Реабілітація в центрі Unbroken: боєць ЗСУ розповів про власний досвід після втрати кінцівки

10 листопада 2023, 14:58
Читать новость на русском

Українські бійці ціною власних життів здобувають омріяну перемогу. У важких боях наші воїни отримують складні поранення. Лікування та реабілітація – це складні етапи, через які доводиться проходити нашим захисникам.

Пацієнт центру Unbroken, боєць 47 бригади Михайло Бакалюк розповів 24 Каналу свою історію відновлення та що особисто для нього було найтяжче.

Важливо З ампутаціями та травмами: як ветерани стають прикладом для інших займатися спортом

Історія служби та поранення

Михайло Бакалюк приєднався до Збройних Сил України у травні 2022 року. Чоловік поставив собі запитання, а хто має захищати Україну, його дім та сім'ю, як не він. Тому прийняв для себе рішення вступити до ЗСУ. Бакалюк не мав досвіду військової служби, але він зміг перелаштувати себе й змінити цивільну професію на військову.

На навчанні було складно, але вважаю, що я впорався,
– наголосив боєць 47 бригади.

У червні 2023 року Михайло підірвався на протипіхотній міні. Внаслідок чого втратив ліву кінцівку вище коліна.


Михайло Бакалюк взяв участь в марафоні / Фото з соцмереж Михайла Бакалюка

Як проходило лікування

Перші етапи лікування були дуже складні й болючі, розповів пацієнт центру Unbroken. Насамперед був важкий психологічний стан.

Все дратує, бісить, не хочеться ні їсти, ні пити, ні з ким не спілкуватися. Постійні операції, уколи, крапельниці, знеболювальні. Це дуже психологічно важко. З часом приходить розуміння, що це тимчасово і якомога швидше хочеться стати на ноги, але на практиці все виявилося не так легко. Є певні нюанси з подальшою реабілітацією, протезуванням,
– мовив Бакалюк.

За його словами, організм треба повністю психологічно й фізично перелаштовувати. З цього стану Михайлу допомогли вийти реабілітологи та психотерапевти.

Це довготривалі процеси, тренінги, робота з психотерапевтами, з фізичними терапевтами, з реабілітологами,
– додав боєць 47 бригади.

Лікування в Unbroken у Львові

Після лікування в госпіталі Михайла перенаправили на реабілітацію і протезування в Unbroken. Перші кроки були спрямовані на покращення фізичного стану: укріплення здорової ноги, спини, рук та балансування на одній нозі.

Довелося вчитися ходити на милицях, тому що я поставив собі завдання не бути сидячим й не пересуватися на візочку. Навчився стояти, присідати, стрибати на скакалці, ходити по сходинках та нерівних поверхнях. Було складно, оскільки одна нога, одна точка опори. Але згодом все напрацьовується і все вдається,
– зазначив пацієнт центру Unbroken.

Як зауважив Бакалюк, головне – знайти мотивацію в собі, в підтримці й рухатись вперед.

"На жаль, іншого життя вже не буде і треба переродитися і сприймати себе таким, яким ти є", – сказав боєць 47-мої бригади.

Наскільки важливою є психологічна складова реабілітації

Існує багато різних варіантів психологічної терапії. Одна із них – арттерапія. Не всі можуть і хочуть висловлювати свої думки. Є страх щось не так сказати, підвищити голос чи поводитися якось неадекватно. Психотерапевт допомагає розібратися в собі й прийняти себе новим.


Боєць 47 бригади Михайло Бакалюк / Фото з соцмереж Михайла Бакалюка

Арттерапія, наприклад, дозволяє вийти з темного стану, коли замикаєшся в собі, уникаєш спілкування з родиною, залишаєшся сам на сам, й важливо з цього стану виходити. Якщо ти сам зі своїми постійними думками, вони тебе гризуть зсередини, й ти не знаєш, як далі жити. Саме психологічна терапія надає багато відповідей і відкриває двері в нове життя.

І ми вчимося. Суспільство наше вчиться. І психотерапевти вчаться. Поранені військові вчаться працювати над собою. Для того, щоб бути повноцінним членом суспільства, не боятися виходити в люди й не боятися бути серед людей,
– підсумував боєць 47 бригади.

Більше про роботу Unbroken

У вересні 2023 року до Львова приїздив президент парламенту Австрії Вольфганг Соботка. Мер міста Андрій Садовий розповів австрійські делегації про розвиток реабілітаційного центру Unbroken.

Медоб'єднання Львова вже прийняло 15 тисяч поранених, але, на жаль, кількість людей, які потребують допомоги, не зменшується.