Промисловий безвіз з ЄС: віцепрем'єрка розповіла про ймовірність підписання угоди

11 грудня 2020, 18:45
Читать новость на русском

Підписання угоди про промисловий безвіз є достатньо тривалим процесом. Консультації з бізнесом вказують на те, що проблемою є не квоти та мита, а технічні бар'єри, які створюють при доступі продукції на ринок ЄС – мовиться про додаткову сертифікацію вимоги.

Угода про промисловий безвіз передбачає що, відповідні бар'єри скасують і документи, які видають українськими органами сертифікації – визнаватимуть в Європейському Союзі. Переговори щодо угоди вже ведуться. Про це в ефірі 24 каналу розповіла віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Читайте також Україна відкрита для світу, як інвестиційна гавань у час змін, – Зеленський

Вона зауважила, що Європейська комісія оцінює законодавства та інституції, щоб вони мали достатню довіру до відповідних документів. Підписання цієї угоди створить безвізовий режим для продукції з високою доданою вартістю, зауважила Стефанішина.

Вона наголосила що мовиться не про харчову продукцію, а про обладнання й різні види технічних засобів, які зможуть транспортувати до ЄС без додаткової сертифікації, відтак без додаткових затрат для бізнесу.

У цьому є найбільший стимул євроінтеграції. Для того, щоб українська продукція мала доступ до ринку ЄС, вона має відповідати найвищим європейським стандартам,
– зауважила віцепрем'єрка.

За її словами, коли вели переговори щодо угоди про асоціацію, цей ринок не був розвинутий в Україні, тому в угоді про нього не мовилося. Ольга Стефанішина додала, що це нова перспективна сфера, яку надалі будуть розробляти.

Водночас вона зазначила, що кроки української влади демонструють те, що наразі ризику у перегляду безвізового режиму з Євросоюзом немає. Мовиться саме про ухвалення антикорупційного законодавства, відновлення відповідальності за неправдиве декларування та збереження гарантій незалежності НАБУ.

Закон щодо внутрішнього водного транспорту

Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції розповіла, що закон про внутрішньій водний транспорт є історичним, адже він знищує монополію на використання відповідним транспортом водних шляхів України.

За словами Ольги Стефанішиної, він створює ринок, якого в Україні фактично не існувало з часу незалежності. Це євроінтеграційний закон, який не змогли прийняти Ради попередніх скликань, сказала віцепрем'єрка

Він дозволить об'єднати Україну з ЄС не лише через водні шляхи, але й через створення спільних маршрутів транспортування,
– повідомила Ольга Стефанішина.

"Українські перевізники, які будуть користувати водними шляхами для транспортування вантажу, матимуть додаткові перспективи та пільги для транспортування в ЄС. Це дозволить "переламати" практику відсутності конкуренції і створити новий ринок", – сказала віцепрем'єрка.

Проте вона додала, що закон потребуватиме вдосконалення в міру того, як ринок почне працювати та розвиватися.

На фінальних етапах дискусії створили всі умови для того, щоб відповідний ринок працював на користь національних перевізників та виробників. Зокрема, мовиться й про те, щоб податки за перевезення сплачували в Україну, ці елементи були відсутні.

Зверніть увагу! 3 грудня Верховна Рада ухвалила закон "Про внутрішній водний транспорт", він набере чинності з 1 січня 2022 року. Проте низка його статей почне діяти лише через 3 роки з дня опублікування.

Ольга Стефанішина про безвізовий режим: дивіться відео 24 каналу