"Родичів у Росії у мене більше немає": харків'яни вийшли на акцію в німецькому Лейпцигу

1 травня 2022, 08:02
Читать новость на русском
Автор: Марта Касіянчук

Джерело:

Суспільне

Впродовж 67 днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну увесь світ захоплюється нашою мужністю й виходить на підтримку України на вулиці своїх міст. Цього разу така акція пройшла у Лейпцигу 30 квітня.

Харків'яни вийшли на акцію в Лейпцигу

Її учасникам стали кілька сотень українців, серед яких харків'яни. Люди були змушені покинути Україну через війну. Крім того, після цих дій вони розірвали усі стосунки з родичами з Росії.

Головне Атака українців на окупований Зміїний, успіхи нашої ППО: основне за 67 день війни

Злата

Студентка Злата Каризська навчається в Харківській державній академії дизайну та мистецтв.

У моєму домі на Північній Салтівці, де я провела дитинство, зараз ракета. У нас повибивало вікна на балконі. Дім на Нових Будинках, слава Богу, ще стоїть. Там дідусь мій, з котом,
– розповідає Злата.

Серед речей, які б дівчині хотілося зробити, коли повернеться додому – випити кави в улюбленій кав'ярні, попрацювати, побачити усіх друзів та кохану людину обійняти.


Злата на мітингу у Лейпцигу / Фото Суспільне Харків

Аліна

9-річна Аліна Кравченко жила з родиною на проспекті Героїв Сталінграда у Харкові. З початком війни її родина більшу частину часу проводила в укритті.

Збиралися у підвалі та не ходили, бо то стріляли, то ні,
– каже вона. 

Найбільший страх дівчинки, що "Україну розбомблять та захоплять". 


Аліна на акції в Лейпцигу / Фото Суспільне Харків


Дівчинка боялася, що Україну захоплять і розбомблять / Фото Суспільне Харків

Наталія

Наталія Калета родом з Барвінкового, до війни жила в Ірпені. З міста виїхала за день до повномасштабного вторгнення Росії –  23 лютого.

Усі попередження про те, що почнеться війна, ми послухали й поїхали до родичів у Німеччину, але чоловік мій лишився. І зараз вони там без світла, газу й води. А родичі у Барвінковому під обстрілами,
–  розповідає жінка.


Наталія Кулета на мітингу у Лейпцигу / Фото Суспільне Харків

Вона каже, що, коли окупанти почали бомбити Гостомель та Ірпінь, їй телефонували родичі з Росії із питаннями про те, як вони. Жінка відповідала, що жахливо та страшно. Натомість ті казали: "Нє перєжівайте, ми вас спасьом". 

Кажу, нас не треба "спасать", ми прекрасно живемо, як таке взагалі можна робити? У відповідь: "А ви восемь лєт бомбілі Донбас". Родичів у Росії в мене немає",
–  вирішила Наталія.

Демонстрація на підтримку України у Лейпцигу 30 квітня / Фото Суспільне Харків

Може зацікавити – Тисячі людей вийшли на мітинг за Україну у Варшаві: дивіться відео