Зеленський підписав закон про національну пам'ять та боротьбу з рашизмом
- 29 серпня Володимир Зеленський підписав законопроєкт про засади державної політики національної пам'яті, який закріплює термін "рашизм" на законодавчому рівні.
- Закон визначає мету, принципи, завдання державної політики національної пам'яті, статус та повноваження Українського інституту національної пам'яті, а також передбачає зміни до низки чинних законів.
- Документ покликаний протидіяти антиукраїнській пропаганді та маніпуляціям історичними фактами Росією, сприяючи єдності суспільства навколо спільного історичного бачення.
Володимир Зеленський 29 серпня підписав законопроєкт про засади державної політики національної пам’яті українського народу. Цей документ закріплює термін "рашизм" на законодавчому рівні.
Про це повідомляє 24 Канал із посиланням на сайт Верховної Ради України.
До теми Росія не зможе нас повністю окупувати, – Зеленський
Що відомо про законопроєкт, під яким поставив підпис Зеленський?
На сайті українського парламенту з'явилося оновлення, що 29 серпня президент Володимир Зеленський поставив підпис під законопроєктом №13273. Цей документ Верховна Рада ухвалила ще 21 серпня, тоді ж свій підпис під проєктом закону поставив голова ВР Руслан Стефанчук.
Володимир Зеленський підписав законопроєкт щодо рашизму / Скриншот із сайту Верховної Ради
У тексті закону, який підписали спікер та президент України, зазначено, що рашизм – це різновид тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі російського нацистського тоталітарного режиму, сформованого в державі-агресорі, та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
Сам закон також визначає мету, основні принципи, завдання, правову основу державної політики національної пам'яті українського народу, а також основні напрями діяльності суб'єктів політики національної пам'яті.
Окрім того, закон уперше на державному рівні закріплює офіційні визначення основних понять:
- "війна за Незалежність України";
- "національна пам'ять";
- "історична антиукраїнська пропаганда";
- "злочини проти Українського народу".
Документ також визначає статус Українського інституту національної пам'яті, надаючи йому повноваження центрального органу виконавчої влади. Це гарантує стабільне фінансування та ефективність роботи установи.
Серед основних нововведень:
- Перейменування: встановлюються чіткі правила найменування та перейменування вулиць і закладів, а також запроваджується мораторій на зміну назв на 10 років.
- Деколонізація: якщо місцева влада не ухвалює рішень, перейменування чи демонтаж пам'ятників здійснюватимуть голови громад або обласні адміністрації.
- Державні нагороди: відзнаки, які вручалися борцям за незалежність у XX столітті Українською Народною Республікою та Українською головною визвольною радою, офіційно прирівняні до державних нагород.
У пояснювальній записці наголошується, що від початку агресії Росія активно маніпулює історичними фактами. Кремль прагне спотворити українську історію, просунути тезу про "спільну спадщину" та виправдати війну за допомогою квазіісторичних наративів.
Новий закон покликаний стати інструментом протидії антиукраїнській пропаганді та сприяти єдності суспільства навколо спільного бачення історичного минулого.
Документ також передбачає зміни до низки чинних законів, зокрема:
- до закону "Про національну безпеку України" – національна пам’ять долучена до фундаментальних інтересів держави;
- до закону "Про культуру" – внесення теми національної пам’яті до пріоритетів державної політики;
- до закону "Про Голодомор 1932–1933 років" – запровадження нових механізмів ушанування жертв трагедії;
- до закону "Про центральні органи виконавчої влади" – уточнення статусу Українського інституту національної пам’яті.
У чому близькість понять "рашизм" та "нацизм"?
У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки пояснили, що поняття "рашизм" та "нацизм" мають багато спільних ознак.
Зокрема, Адольф Гітлер розвʼязав загарбницьку війну через імперські амбіції. Те саме зробив і Путін:
його мета – захопити Україну, придушити народну волю та відродити імперію.
Нацисти вели війну на винищення, вчиняли геноцид, ставили під сумнів право інших народів на існування. "Рашисти" ж методично та послідовно продовжують цю справу. Сам Путін стверджує, що українська держава не має права на існування, а українців – не існує,
– пишуть у центрі.
Там нагадали, що вбивства, фільтрації, депортації, викрадення та перевиховання дітей, примусова асиміляція – злочини нацистів, які Росія повторює сьогодні в колосальних масштабах.
"Рашизм" очевидно наслідує політику Третього Райху, хоч як би гучно кремлівська пропаганда не кричала про "денацифікацію", – пояснюють аналітики.
Тож це все показує, що російська влада перейняла політику нацистської Німеччини та втілила її у "рашизм".
Якою до цього була політика України щодо рашизму?
Український інститут національної пам’яті підготував проєкт закону ще у 2023 році на виконання доручення уряду. Його ухвалення було потрібним, адже питання історичної пам'яті залишалися врегульованими лише частково та не мали єдиного законодавчого підходу.
У травні 2023 року Верховна Рада ухвалила постанову, якою політичний режим у Росії офіційно визнано рашизмом.
А у травні 2025 року Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт "Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу".