Росія може почати новий тип атак: хто під загрозою

Нова загроза від ворога

У березні 2023 року британська аналітична установа RUSI припускала, що росіяни можуть почати розкидати на судноплавних маршрутах морські міни із субмарин Чорноморського флоту, з підводного положення. Одна "Варшавянка" може взяти на борт замість чотирьох ракет "Калібр" до 24 морських мін.

Цікаво Як Сі Цзіньпін тролить світових лідерів

У лютому 2023 року був щонайменше один епізод, коли росіяни самі застосовували "катери-камікадзе" невідомого походження. Це тоді визнав головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в одній із розмов з Марком Міллі. Можливо, з відсилкою саме до цього епізоду США вже у квітні цього року в межах чергового пакету військової допомоги дали "обладнання для захисту портів та гаваней".

Хтозна, можливо ті катери-камікадзе росіянам дали "товариші" з Тегерану, які подібні "вироби" постачали хуситам в Ємені, і вони ще підуть в хід.

І також для ілюстрації – перший відомий випадок застосування Shahed-136 припадає взагалі на 2019 рік, коли іранці так ударили по одному з ізраїльських танкерів.

Якщо в Кремлі ухвалять відповідне рішення, то вони можуть піти на подібні гібридні атаки в першу чергу саме з мотивів бойової ефективності, уже потім – з мотиву приховування відповідальності.

З темряви перших днів повномасштабної війни варто відновити ось такий факт – росіяни своїми протикорабельними ракетами ударили по декількох цивільних суднах в Чорному морі. Однак жодне з них потопити не змогли.

Це показало, що може російські протикорабельні ракети й придатні для терористичних обстрілів приморських міст, але малопридатні для застосування за прямим призначенням – уражати крупні надводні кораблі та судна противника.

Читайте також Риття окопів не допоможе: росіяни приречені на всіх ділянках фронту

Інший вид шантажу Росії

Ми тут насправді ще не зовсім самі розуміємо, як Росія використовує аграрні питання у військових цілях проти України. Наприклад, одне із бразильських ЗМІ прямо визнавало, що влада самої Бразилії відмовлялась передати для ЗСУ бодай через треті руки такі розхідники, як боєприпаси до зенітних танків Gepard чи Leopard 1 не з "великої любові" до Москви, а через те, що саме на Росію припадає 22% імпорту всіх добрив для місцевих фермерів.

Або ж – читав аналітику однієї із західних установ, з якої випливає, що Пакистан щонайменше стриманий в питанні поставок снарядів радянських калібрів для ЗСУ саме через свою залежність від зерна з Росії.

Можливо, ми ще не зовсім розуміємо, що насправді означає жест Туреччини із вводом у Чорне море корабля TGG Anadolu з безпілотниками на борту. Формально – універсальний десантний корабель, а фактично – легкий авіаносець. Бо востаннє подібним займався ще СРСР, коли так виводив у походи збудовані в Миколаєві авіаносні важкі крейсери.

Зауважте Американці голосуватимуть за Байдена всупереч власному бажанню?

Вихід є

Навіть і в такій ситуації є свій вихід. Наприклад, у декількох випадках Повітряні сили ставили акцент на тому, що F-16 потрібні нам як носії протикорабельних ракет Harpoon в авіаційній версії, щоб охороняти зерновий коридор чи нарешті дістати російські кораблі з "Калібрами". Можливо, такий акцент теж варто було б взяти на озброєння людям, які в межах публічної дипломатії просять зброю для України.

Або ж – той же RUSI вказував, що для "профілактики" набігів російських підводних човнів варто просити в першу чергу автономні міни Hammerhead з легкими торпедами Mark 46. Вони призначені для боротьби саме з ворожими субмаринами. Адже навчати екіпаж на британський протичовновий вертоліт Merlin триватиме не менше 11 місяців.

Рекомендуємо Західні ЗМІ опускають важливий момент, коли пишуть про контрнаступ ЗСУ

Врешті, поки що не було даних, що США таки остаточно відмовились від обіцянки поставити нам патрульні катери Mark VI. Якщо вже говорити про розблокування Миколаєва для зернового коридору, то варто говорити й про плавзасоби, необхідні для захисту Бузько-Дніпровсько-Лиманського каналу від росіян.

Хоча при цьому варто розуміти, що остаточно відкрити Миколаїв та Херсон для експорту зерна вдасться лише після того, як ЗСУ зможуть звільнити всю Херсонщину. Адже на окупованому лівобережжі стоять берегові протикорабельні комплекси росіян, які перекривають відповідну частину акваторії.

Необхідність контролю суходолу для ефективного контролю морських комунікацій – це і так був відомий парадокс, оформлений як "стратегія Вегенера". Однак повною мірою його розкрила лише повномасштабна війна Росії проти України, аж за понад 100 років після концептуального оформлення.