. Тим більше, як зазначив Петро Порошенко, що проводити реформи в умовах гібридної війни, анексії однієї частини території та окупації іншої, є "надскладним завданням". Але з його слів виходить, що вдалося майже все. Хіба що проблема з корупцією. Але й тут доблесні правоохоронні органи – ГПУ, Антикорупційне бюро, СБУ і МВС не дають спуску нікому.

Облава, — осмислено і свідомо вживаю це слово, — яку ГПУ та НАБУ, СБУ та МВС влаштували на корупціонерів, рухається з безпрецедентно широким розмахом. Ще ніколи не затримувалась чи не потрапляла під слідство така велика кількість високопосадовців,
– зауважив президент.

При цьому він зробив спробу виправдати дії правоохоронців, які насправді поки що не показали реальних результатів у боротьбі з корупцією серед чиновників.

Чому цих зрушень не бачить українське суспільство? Тому, що пройшло замало часу, щоб повірити в те, що це не кампанійщина та піар, а серйозна системна робота. А, по-друге, як кажуть у народі, поки все це нагадує спортивну рибалку: "піймали, показали, відпустили". Ключове слово тут — "посадили". І, можливо, лише за наявності судового вироку наші правоохоронні органи можуть звітувати суспільству,
– заявив глава держави.

Це виглядає трагікомічно, особливо на тлі ухвалення рішення Верховною Радою про притягнення до кримінальної відповідальності судді Дніпровського райсуду Києва Миколи Чауса, якого викрили на хабарі. Чаус, як повідомляють ЗМІ, швидше за все в Криму. Ще один високопоставлений хабарник народний депутат Олександр Онищенко, якого звинувачують у розкраданні державного майна, десь в Європі. І таких випадків чимало. Тому все це дійсно схоже на піар і спортивну рибалку. І аж ніяк на боротьбу з корупцією.


Боротьба з корупцією більше схожа на спортивну рибалку

Один з цікавих моментів доповіді – аграрна реформа. За словами Петра Порошенка, АПК залишається одним з основних джерел валютних надходжень до країни. Але провідна роль агросектору виглядає суперечливою. Відсутність права на вільну купівлю-продаж землі стримує інвестиції в аграрну сферу, "порушує права селян, занижує, між іншим, оренду, виймаючи з їхньої кишені останні копійки". Тому президент строго-настрого наказав парламенту ухвалити відповідне рішення. Можливо, мораторій на продаж землі треба зняти. Та в умовах військової агресії з боку Росії такий крок виглядає сумнівним. Російські бізнесмени можуть через підставні фірми викупити українську землю, ще й за безцінь.

Досить непереконливо і виглядав приклад щодо розширення ринків збуту української продукції. Порошенко наголосив: Україна відкриває для себе східні ринки. Зокрема, у першому півріччі 2016 року найбільшими темпами зростав наш експорт до Індонезії. В той же час, як сам зауважив президент, з 1 січня запрацювала поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з ЄС. Український експорт у країни ЄС в першому півріччі склав майже 7%, а частка Європейського Союзу становить 39,2%. Тобто Україна в рази менше постачає товарів і послуг в ЄС. Одна з причин – квоти, які Брюссель відмовляється розширювати.

Вибори все ближче

Послання Петра Порошенка було свого роду проміжним звітом про його роботу за два роки. Власне, він і сам зазначив, що до президентських виборів залишилося менше трьох років, а до парламентських – трохи більше трьох. (Чим дав зрозуміти, що дострокових виборів народних депутатів не буде).

Тому президент навіть відверті провали спробував видати за великі досягнення. Така позиція зрозуміла, якщо подивитися на президентські рейтинги, де чинний глава держави займає 2-3 місце. Однак, як би Порошенко не намагався показати, що все добре, а нинішні труднощі – тимчасові і пов’язані з військовою агресією, життя українців краще не стає. Ефемерне економічне зростання, про яке розповідав Порошенко, залишається лише на словах. Ніхто з простих громадян цього не відчув. Хоча добре відчули ріст цін і комунальних тарифів, податків тощо, що говорить про те, що реформи якісь "неправильні" або взагалі відсутні. Як кажуть, скільки разів не кажи "цукор", солодше в роті не стане.

Читайте також: ТОП-20 цитат із послання Порошенка до парламенту