Від хору до вивчення компʼютерів: як простори соцадаптації повертають українцям жагу до життя
- Простори соціальної адаптації в Україні допомагають людям відновити сенс життя, надаючи підтримку в різних сферах, включаючи психологічну допомогу, навчання з цифрової та фінансової грамотності, а також культурно-освітні заходи.
- Ці простори допомагають вразливим групам, таким як люди похилого віку, люди з інвалідністю та переселенці.
- Послуги соціальної адаптації охопили понад 6 000 родин з початку повномасштабної війни.
Самотність, психологічне виснаження, брак підтримки – реальність, із якою внаслідок повномасштабної війни стикнулися мільйони українців та українок. Особливо вразливою виявилася старша аудиторія, для якої цей час став періодом глибокої ізоляції та невизначеності.
Але вік – не вирок. Віднайти сенс життя українцям наново допомагають у просторах соціальної адаптації. 42 такі вже облаштували у семи областях – Дніпропетровській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Харківській, Чернівецькій і Чернігівській. Як вони функціонують – розповідає 24 Канал.
Дивіться також В Україні планують ввести ще одну пенсію вже незабаром
Що таке послуга соціальної адаптації та як її отримати?
У просторах, які діють за підтримки Програми розвитку ООН, Європейського Союзу, урядів Канади та Швеції, надають комплексну підтримку з урахуванням потреб кожного та кожної.
Наприклад, 77-річна Світлана Щербина з міста Ромни на Сумщині співає у хорі та тричі на тиждень займається скандинавською ходьбою зі своєю новою подругою з центру соцадаптації. А 68-річна Людмила Белан із Коропа на Чернігівщині вчиться користуватися комп'ютером і телефоном.
Ана Лукатела, керівниця з регіонального відновлення ПРООН в Україні, розповідає, що послуги підтримки надають різним людям з різним досвідом і віком.
Послуга надається на базі просторів соціальної адаптації та покликана підтримати людей, допомагаючи їм віднайти опору в складних життєвих обставинах, незалежно від їхнього віку, статусу чи життєвого досвіду,
– пояснює Лукатела.
У просторах соцадаптації допомагають пристосуватися до нових реалій не лише людям старшого віку, а й людям з інвалідністю, ветеранам, вимушеним переселенцям та іншим вразливим групам. Один з основних напрямів підтримки – психологічна допомога. Наприклад, можна відвідати індивідуальну чи групову консультацію, сеанс арттерапії або ж пройти тренінг з емоційного саморегулювання. Також у просторах навчають цифрової та фінансової грамотності, проводять адаптаційні заходи та культурно-освітні події.
Майстеркласи, гуртки та творчі зустрічі допомагають відвідувачам і відвідувачкам спробувати незвичні для себе заняття та знайти нове хобі. Серед величезного переліку – гра в шахи, спів у хорі, відвідування кінозалу та заняття зі скандинавської ходьби.
В основі роботи просторів лежить важлива соціально-психологічна послуга "Університет третього віку".
Це безпечне і підтримуюче середовище для розвитку, самореалізації та соціалізації людей старшого віку. Ініціатива сприяє їхній активній участі в житті громади, підтримує емоційне благополуччя та формує навички, необхідні для самостійного і гідного життя,
– додає Лукатела.
Щоб отримати послугу соціальної адаптації, варто звернутися до органу соціального захисту за місцем проживання. Подати заявку можна як онлайн через Електронний кабінет соціальних послуг із використанням електронного підпису, так і наживо, звернувшись особисто.
Люди, які не мають доступу до інтернету або електронного підпису, можуть подати заяву також через мобільні соціальні служби: соціальні працівники виїжджають у віддалені населені пункти та надають допомогу в оформленні документів безпосередньо на місці.
Вийти з дому і відчути бажання жити: як допомагають простори соцадаптації?
Після смерті чоловіка, з яким прожила 43 роки, Людмила Белан мала глибоку депресію. Два роки вона уникала спілкування й майже не виходила з квартири. Давня подруга привела її до місцевого Університету третього віку.
Вже на першому занятті Людмила відчула радість живого спілкування і згодом знайшла друзів. Сьогодні вона опановує нове хобі – комп'ютерну грамотність, а щовівторка відвідує спортивні заняття.
Від початку повномасштабної війни послуги соціальної адаптації, підтримані ПРООН і партнерами, охопили понад 6 000 родин, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Ми бачимо, як люди, які ще вчора відчували себе самотніми, сьогодні знову будують плани, спілкуються, відкривають для себе нове,
– каже Лукатела.
До прикладу, Володимир Осипчук із Михайло-Коцюбинського, що на Чернігівщині, став не лише постійним відвідувачем простору, а й справжнім рушієм змін у громаді. Колишній лікар на пенсії щодня займається скандинавською ходьбою та залучає до неї всіх охочих. Саме завдяки його ініціативі в місцевому Університеті третього віку відкрили факультет здорового способу життя, де однодумці надихають одне одного залишатися активними, енергійними й не втрачати жагу до життя.
Євген Кармалига від народження має церебральний параліч і першу групу інвалідності. На четвертому десятку життя він почав відвідувати простір соціальної адаптації в Ніжині на Чернігівщині. Завдяки цьому впродовж двох років його дні наповнені заняттями у тренажерному залі та масажами. Про простір чоловік дізнався випадково. І хоча йти на милицях сюди непросто, Євген щонайменше раз на тиждень долає маршрут самостійно.
Чоловік добре володіє комп'ютером і охоче ділиться знаннями з іншими відвідувачами та відвідувачками. Каже, що найбільше цінує тут не тільки турботу, а й відчуття, що він потрібен.
Як підсумовує Ана Лукатела, саме люди старшого віку часто стикаються з ізоляцією, втратою активності, психологічним виснаженням і браком підтримки в період змін. Для багатьох із них повномасштабна війна стала не лише зовнішнім потрясінням, а й особистою адаптаційною кризою. Тому простори соцадаптації спрямовані на те, аби допомогти українцям усе це подолати та віднайти сенс життя.