Економіка Росії: у чому полягає для Путіна "прокляття ресурсів"

30 липня 2022, 16:09
Читать новость на русском

Джерело:

WZB

Економічне явище "прокляття ресурсів" створює державні структури, але й завдає довгострокові збитки. Про економічні особливості політики Росії та наслідки такої поведінки – читайте у адаптації аналітичного матеріалу професора однієї з найпрестижніших дослідницьких установ Німеччини.

За вбивчою війною в Україні, спровокованої Володимиром Путіним, ховаються глибокі економічні та соціальні конфлікти, розповідає у своїй аналітичній статті почесний професор та колишній директор департаменту політики ринку праці та зайнятості Берлінського наукового центру соціальних досліджень Гюнтер Шмід.

​Читайте також Путін запустив маховик, який знищить його самого

Дати російському президенту однозначно зрозуміти – у тому числі й військовими засобами – що війна має бути швидко закінчена – це одна сторона медалі, і, безумовно, найактуальніша зараз,
– розповідає професор.

Але інша, й не менш актуальна – це необхідність глобальної реорганізації торгових відносин.

Приклад Африки

Багато країн Африки, насамперед Нігерія, є зразковими моделями "прокляття ресурсів". Їхні величезні запаси цінної сировини (наприклад, нафти, газу, золота) сприяють створенню економічних моноструктур.

Доходи від цих ресурсів зазвичай монополізовані та роблять уряди корумпованими. У Росії це приблизно так само, як пояснив і оцінив у політекономічних термінах російський історик економіки Олександр Еткінд: "Величезні доходи контрольованих державою корпорацій від нафтогазових ресурсів означають, що значна частина державного бюджету не залежить від податкових відрахувань громадян".

Ці доходи, своєю чергою, нестабільні, оскільки залежить від ціни світовому ринку; для громадян вони непрозорі та секретні. Таким чином, еліта може збагачуватись за рахунок доходів від продажу нафти. Низька трудомісткість робить нафтогазові держави значною мірою незалежними від населення.

Країна чоловіків

Експлуатація мінеральних ресурсів – поряд з оборонною промисловістю – є економічним сектором із найсильнішою гендерною нерівністю.

До одного відсотка населення, зайнятого у нафтогазовій промисловості, потрібно додати ще близько п'яти відсотків, які охороняють трубопроводи та грошові потоки олігархів. Майже всі солдати, офіцери та охоронці – чоловіки. До цих нафтових та газових мачо слід додати численну групу юристів; у Росії це один відсоток населення, у чотири рази більше, ніж у Німеччині, які зайняті не створенням продуктивного капіталу від імені держави, а охороною банків та трубопроводів, захистом кордонів від ворогів та захистом еліти від населення.

Це "прокляття ресурсів" не просто створює державні структури, а й завдає довгостроковий збитки конкурентоспроможності.

За останні два десятиліття економічний та соціальний розвиток Росії значно відстав від розвитку "Заходу" (за винятком кількох азійських країн). Росія перебуває під загрозою перетворення на країну, що розвивається (коли рівень життя середній, ВВП нижчий ніж у високорозвинених країн світу – 24 канал).