Путін хоче створити нову систему залежностей у світі: на що ставить агресор

Кремль ставить на їжу

Через Туреччину проходило чимало підсанкційних товарів і, схоже, це буде й далі, лише за іншими схемами.

Читайте також Зброя не допомагає: у Росії шукають пояснення, чому не змогли зламати українців в окупації

У багатьох сферах – від енергетики до туризму – вони приречені домовлятися, адже інших варіантів в них небагато. Однак стосовно так званої зернової домовленості – президент Росії Владімір Путін і далі підійматиме ставки.

Справа не тільки у наявності великих обсягів свого зерна. Для Кремля їжа – це майбутні енергоносії. Залежність від російських нафти й газу поступово знижуватиметься через "зелену" революцію та боротьбу зі змінами клімату. Водночас їжа буде потрібна завжди. Сотні мільйонів людей не уявляють собі трапези без хліба.

Побудувати новий зашморг – нову систему залежностей – одне з головних завдань для російського керівництва, можливо, навіть номер один.

За продовження "зернової домовленості" Кремль хоче отримати цілу низку публічних і непублічних поступок, насамперед повернути всю систему послуг для свого експорту аграрної продукції та добрив – від зняття SWIFT обмежень з "Россільгоспбанку" до поновлення всіх страхових та транспортних послуг.

Причому Москва і зараз може проводити платежі через "Газпромбанк", що не є під санкціями, але хоче почати руйнування всієї системи санкційного тиску. Нова система залежностей призначена не тільки для незахідних країн. Подивіться, як зростає імпорт добрив в тій самій Німеччині, де дешевий газ тепер відсутній, але частина добрив це і є "сухий газ". Якщо не можна експортувати "звичайний" газ, то чому б не перейти на добрива? Це навіть краще.

Цікаво У Росії насувається внутрішня дестабілізація: які є перші "дзвіночки"

Це далеко неповний перелік російських умов. Їхнє прийняття чи неприйняття буде означати фактично продовження чи зміну стратегії Заходу щодо Росії. Тому при всій повазі до турецького лідера Реджепа Ердогана очікувати, що саме він вирішить це питання, – кепсько.

Та і для Путіна, який добре розуміється на геополітиці, потрібно було "накачати" президента Туреччини для розмов на саміті G20 наприкінці цього тижня в Індії. Хочеться вірити, що це йому не вдалося і тези про африканські перевороти через нестачу зерна не спрацюють. Однак турецько-африканська коаліція в Індії може отримати нових учасників, і це не остання серія.