Будматеріали рахуватимуть не лише в гривнях: що зміниться для виробників

Як зміняться вимоги до будівельних матеріалів

Україна оновлює правила для будівельної продукції відповідно до вимог ЄС, розповіла Олена Шуляк.

Особливо це важливо для виробників цементу, вапна, скла, кераміки та інших енергоємних матеріалів. Для виходу на європейський ринок виробникам доведеться враховувати не лише характеристики продукції, а й викиди, що утворюються під час її виробництва.

Для цементу це вже напряму пов'язано з CBAM, основна фаза якого діє з 2026 року. Вуглецева ціна, сплачена в Україні, може бути врахована під час розрахунку платежу в ЄС. Якщо ж в Україні немає дієвої системи ціноутворення на викиди, підприємства все одно платитимуть, але ці кошти підуть до європейського бюджету.

Чому найбільше змін відчує цементна галузь

Близько 60% викидів під час виробництва цементу виникають через кальцинацію сировини, а не через спалювання палива. Тому суттєво скоротити їх лише заміною газу або модернізацією котлів не вийде.

Для цього потрібні нові технології, сучасне обладнання та значні інвестиції. Саме тому оновлення правил для будівельної продукції неможливо відокремити від скорочення викидів.

Шуляк наголошує, що вимагати від українських виробників відповідності європейським стандартам недостатньо. Потрібні й інструменти, які допоможуть підприємствам модернізувати виробництво та перейти на нові вимоги.

Що потрібно змінити в Україні

Паралельно з новими вимогами потрібно швидше запускати національну систему торгівлі викидами, забезпечити прозорий моніторинг і спрямовувати отримані кошти на модернізацію українських підприємств.

За 2024 – 2026 роки Фонд декарбонізації уклав 88 договорів фінансування на понад 2,1 мільярда гривень. Однак, за оцінкою Шуляк, цього недостатньо: виробникам потрібен ширший доступ до фінансування, а самі механізми підтримки мають працювати швидше.

Кошти від плати за викиди мають залишатися в Україні та працювати на оновлення підприємств – нові печі, енергоефективне обладнання, альтернативне паливо й скорочення викидів. Інакше українські виробники все одно платитимуть за вуглець, але ці гроші підуть не на модернізацію української промисловості.

Нагадаємо, традиційний бетон залишається одним із найпоширеніших будівельних матеріалів, але його виробництво супроводжується значними викидами вуглецю. На виробництво звичайного бетону припадає понад 7% світових викидів вуглецю.

Однією з альтернатив є "зелений" бетон, у якому частину портландцементу замінюють переробленими промисловими матеріалами, зокрема летючою золою та доменним шлаком. Це дозволяє скоротити потребу у виробництві нового цементу та зменшити викиди.