Поступки Росії чи відтягування війни: що дала Україні зустріч радників "нормандської четвірки"

2 лютого 2022, 19:30
Читать новость на русском

26 січня після тривалої перерви відбулася зустріч радників лідерів "нормандської четвірки". У Парижі сторони вісім годин провели за обговоренням поточної ситуації в Україні.

Про що говорили радники, чому ця зустріч відбулася так раптово та яких наслідків від неї можна очікувати – розбиралися журналісти сайту 24 каналу.

Читайте Єрмак назвав головне досягнення зустрічі радників лідерів "нормандської четвірки"

Як пройшла зустріч

Ще в середині січня Андрій Єрмак, голова Офісу президента України, анонсував, що зустріч радників лідерів "нормандської четвірки" відбудеться до кінця місяця. Так і сталося – перемовини пройшли 26 січня у Парижі. На зустрічі також були Єнс Плетнер – радник німецького канцлера, Еммануель Бонн – радник французького президента, Дмитро Козак – заступник голови адміністрації Путіна.

Після зустрічі Андрій Єрмак сказав, що вдалось досягнути підтримання сталого припинення вогню.

Сторони абсолютно відкрито задекларували, що існує багато розбіжностей між Україною і Росією щодо мінських домовленостей, але при цьому є бажання працювати над цими розбіжностями,
– заявив глава ОП.

Єрмак також анонсував, що продовження діалогу відбудеться незабаром у Берліні. Згодом про це повідомив і президент Володимир Зеленський. Він уточнив, що дата переговорів узгоджується.

Попри те, що ніяких конкретних результатів зустріч не принесла, Зеленський назвав конструктивним характер зустрічі політичних радників лідерів країн-учасниць нормандського формату. Глава держави зазначив, що пріоритет на сьогодні – досягнення стабільної та безумовної тиші на Донбасі.

Єрмак анонсував продовження діалогу у Берліні за два тижні / Фото Офісу президента

За темою Радники "нормандської четвірки" готують нову зустріч у Берліні, – Зеленський

Навіщо була потрібна ця зустріч

Експерти впевнені, що перемовини політичних радників нормандського формату ні до чого не призведуть. Окрім того, аналітики вважають, що Україні довелося виконати одну з вимог Росії та відкликати законопроєкт про перехідний період на Донбасі.

Я з дипломатичних джерел з початку січня отримувала сигнали, які потім підтверджувалися іншими джерелами, про те, що Україні була висунута вимога з боку Росії: якщо ви хочете, щоб відбулася зустріч нормандських радників, то ви мусите відкликати або гарантувати, що буде "похований" у парламенті законопроєкт про перехідний період. Це власне і сталося,
– зазначила політична аналітикиня фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна на Радіо НВ.

За її словами, інформація про те, що зустріч радників не пов'язана з терміновим відкликанням законопроєкту про перехідний період, – маніпуляція, якщо не сказати брехня.

Сигнали про те, що Росія висунула таку умову Україні з'явилися ще кілька тижнів тому. Після того сигнал підтвердили різні джерела. Росія дійсно висунула таку умову – відкликати або зарубити у парламенті законопроєкт, який, попри всі його недоліки, стратегічно зміцнив би позицію України в переговорах.

Марія Золкіна

Аналітикиня фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт, також впевнений, що закон про перехідний період був відкликаний на вимогу Росії, адже без цього вона б відмовилася брати участь у зустрічі радників лідерів "нормандської четвірки".

Включення окупованих територій Донбасу до складу України на російських умовах, призведе до легалізації сепаратистських утворень. Україна буде змушена їх фінансувати та утримувати, в той час, як ці території не будуть перебувати під фактичним контролем України. Проте, і відмовитися від переговорів в нормандському форматі Україна не може, адже це зняло б всі перешкоди для російського вторгнення. Тому залишається тягнути час, сподіваючись, що ситуація зміниться і Росії доведеться відмовитися від вторгнення,
– сказав Хмелевський.

Нагадаємо, що законопроєкт №5844 "Про засади державної політики перехідного періоду" пропонував закріпити на рівні закону визначення Російської Федерації як держави-агресора та держави-окупанта. Також передбачалося визначення базових засад ("червоних ліній") деокупації та реінтеграції, уніфікування підходів як щодо тимчасово окупованих територій Донецької й Луганської областей, так і щодо Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, адже ці території є тимчасово окупованими, на яких діють окупаційні сили та окупаційні адміністрації РФ.

Зустріч "нормандської четвірки" востаннє відбувалася у 2019 році / Фото Getty Images

Микола Мельник з аналітичної групи "Левіафан", зауважив, що законопроєкт про перехідний період до його реєстрації у Верховній раді є лише медійним інструментом української влади й говорити про те, що Росія його злякалась ще на такій стадії, не варто.

Щодо ефективності самої зустрічі, то експерт називає наступні висновки:

  • Деескалація конфлікту. Вона не відбулася, адже не було ескалації, і загальні звіти з лінії фронту, хоча й говорять про загиблих, але й підтверджують факт невеликої інтенсивності бойових зіткнень.
  • Зменшення інформаційної напруги. Так цей ефект дійсно був досягнутий, адже світ побачив, що майданчик, який може не допустити ескалацію війни з РФ, запрацював.
  • Досягнення миру. Норманський формат, як і комплекс заходів з виконання мінських угод ("Мінськ-2") не принесе мир в Україну, адже сам норманський формат – це Україна, РФ та два лобісти РФ (Франція, ФРН), а "Мінськ-2" – це задокументований шлях до федералізації України.

Євген Савісько, експерт громадського руху "Всі разом!", все ж переконаний, що зустріч радників свідчить про намагання знайти спільну точку зору на загрозу повномасштабної війни в Україні й спроби її уникнути.

Існує велика ймовірність того, що РФ на широкий загал виносить одні умови, а для лідерів держав-опонентів має дещо інші. Тому і потрібна подібна зустріч, аби проговорити без зайвого ажіотажу всі наявні питання, і визначити "червоні лінії". Може статися, що зустріч радників є частиною плану з підготовки зустрічі лідерів країн-учасниць "нормандської четвірки",
– прокоментував Савісько.

Що відомо про зустріч радників у Парижі

  • Остання зустрічі радників лідерів "нормандської четвірки" відбулась 26 січня в Парижі. Вона тривала 8 годин.
  • Андрій Єрмак повідомив, що перемовини можна вважати "реанімацією нормандського формату". Сторони, за його словами, домовилися про безумовне дотримання перемир'я на Донбасі.
  • Водночас представник російської сторони Дмитро Козак вкотре звернув увагу на мінські домовленості. Мовляв, основною метою зустрічі була саме "інвентаризація різних прочитань мінських угод".
  • Володимир Зеленський після зустрічі говорив із французьким колегою Еммануелем Макроном. Президенти домовились працювати над відновленням нормандського формату.
  • Джо Байден у телефонній розмові з Володимиром Зеленським "висловив підтримку зусиллям у нормандському форматі" та "просуванню імплементації мінських домовленостей".

Нормандський формат знову запрацював – дивіться відео: