У російських в'язницях стратили понад 110 українських полонених

4 липня 2024, 12:43
Читать новость на русском

Джерело:

Укрінформ

У російських в'язницях стратили понад 110 українських військових. Вороги вбили полонених у місцях несвободи.

Керівник Департаменту Офісу генерального прокурора з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Юрій Бєлоусов розповів, що мовиться навіть про ту саму "Оленівку". 

Дивіться також Його життя врятували неякісні набої: прикордонник В'ячеслав розповів про тортури в полоні росіян

Що розповів посадовець про вбивства наших бійців у полоні 

Генеральний прокурор Андрій Костін розповідав, що прокуратура розслідує 28 кримінальних проваджень про вбивство окупантами 62 українських військовополонених.

Проте Юрій Бєлоусов уточнив, що 62 військових стратила Росія саме під час здачі в полон.

Проте загалом у нас понад 110 військових були страчені уже після здачі в полон у місцях несвободи,
– розповів керівник департаменту.

Він пояснив, що загалом у Росії близько 200 місць несвободи. Україна збирає доказову базу та визначає місця, де практика катувань найбільш поширена, відпрацьовує інформацію з різних джерел.

"У нас є окремий підрозділ, який займається саме цим напрямком. Питання лише часу, коли ці особи потраплять у наші руки", – заявив Юрій Бєлоусов.

Як українські слідчі співпрацюють з МКС

Посадовець підтвердив, що українські слідчі працюють разом з Міжнародним кримінальним судом. Зокрема, суд повністю взаємодіє з національною системою й цього не було раніше.

Адже зазвичай МКС сам розслідує злочини, коли немає національної системи або вона не хоче розслідувати.

В Україні у них унікальний досвід. Є національна система, яка повноцінно працює, і вони значною мірою можуть спиратися на те, що робимо ми. Таким чином МКС економить свої ресурси та набагато швидше проводить розслідування,
– заявив посадовець.

Він пояснив, що у співпраці з Міжнародним кримінальним судом будуть розмежовуватися по суб'єктах, які залучені до організації цієї системи.

Зокрема, МКС візьме собі найвище керівництво, а Україна – трохи нижче та далі. Зокрема, мовиться й про вище військово-політичне керівництво, очільників установ, керівників управлінь, які координують цю діяльність, ФСБ або Федеральну службу виконання покарань і вище. Все це у полі зору Києва.