Курйози в прямому ефірі та найбільші страхи: режисерка ТБ відверто розповіла про роботу

Яна Бордуніс – режисерка телебачення. Вона розповіла цікаві факти про свою роботу, а також назвала найбільші страхи під час прямого ефіру. 

До теми В Україні створять загальнонаціональну цифрову телемережу "Мультиплекс"

Чому ви обрали професію режисера?

Мої батьки працювали на телебаченні. З самого народження я вже повзала тут і всмоктувала всю цю атмосферу, але не планувала ставати режисеркою. Я хотіла бути економісткою, однак потім зрозуміла, що не вмію рахувати гроші.

Режисерка Яна Бордуніс / Скриншот з відео 24 каналу

Чи відчуваєте адреналін під час прямого ефіру?

Кожен прямий ефір – це надзвичайний адреналін. Ти розумієш, що це велика відповідальність і будь-який твій неправильний крок одразу впливає на процес й на картинку. Ба більше, якщо інша людина зробила неправильний рух, то в результаті тільки ти можеш спробувати якось виправити й врятувати ситуацію.

Який у вас професійний сленг?

Наприклад, коли ми кадруємо людину й мені здається, що над ним забагато "повітря", то ми можемо сказати "зріж башню" чи "підріж повітря".

На телебаченні є 3 основні плани – великий, середній і загальний. Ми їх називаємо "молочний" і "пасхальний".

Також на телебаченні є такі поняття: БЗ – відео без звуку; cинхрон – закадровий текст, ВМЗ – те, що глядач знає як сюжет. Також ще одне поняття – ЗТМ. Це коли в ефір проходить чорний порожній кадр.

Цікаво Ткаченко розповів, чи будуть ще закривати телеканали в Україні

Чи були курйозні моменти під час прямого ефіру?

Ситуацій смішних дуже багато. Вони настільки часто трапляються, що вже стають певною нормою. Будь-який прямий ефір – це завжди смішний чи несмішний момент. Були моменти, коли щось падає в кадрі, коли хтось виповзає з-під кадру, коли не встигають прикріпити мікрофон й звукорежиссер повзе чи ховається під столом.

Під час прямих ефірів трапляються курйози / Скриншот з відео 24 каналу

Дуже часто були випадки, коли натискаєш не ту кнопку й даєш в ефір, наприклад, у кращому випадку ведучого, який позіхає, а в гіршому – я не можу сказати. Оскільки ми працюємо в команді, то курйоз кожного, це, по суті, мій курйоз.

Буває таке, що звукорежисери забувають виключити ведучого під час сюжету й всі наші розмови між собою проходять в ефір, що тішить глядача.

Чи всі кнопки на студійному пульті ви знаєте?

Якщо ви бачили пульт, то знаєте, що там, як мінімум, від 50 кнопок. Звичайно, я не знаю всіх. Однак є інжернер, який вже повинен бути обізнаним зі всіма кнопками й налаштовувати їх. Якщо ти знаєш хоча б кілька, то вже можеш створити красу.

Режисерський пульт / Скриншот з відео 24 каналу

Що настрашніше для режисера?

Найстрашніше, особливо для режисера прямого ефіру, спізнитися на ефір. Це от сниться – проспати, запізнитися, натиснути не на ту камеру. Також страшно для режисера опинитися не за камерою, а перед нею і відчути нас собі все те, що відчувають ті, на кого ми кричимо.

Як змінилася робота після впровадження нових технологій?

Зараз у нас всі відео запускаються з комп'ютера. Там достатньо натиснути одну кнопку. Асистент натискає й в ефір йде якийсь сюжет. Раніше це все було на касетах. Відновідно якщо наповненням є 50 БЗ, то це 50 касет, які треба принести.

У мене, на жаль, не було асистента. Це все носила я. Були моменти, коли зі сходів ти біжиш з цими корзинами і молишся, щоб не впасти й не розсипати усе, бо через хвилину у тебе ефір. 

Постійно плутала касети, розписувала не ті тайм-коди й тоді починалася паніка. Ведучий не знає, як виплутатися, що сказати в такій ситуації.

Що найбільше дратує в роботі режисера?

Дуже сильно дратує, коли не немає контакту – хтось не чує чи не розуміє твоєї команди, робить все навпаки й відповідно процес "летить".  Також не подобається, коли оператори не одягають навушники й доводиться навмання керувати. Ти не розумієш, що буде далі.

Яна Бордуніс поділилася особливостями роботи / Скриншот з відео 24 каналу

Ще дратує рано прокидатися, тому якщо ви "сова", то не раджу вам обирати цю професію. 

Що найбільше подобається у вашій роботі?

У професії режисера мене приваблює робота в колективі, який є абсолютно різним. Це вибудовування комунікації, "прокачка" якихось навичок, можливість себе творчо проявити, щось переробити, придумати нове й втілити його в життя.

Також це драйв, адреналін від прямого ефіру, який справді порівнюється зі стрибком з парашутом. Це все дуже стимулює.