Повернення заробітчан в Україну: як пандемія вплинула на ринок праці

30 квітня 2020, 07:03
Читать новость на русском

Після введення карантину до України повернулось майже 600 тисяч наших громадян. Більшість з них працювала за кордоном і присилала гроші додому. Після повернення люди намагались хоча б тимчасово працевлаштуватись, проте не всім це вдалось.

Про наслідки для нашого ринку праці масового повернення українців із заробітків, – в матеріалі 24 каналу.

Конкуренція зарплат

За оцінками Міжнародної організації праці до початку пандемії COVID-19 В Україні налічувалось майже півтора мільйона безробітних. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, понад 2 мільйони українців втратили роботу через пандемію й карантин.

До теми Як в Україні каратимуть роботодавців, які звільняють людей під час карантину

Економісти вже б’ють на сполох. Адже за їхніми розрахунками після завершення карантину розпочнеться економічна криза, як наслідок, у нас з’явиться від трьох до чотирьох мільйонів безробітних. Тоді постане питання, яким чином їх забезпечити роботою та грошима, яких вистачить для нормального існування сімей.


В Україні побільшало безробітних / Фото 24 каналу

В Україні вже виріс рівень безробіття. Наразі, за різними оцінками, у нас 2,5 мільйони безробітних. Водночас, офіційно зареєстровано приблизно 450 тисяч. Це практично на 150 тисяч більше, ніж було офіційно зареєстровано минулого року за аналогічний період часу,
– зазначає економіст Олег Пендзин.

Щоправда, в уряді анонсували старт великого будівництва, що дасть можливість працевлаштувати українців. Проте, чи зможе ця ініціатива уряду затримати трудових мігрантів в Україні – відкрите питання. Адже за кордоном, приміром, в тій же Фінляндії трудовим мігрантам пропонують порядка 8 євро за годину, за місяць це в середньому 1300 євро. Звісно, від цієї суми потрібно відняти податки. Проте, коли в уряді анонсували створення 500 тисяч робочих місць в Україні, то казали про зарплати, які коливатимуться від 4800 до 5600 гривень, умовно кажучи – приблизно 200 доларів. Як бачимо різниця в заробітках суттєва.

Варто знати Чи можуть примусово звільнити з роботи через карантин

"Ідея уряду щодо створення 500 тисяч робочих місць – це трошки нереальні цифри. На це є одна проста причина: є оціночна вартість кожного робочого місця. Тобто щоб створити це робоче місце потрібно витратити певну кількість грошей. Ціна робочого місця залежить від галузі", – роз’яснює Олег Пендзин.

Щодо вартості створення одного робочого місця, то, за інформацією економіста, в металургії воно коштуватиме приблизно від 800 тисяч доларів, в аграрному секторі – 250 тисяч, в роздрібній торгівлі від 18 до 30 тисяч, громадському харчуванні 40-60 тисяч. Якщо взяти середню ціну робочого місця в 50 тисяч доларів, то пів мільйона робочих місць – це 25 мільярдів доларів. Таким чином, уряд десь хоче знайти 25 мільярдів доларів. Це 675 мільярдів гривень. Для того, щоб створити тих пів мільйона робочих місць.

Маючи дефіцит держбюджету в розмірі 300 мільярдів, знайти ще 675 мільярдів для створення 500 тисяч робочих місць, – це не наукова фантастика. Тому не вірю в ті пів мільйона робочих місць,
– зазначає економіст.

Прогноз для заробітчан

На думку експертки ринку праці Тетяни Пашкіної, стосовно заробітчан є кілька варіантів розвитку подій. Перший – люди повернулися, їм сподобалося, і вони залишилися назавжди. Другий – поки кордони закриті, люди прилаштувалися, щойно їх відкриють – поїдуть назад. І, третій не дуже хороший варіант – українці приїхали, перечекали спалах пандемії та повернулись назад, після відкриття кордонів.


Карантин продовжили до 11 травня / Інфографіка 24 каналу

Поки складно спрогнозувати, який варіант переважатиме. Сказати, що наші роботодавці докладають титанічних зусиль щоб достукатися до цих людей, не можна, хоча індивідуально багато хто, особливо в західних регіонах, покращує умови праці, працює з центрами зайнятості, намагаючись активізувати набір персоналу та залучити трудових мігрантів,
– розповідає Тетяна Пашкіна.

До твердження, мовляв, в Україні геть немає роботи, Тетяна Пашкіна ставиться критично. Адже є сфери, де росте попит на працівників. Зокрема, найбільш стрімко зріс попит на: кур'єрів, касирів, мерчандайзерів, продавців-консультантів, співробітників АЗС – касирів, операторів.

"Триває підбір персоналу в традиційно дефіцитні галузі. Серйозна нестача фармацевтів-провізорів. Якщо не вистачало різноробочих на виробництві, то це продовжує відчуватися, хоч і менше. Знову ж, аграрії активно шукають робочу силу", – говорить Пашкіна.

Рекомендуємо Чи можуть зменшити зарплату через карантин, – думка адвоката

А от бажання зменшити зарплати або найняти працівників на значно менші ніж до пандемії гроші з’явиться у багатьох роботодавців. Як каже Тетяна Пашкіна, звісно, будуть роботодавці, які не зможуть утриматися від спокуси купити дешевше те, що раніше було дорожче. Але, на її переконання, це гра "в одні ворота". Передовсім, люди, яким суттєво урізали зарплати, відчувають, що їх трошки обдурили. Вони змушені погодитися на ці умови, але це негативно впливатиме на якість роботи. Тому вони не викладатимуться на 100% при виконанні посадових обов’язків. Багато хто з таких працівників погоджується "пересидіти", паралельно підшукуючи іншу, кращу роботу.


Уряд планує працевлаштувати багатьох українців / Фото 24 каналу

Ну а ті, кого найняли в пандемію на суттєво нижчу зарплату, одразу ж як ринок почне вирівнюватись – просто звільняться і підуть туди, де більше платять. Таким чином роботодавець тимчасово "затикає дірки", на якийсь період економить бюджет і приваблює людей на невеликі гроші. Проте такий підхід несе чимало негативу.

ЧИтайте також Кулеба виступив проти організації чартерів для виїзду українських заробітчан закордон

Головне, від таких дій дуже сильно постраждає репутація роботодавця.

Якщо компанія 10 років була зразковою, а в кризу дозволила собі раптовий зріз зарплати або некоректні звільнення, то пам'ятатимуть це довго. Іноді довше і яскравіше, ніж попередні 10 років зразкової репутації,
– наголошує Пашкіна.

Тож, роботодавцям експерти не радять зловживати карантином і не псувати свою репутацію. Адже, інформація про зменшення зарплати працівникам або звільнення під час кризи поширюється дуже швидко і "живе" в пам’яті потенційних працівників довго. Особливо, якщо на підприємствах чи в організаціях цієї ж сфери діяльності подібних змін не відбулось.