У нас є кілька опцій: ексклюзивне інтерв'ю з Подоляком про "таємні перемовини"

Та наша держава таки має декілька опцій. Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів, що вони передбачають, деталі – нижче у матеріалі.

Варте уваги Все вирішується у кабінетах України, – Зеленський про чутки щодо підштовхування до переговорів

TIME опублікувало статтю про "поділ України у 2024 році"

Time опублікувало 10 глобальних ризиків 2024 року. Серед них на першому плані "розділена Україна". Кажуть, 2024 рік буде переломним моментом війни. Якщо Україна не розв'яже кадрові проблеми, не збільшить виробництво зброї і найближчим часом не розробить реалістичну військову стратегію, то територіальні втрати можуть виявитися постійними і збільшуватимуться. Чому 2024 раптом вважають переломним роком у війні?

У нас немає кадрових проблем, але це виглядає справді дивно. Тобто хтось сидить і думає, так Росія порушила міжнародне право, абсолютно його зруйнувала, і каже, мовляв, у 2024 році можуть статись такі-то апокаліптичні речі. Але при тому ніхто нічого не робитиме, щоб цьому запобігти.

Спробуємо розібратися. По-перше, план Москви – це не про розділення України. Це про окупацію всієї України. Максимально жорстку окупацію з максимальною кількістю прямих вбивств, знущань, катувань, ґвалтувань тощо.

Треба вже зрозуміти, що Росія не залишиться тільки на окупованих територіях, якщо не програє цю війну. Вона тиснутиме, йтиме далі і вбиватиме. Немає ніякого плану Росії розділити Україну – є план Росії захопити Україну, і він нікуди не зник.

По-друге, безумовно, це "круто" сказати, що нехай Україна сама собі набудує стільки-то зброї. Учора всі у Євроатлантиці, в блоці НАТО боялися Росії, вважали її "другою армією світу" з найбільшим мобілізаційним, інструментальним ресурсом. А тепер говорять, що є Україна і нехай вона сам на сам з Росією з'ясує стосунки.

Це виглядає взагалі абсурдно. Тому що сьогодні війна Росії йде не проти України. Це вже очевидно, вони самі про це говорять на рівні політичних еліт. Заради чого йде війна? Заради домінування. Це дуже важливо. Не Європа навіть, а демократія в цілому домінує.

Це означає, що існує передбачуване майбутнє. Зокрема, для редакторів журналу Time. Тобто вони розуміють, що їхні діти навчаються в школах, закінчують виші, після цього роблять кар'єри. Або ж домінуватиме Росія, до якої вже підтягнулись країни та організації, які тільки на війну заточені: Північна Корея, Іран, ХАМАС, Хезболла. І тоді майбутнього немає. Зокрема, для редакторів журналу Time.

Кім Чен Ин може передавати Путіну зброю / Shutterstock

Ми завжди по колу повертаємось до одних і тих же питань. Або демократії перемагають і обнуляють репутацію автократія агресивного типу, як і Росія. Або перемагає автократія й обнуляє репутацію демократій. І тоді країни починають мігрувати від демократичного табору в авторитарний.

Щодо переламного чи не переламного року. Нібито 2022 рік всі пройшли повз: почалась велика війна у Східній Європі, то це "не переламно" було. "Не переламний" був 2022 рік, коли всі говорили, що три дні і Україна не встоїть та впаде. А після цього треба було думати, що робити далі з Росією, бо Україна встояла. "Не переламний" був 2023 рік – ефективні операції у Харкові, у Херсонській області, і, головне – операції щодо панування Росії в акваторії Чорного моря.

Мало бути розуміння того, що Україна, якщо матиме певні інструменти, активно протидіятиме Росії на різних майданчиках війни. І саме у такий спосіб зможе обнулити російську армію, російський ВПК.

Крім того, 2023 рік показав, що російського ВПК не існує. Тому що сьогодні Росія бере гроші та зброю у тій же Північній Кореї. При чому стару радянську зброю у великій кількості. З'ясувалося, що Росія продавала фікцію на глобальному ринку, бувши при цьому одним з найбільших продавців зброї.

Немає репутації Росії, немає репутації російської армії, яка нібито могла "за тиждень" дійти до Берліна, Парижа тощо. Немає репутації російського ВПК. З'ясувалося, що півострів Крим, який мілітаризувала Росія, без захисту. З'ясувалося, що немає ніякого Чорноморського флоту Росії, якого треба боятися. З'ясувалося, що можна спокійно проводити альтернативні зернові коридори, і не треба нічого обговорювати з Росією. Це все "не переламне".

І ось 2024 рік. Росія відверто каже, вона не веде ніяку "сво" – вона веде війну. Що таке війна? Це "вставай, страна огромная", це мілітарна економіка, все, що змогли використати зі своїх ницих регіонів, – відправили на війну.

Це означає, що треба знищити величезну кількість живої російської сили та техніки. Це означає, що війну треба перевести в технологічний рівень. Тому що ти не можеш воювати з Росією кількістю, це очевидно. Що таке технологічний рівень? Це дрони, РЕБи, далекобійні ракети, авіація.

Цікаво Кіберпанк і війна дронів у небі, морі та на землі: як безпілотники стали визначальними на фронті

До речі, щодо авіації і систем ПРО. Росія лякала весь світ "Кинджалами". Усі вважали, що ці ракети не можна перехопити, а тепер з'ясувалося, що навіть попри те, що Росія атакує всю величезну територію України і б'є по цивільному населенню, можна працювати навіть проти "Кинджалів". Але для цього потрібно збільшувати кількість систем ПРО.

Треба насичувати системи ПРО, закривати небо. Тобто концепція "закритого неба" має працювати в Україні. Тоді ця кількість ракет, яку Росія випустила по Україні, – не буде тим, що мало б злякати наших партнерів.

Ну і нарешті, авіація. У підручниках, які декламують, зокрема в журналі Time, написано, що треба мати домінування у повітрі. Україна цього не мала, але при тому все одно стримала Росію на лінії розмежування. Щобільше, на певних напрямках просунулась вперед. Тобто обнулена навіть класична стратегія. Але так, це погано, тому що я вважаю, що справді потрібно мати домінування у повітрі.

Україна чекає на F-16 / Getty Images

Журнал Time має право писати, безумовно, все те, що пропонує редакційна політика. Але вони мають ставити акценти так: "Ми зрозуміли, що Україна ефективно протидіє й Росія має всі шанси програти. Ми розуміємо, що Росія воює кількістю, й для того щоб в цій війні довести домінування демократії, Україна має отримати"... і далі перелік, того, що має отримати Україна у 2024 році.

А це суттєві спільні інвестиції у військові виробництва, суттєва авіаційна підтримка, суттєва підтримка системами ППО та ПРО. Решту ми разом обговорюємо математично. Мається на увазі дрони, артилерію, снаряди, бронетехніку й, що важливо, будь-які далекобійні ракети з дальність 150, а краще 300 – 500 кілометрів. От що треба писати.

До речі, зроблю посилання на Ніккі Гейлі (колишня пані посол США в ООН – 24 Канал), яка чітко зафіксувала, що сьогодні інвестиції в Україну – це інвестиції не в масштабування війни. Навпаки – це інвестиції в запобігання масштабування війни. Якщо Росія не програє, війна буде глобальною. Якщо Росія програє, війна зупиниться не тільки в Східній Європі, а в низці інших регіонів. Це треба проговорювати, а не песимізувати, і казати, що "все пропало".

Якщо все так апокаліптично, то що пропонує журнал Time? Піти на домовленості з Путіним і сказати, якщо він хоче забрати Україну – то ми її віддамо, але з гарантіями, що він далі не піде в Молдову, країни Балтії, не провокуватиме Польщу, не фінансуватиме ХАМАС, не створюватиме політичні заворушення в низці європейських країн, не організовуватиме політичні вбивства тощо? Путін, звісно, "точно" всього цього не робитиме. І Північну Корею не провокуватиме, щоб вона атакувала корейський півострів.

Я хочу, щоб все ж люди, які щось аналізують, робили висновки, пропонували, що робити. Це ж Україна "винна" в тому, що Путіна толерували 20 років. Але це ж ми тільки робили, а не західні країни, які після війни в Грузії, війни в Україні 2014 року, війни в Сирії, казали, збільшмо постачання російської сировини на європейські ринки.

Це ж так "правильно", ми Путіна обіймемо, дамо йому можливість заробити трішки більше корупційної складової. Нехай олігархи в Росії стануть ще потужнішими, і це нам "точно" гарантуватиме сталий мир на сотні років вперед. Ось так це виглядає.

Чи проводив Київ таємні зустрічі щодо переговорів з Росією

У виданні Bloomberg написали про нібито таємну зустріч щодо мирного плану, яка відбулася за посередництва США і України. Ця зустріч відбулася начебто ще в середині грудня. Якраз тоді у Bloomberg писали, що Путін буцімто хоче заморозити війну. Тож що це за "мирна зустріч" і чи справді вона була?

Насамперед, що вирішує заморожування війни? Росія відмовиться від мілітаризації? Вони ж перебудували всю економіку, вони є ізольованими й репутаційно обнуленими. Добре, нехай ми погодимось, тому що заморожування війни не означає, наприклад, зняття санкцій. Але що воно вирішує? Воно знімає компонент мілітарної Росії й агресивність її зовнішньої політики, при тому, що у Росії немає інших інструментів ведення зовнішньої політики? Ні.

Заморожування війни начебто гарантує нам з вами спокійне життя, правильно? Тобто тут буде не сіра зона, сюди прийдуть потужні інвестиції, всі повернуться. Це ж буде "дуже цікаво" жити в країні, яка в будь-який момент може знову перетворитись на вогнище війни. Росія з урахуванням тої ненависті, яку відчуває до нас, не буде тут проводити теракти, заворушення, не буде атакувати та вбивати, так? Тоді заморожений конфлікт – це "супер". Все, "рай на землі".

Які проблеми, зокрема, для Заходу вирішує заморожування конфлікту в Україні? Росія залишається такою, якою сьогодні і є, з ключовим агресивним компонентом. Біля Росії починають гуртуватися раніше згадані країни, і всі починають розуміти, що Росія домінує в цьому світі. І багато питань можна буде розв'язувати через силу.

Коли хтось говорить про заморожування конфлікту, чи точно розуміє, що це таке? На яких умовах? І хто буде у виграші? Якщо ні, то тоді нехай би пояснили, навіщо про це постійно говорять? Тому що Росія не пропонує заморожування конфлікту на чиїхось умовах. Вона пропонує оперативну паузу у вигляді заморожування війни для того, щоб підготуватись до наступних етапів.

Росія сьогодні вкладається у військове виробництво. Не масштабується, бо це складно на тлі санкцій. Але якщо дати запас часу, росіяни матимуть інші військові виробництва. Вони офіційно збільшать армію з 1 мільйона 200 тисяч до 2,5 – 3,5 мільйона. Вони зроблять зовсім іншу, більшу роботу над помилками, ніж зараз. У них буде величезний досвід інструкторів, які пройшли війну, які навчатимуть мобілізованих.

Я просто хочу, щоб люди, які говорять про заморожування конфлікту, це усвідомили. Що це буде справді потужна армія, збільшена втричі, яка пройде тренування, яка матиме масштабний бойовий досвід, і яка матиме величезне військове виробництво.

Більше про це США й союзники провели таємну зустріч з Україною стосовно мирного плану, – Bloomberg

А вся Росія – це буде внутрішній трудовий табір. Люди це усвідомлюють чи ні? Чи вони думають, що можна буде приїхати в Москву і ходити собі по Червоній площі? Ні, цього не усвідомлюють, і тому ці всі розмови про якісь таємні зустрічі – це абсолютно фікція.

Немає ніяких таємних зустрічей. Не може Україна в них брати участь, про це президент неодноразово казав. У нас є декілька опцій. Насамперед захищати свій суверенітет. Далі привернути увагу всіх, насамперед нейтральних країн Глобального Півдня, до нашої формули миру, пояснивши їм, що якщо вони хочуть жити в гарантованому майбутньому, міжнародне право має домінувати.

Елементи примусу до виконання міжнародних правил і конвенцій мусять бути. Коли всі погодяться з тим, тоді буде вибрано логістичний маршрут, як це довести Росії. От тоді ми матимемо певні результати. Решта – це конспірологія, фікція, яка приведе до трагедії, до масштабування трагедії.

І ключове, якщо ми сьогодні заморожуємо війну, то це означає, що Росія, яка демонстративно вбиває велику кількість громадян іншої країни, не нестиме за це ніякої відповідальності. Як це впливатиме на глобальний інформаційний, дипломатичний та політичний простір?

Тобто з'ясовується, що можна прийти і вбити, головне при цьому не програвши, і тоді можна не нести за це юридичної відповідальності. Тоді хто гарантує, що у світі є право? То чому тоді війни не мають починатися в інших регіонах? Чому тоді не проводити перерозподіл світу шляхом сили? І чому тоді терористи мають бути покарані? Для мене це загадково все.

Це, до речі, було особливістю глобального політичного процесу, на жаль, останніх 30 років. Тому що люди звикли до того, що є гарантовані правила за замовчуванням. Тобто ми прийняли рішення, що ми так житимемо. І ніхто не буде їх порушувати. А тепер з'ясувалося, що можна прийти і порушувати ці правила. І ніхто не готовий на це реагувати, відповідати на це.

Російський диктатор Владімір Путін / Getty Images

Росія говорить нам з вами відверто, сьогодні (11 січня – 24 Канал) знищивши готель у Харкові, що далі нас вбиватиме. Якщо встанемо на коліна, тоді нас трохи інакше вбиватимуть. Когось вб'ють, когось рекрутують, когось депортують. Або ж нас вбиватимуть на війні, де ми чинимо спротив. Росія це говорить. І тут хтось, хто перебуває за 10 тисяч кілометрів, виходить і говорить нам: "Вау, а давайте з ними домовимося?"

Кремль накинувся на Бориса Джонсона

Завірусилися російські тези про причетність Бориса Джонсона до буцімто "зриву мирних переговорів" між Києвом та Москвою. Росія звинувачує Джонсона в тому, що він нібито наклав вето на "угоду", яка, на її думку, привела б до виведення російських військ в обмін на відмову України від прагнення вступити в НАТО і зобов'язання дотримуватися нейтралітету. Джонсон сказав, що немає до того жодної приналежності. Чи була взагалі така подібна "угода"?

Це виключно класична російська брехня. Росія не починала війну заради того, щоб вийти з території, яку вони окупували. Нічого подібного і близько не було. Ніяке НАТО тут ні до чого.

Вони прийшли знищити суверенність та державність України. І на будь-яких переговорах, особливо на початках, йшлося про те, що "ви маєте капітулювати". І все. Маєте визнати наше право вас вбивати; маєте визнати наше юридичне право на окупованих територіях, які ми захопили у 2014, у 2022 і так далі.

Ніяких мандатів, щоб про щось домовитися, у російської делегації не було. У них були пункти капітуляційного складу. Іншого нічого не було.

Міжнародні партнери не ставили під сумнів суверенність України. Ніхто. Єдине, що тоді прем'єр Британії фундаментально зробив для нас вкрай важлива річ – приїхав і сказав: "Я буду поряд з вами. Допомагатиму всім, що в мене є, віддавати вам все, що потрібно, підтримуватиму, стояти поряд з вами, бо ви маєте захищатись". Це єдине, що він сказав.

Зеленський і Джонсон у Києві / Офіс Президента

Треба сприймати це правильно. Все, що говорить російська пропаганда, це – фікція. Ми з вами побачили все, що було в Київській області. Ми ж побачили, що це – системний геноцид.

Це складно визнати міжнародним інституціям, бо тоді треба зовсім інакше реагувати на те, що Росія досі перебуває в цих міжнародних інституціях; назвати війну геноцидного типу війною. Чому? Це не поодинокі випадки, коли вони заходили в населені пункти і знущалися з людей. Вбивали, ґвалтували, спалювали, вбивали дітей, розстрілювали, на спір розстрілювали. Це була система. Вони заходили заради цього.

Зайшли 240 тисяч людей, які на різних рівнях отримали наказ робити все, що завгодно: вбивати будь-кого, нищити будь-що, грабувати будь-кого. Добровільно та системно робили це на території України: Київська, Сумська, Чернігівська, Харківська, Херсонська, Запорізька області. А після цього говорять: "Тепер ми вийдемо, щоб ви, після того, як ми вийдемо, показали це світу".

Читайте також Україна давно могла розбити Путіна, та Захід проґавив найкращий шанс виграти війну, – WSJ

Ви розумієте абсурдність цього? Я хочу, щоб ми логічно завжди думали. Росія заходила і системно нищила, бо вважала, що вона тут залишиться назавжди. І якщо десь щось спливатиме, то вона скаже, що це робили якісь міфічні нацисти.

Тому немає жодного варіанту, що вони хотіли зайти і вийти, наприклад, з Київської області. Вони хотіли зайти і взяти все це під тотальний контроль. Максимально вбити частку населення, реалізувати свої садистські потреби. Записати це відео, щоб Владімір Путін потім це дивився у своїй кінохроніці.

Немає ніяких опцій. Я хочу, щоб ми були свідомі цього. Ніхто не заходить з величезною кількістю вбивств цивільного населення, щоб потім вийти і щоб ви могли це показати світу. Тому ніяких домовленостей; ніяких можливостей домовитися про щось з Росією; ніякого бажання кудись вийти через "гарантії"...

До речі, щодо того, що ви не будете вступати в НАТО. А Росія у 2014 році нападала на Україну, яка була членом НАТО? А Росія у 2022-му нападала, коли чітко було зрозуміло, що Україна стане членом НАТО? Це ж настільки абсурдно з точки зору аргументації, що мені здавалося, що доросла людина з критичним мисленням має сказати, що це все фікція.

Тим паче не можна звинуватити людину, я маю на увазі пана Джонсона, який абсолютно щиро прийшов і сказав: "Я поряд, я допоможу". Це ж нонсенс. Тобто людина, яка нас захищала, допомагала, сьогодні має почути щось негативне від людей, які на нас напали?

Тобто ми маємо прийняти сторону Росії – вбивців, які 2 роки вже нас вбивають, і не вірити людині, яка в найтяжчий момент для України, першою приїхала і сказала: "Я буду тут з вами".

Україна має розставити акценти, має чітко зафіксувати: Росія – єдиний агресор; Росія – єдиний вбивця; Росія прийшла вбивати й не збиралась нікуди йти. Перший, хто прийшов нам на допомогу і до сьогодні підтримує – Велика Британія. Вони стали поряд і стоять сьогодні.

До речі, глава МЗС Великої Британії Девід Кемерон сказав чітко, що 2023, 2024, 2025, 2026, будь-який рік: "будемо допомагати Україні; будемо поряд; будемо давати все". І це ключовий момент, який починався з Джонсона, і сьогодні це продовжує Ріші Сунак та інші члени британського уряду. Це друзі. Друзі, які для нас все віддають. І Росія – це ворог, який безпосередньо всіх хоче тут вбити.

США важливо, щоб Україна отримала усе необхідне

Речник Держдепу США Метью Міллер сказав, що, хоч США обіцяли бути з Україною стільки, скільки це буде необхідно, але не обіцяли надавати допомогу на тому ж рівні 2022 – 2023 років. Як це розуміти? Про що насправді йдеться?

Йдеться про суб'єктивні інтерпретації різних людей. Вони можуть коментувати все, що завгодно. На мій погляд, Сполучені Штати зацікавлені в тому, щоб Росія програла.

Так, вони ведуть певні дискусії, бо ці дискусії побудовані на підготовці до нового електорального циклу. І це нормально для демократії. Але і Республіканська, і Демократична партії на рівні лідерів та рядових членів чітко свідомі, що інвестиції в Україну – це інвестиції в домінування, глобальне лідерство, програш систем авторитарного типу, програш терористичного альянсу тощо.

І це – інвестиції в безпеку Сполучених Штатів. Сьогодні ти інвестуєш 60 мільярдів в Україну. Це означає, що ти матимеш набагато більше шансів жити в стабільному світі. Інакше тобі доведеться інвестувати завтра 600 мільярдів чи 6 трильйонів доларів в спробу все ж таки забезпечити безпеку для Сполучених Штатів чи для союзників, партнерів і так далі.

Це очевидні речі. І вони сьогодні зрозумілі на всіх рівнях Сполучених Штатів. Це не означає, що вони не будуть вести дискусії. Але це означає, що допомога Україні в будь-якому випадку буде.

Тепер щодо того, які зміни в цій допомозі можуть бути. Ми маємо сьогодні разом з партнерами будувати систему воєнних виробництв. Інвестиції з урахуванням типу війни. Тобто не тільки військове виробництво Сполучених Штатів отримує нове замовлення, а також – військове виробництво в Україні. І це правильний підхід.

Давайте повернімося до слів держсекретаря США Ентоні Блінкена. Він достатньо чітко сказав, що 90% військового бюджету на підтримку України залишається в Сполучених Штатах. Вони надають зброю Україні зі своїх складів, а після цього виробники отримують замовлення на те, щоб поповнити ці склади чи арсенали.

По-перше, виробники вже мають замовлення. По-друге, виробники отримують дані з поля бою щодо того, які технологічні зміни потрібно внести в той чи інший вид зброї. І в такий спосіб збільшити ефективність цієї зброї завтра. І третє – постійна ротація цієї зброї, тобто постійне виготовлення нових зразків.

Для мене взагалі трошки дивно, коли ми обговорюємо, чи будуть США підтримувати Україну. Для ключового лобі воєнних виробників вкрай важливо, щоб Україна отримувала все необхідне.

Володимир Зеленський та Джо Байден / Getty Images

Вони отримують багато інформації, щоб внести корективи у свої виробництва. Для них вкрай важливо, щоб Україна отримувала допомогу. Тоді вони "обнуляють" на глобальному ринку зброї присутність Росії. Бо доводять, що натівська зброя набагато ефективніша.

Patriot сьогодні фундаментально довів, що ніякі "Кинджали" не є проблемою для нього. І таких прикладів величезна кількість. Так само й для європейських виробників зброї. І це дуже важливі параметри.

Тому можна інтерпретувати все, що завгодно – що "ми будемо підтримувати, але не в такому обсязі"... Ні. Вони підтримуватимуть в тому обсязі, який математично необхідний для того, щоб Росія в такому політичному вигляді не існувала. Бо інакше це навіть не холодна війна. Це – розірвана гаряча війна на різних континентах з суттєвим збільшенням військових витрат, зокрема й США. А навіщо це потрібно?

Про просування ідеї заморозити війну

Ще спитаю вас про заголовок у The Wall Street Journal, який називається "Запеклий наступ України зупинився. Ціна незначних просувань була високою". Журналісти проаналізували бої десантних підрозділів Сил оборони й кажуть, що за час контрнаступу повернули всього 2 кілометри, але втратили багатьох військових. Знову-таки про висловлювання західної преси щодо того, наскільки вдалим був контрнаступ...

Ви абсолютно праві. Для мене формулювання питання дивне. Це означає, що не треба звільняти свої території? Це означає, що треба програти війну?

Треба було, певно, сказати Путіну: "Почекай, нам зараз має прийти допомога від наших партнерів. Поки цієї допомоги не буде, будь ласка, не нападай на нас".

Так воно і звучить. Знаєте, мені "подобається": "Заморозьмо конфлікт, а за цей час ми підготуємось до війни й будемо наступним етапом вже звільняти свої території".

Я ставлю зустрічне питання: Росія, яка абсолютно конкретно мілітаризується, буде в цей час чекати – нічого не робитиме; не проводитиме модернізації; мобілізації тощо? Це ж нонсенс. Або сьогодні розв'яжеться це питання, або це питання розв'яжеться негативно для України в будь-якому випадку.

Немає опції посередині. Немає опції перечекати. Немає опції відвернутися та дивитися вгору і думати, що все владнається.

Ще раз підкреслюю, я оптимістично дивлюся на те, як в них змінюється позиція щодо України. Сьогодні є заяви і британців; і голосування в італійському парламенті; і є заяви Єнса Столтенберга щодо військових програм; є збільшення бюджетів в Німеччині, в Нідерландах; в країнах Північної Європи; є певні військові пакети.

Сьогодні президент перебуває в країнах Балтії. Є знову ж таки збільшення інвестицій у спільні виробництва. І знову ж таки є збільшення військових пакетів тощо. Але є дивна частина політичних та інформаційних еліт в низці країн, які продовжують говорити: "А не дивімось на ворога, відвернімось і воно якось само владнається".

Тобто Росія знову ж таки почне фінансувати гуманітарні програми. Почне тусуватися на "Оскарах" і так далі. Почне виплачувати якісь премії за гарні репортажі про золоте кільце навколо Москви. Ну це ж дивно виглядає.

Мені здавалося, що вже перелом настав, що не можна писати, що Україна щось не досягла, бо це питання не лише до нас. Це питання трьох речей. По-перше, питання тієї армії, проти якої Україна воює. А це та армія, про яку ви всі вчора писали, що немає сенсу проти неї взагалі виходити на бій.

Жодна європейська країна сам на сам з країною, яка не вважає людське життя важливим, не буде так ефективно воювати як Україна. А це означає, що треба всім разом навалитись на допомогу Україні.

Читайте також "Путін хоче миру?" Чому країнам НАТО варто вже готуватися до війни

До речі, Девід Кемерон каже абсолютно круту річ, що ВВП європейських країн разом з Великою Британією у 25 разів більший, ніж ВВП Росії. І це означає, що вони можуть набагато ефективніше допомагати Україні, мають набагато більший бюджет. Бо питання цієї війни – це питання існування їхнього майбутнього.

Це круто, але я думаю, що ВВП навіть більше, ніж у 25 разів. Чому? Бо якщо санкції правильно працюватимуть; якщо цей тіньовий танкерний флот Росії під прапорами Камеруну чи ще когось перестане працювати, то тоді ще менше грошей буде у Росії.

Але ж питання дивно звучить – Україна не досягла чогось. Тобто це ж якась там абстрактна війна. "Маленька країна" Росія напала на іншу маленьку країну, а ми всі живемо своїм традиційним життям. Це ж питання не тільки про безпеку України.

Другу частину інтерв'ю з Михайлом Подоляком читайте вже незабаром на сайті 24 Каналу.