Ситуація у Венесуелі й декілька "але"
Джерело:
Ігор ТишкевичУ Венесуелі відбулися вибори президента. Проведення цієї електоральної кампанії з допуском опозиції було умовою компромісу США з Ніколасом Мадуро.
Невирішений кейс Венесуели
До того революція під керівництвом визнаного в.о. президента Хуана Гуайдо фактично завершилася пшиком. Спочатку у Національній Асамблеї Венесуели змінився керівник і посаду спікера обійняв Луїс Парра, до речі, також представник античавесівських сил. Для справедливості варто зауважити, що щодо процедури голосування були питання. Проте вже наприкінці 2020 року в частині держав ЄС відкрито почали говорити, чи можна називати Гуайдо "президентом".
Читайте також Чи можна уникнути підняття податків в Україні?
Після цього були місцеві вибори 2021 року на яких опозиція, яка набирала до цього більше як 45% голосів і контролювала 5 штатів на рівні губернаторів і парламентів, скотилася до трьох і за мірами впала із 59 до 37 позицій.
Але Гуайдо жив своїм життям "президента", їздив європейськими та американськими столицями, говорив про демократію. Завершилася ця епопея тим, що 30 грудня 2022 року "законодавчі збори" (протопарламент створений Гуайдо) 72 голосами зі 104 відправляє "президента" на спокій. Той не погодився.
Тим часом кейс Венесуели залишається невирішеним, а в Європі триває російсько-українська війна. Для заміни частини російської нафти є ідея використати венесуельську. Якщо, звісно, Мадуро піде на компроміси.
Мадуро порушив домовленості
У Боготі (Колумбія) скликається конференція, яка організовується під егідою групи Ліма (група американських держав, створена для розв'язання венесуельської кризи – основні ініціатори та виконавці політики ізоляції режиму Мадуро). На конференцію намагається поїхати Гуайдо. Але його затримує колумбійська влада і депортує до США. Показово, що американські спостерігачі на конференції не мають нічого проти.
Далі протягом кількох місяців виробляється компроміс – Мадуро пропускає опозиційних кандидатів на вибори в обмін на поступове пом'якшення санкцій.
Зауважте "Кіберзахисники": як ветерани створюють нову лінію оборони в цифровому світі
У процесі підготовки електоральної кампанії та висування кандидатів послідовно дискваліфікували (не допустили до виборів) кандидатів від усіх великих демократичних партій, які зберегли представництво в Національній Асамблеї. Залишився 74-річний Едмундо Гонсалес, висунутий створеним у 2021 році (під керівництвом Гуайдо) альянсом "Єдина платформа".
Далі, власне, голосування, де влада оголосила, що Мадуро набрав 51%. Частина екзитполів дає результати його програшу, говорячи, що показники Гонсалеса близько 60%.
Що буде після протестів
Починаються протести. І ось на цьому етапі є свої "але".
- Режим ослаблення санкцій проти Венесуели вигідний для низки європейських та американських компаній. Він вигідний і політично.
- Збереження ізоляції Венесуели веде до посилення позиції КНР у країні. А це, на хвилину, Південна Америка, яку раніше називали "задній двір США".
- Повернення до ізоляції рівносильне другому визнанню неефективності політики на венесуельському напрямку. Насамперед із боку США.
З іншого боку протести досить масові. Економічна криза, санкції та ізоляція набридли населенню. Мадуро не пропонує механізмів трансформації країни, говорячи про спадщину велику Боліваріанську революцію і про "трактор і горілку". До того ж успішно експлуатує тезу захисника інтересів (і тут варто згадати прикордонні конфлікти за суверенітет над територією Гаяна – Ессекібо).
Але опозиція як така теж перебуває у кризі, насамперед організаційній. Зовнішні гравці не пропонують тієї допомоги, яка була раніше.
Рекомендуємо 5 порад, як створити безпечний простір під час війни
І ось тут підходимо до фіналу, або класики "реальної політики". Якщо Мадуро придушить протести без людських жертв і появи великої кількості політв'язнів, він правитиме далі вже не як узурпатор, а як президент Венесуели.
Якщо оточення Мадуро втратить контроль над процесами в країні, то можливі чергові "переговори про кризу" та почесний компроміс для старих еліт.
Перемога протестів? Вона теж можлива, але за умови, якщо Мадуро піде шляхом репресій (масових) і при цьому не втримає ситуацію. А опозиція продемонструє здатність до самоорганізації та договороспроможності. Тоді народ Венесуели привітають із перемогою демократії.
На цей час багато чого в руках Мадуро. Він розуміє, що зовнішні чинники працюють на нього. Принаймні найближчі місяці.