Росія відповідальна за геноцид, а українці – справжні герої, – інтерв'ю з Елеонорою Монджеллі

Відома правозахисниця погодилась відповісти на питання про порушення прав людини російськими окупантами, а також згадала про важливу презентацію в Італії книги про війну Росії проти України з промовами Володимира Зеленського.

Важливо Додаткові санкції і заборона віз для росіян: Зеленський поговорив з Мелоні

Дивіться інтерв'ю з Елеонорою Монджеллі: 

Про псевдореферендуми Кремля і права людини

Я б хотіла почати із так званого референдуму, який Росія провела на окупованих українських територіях. Із озброєними людьми, в супроводі переносних урн для голосування, як ми бачили на численних відео. Як все це виглядає з точки зору дотримання прав людини? 

Для Росії це ще один спосіб легітимізувати анексію захоплених ними українських територій. І оця насильницька зміна загальновизнаних міжнародних кордонів – це є цілком чітке порушення міжнародного законодавства. І вже навіть сам факт планування такого референдуму представниками незаконних формувань, які захопили владу на окупованих українських територіях – це теж порушення міжнародного права та будь-яких міжнародних стандартів.

ОБСЄ неодноразово наголошувало: будь-які референдуми чи волевиявлення, що можуть проводити в Україні, повинні відбуватися виключно під контролем легітимної української влади і виключно у відповідності до національного законодавства, а також до міжнародних стандартів. Дозволю собі нагадати, що всім років тому Росія провела такий самий референдум у Криму. І в деяких європейських країнах були ті, хто відкрито казав – ось люди в Криму вирішили скористатися референдумом і "проявити там свою волю".

Це чітко показує, як Росія, прикриваючись нібито законністю, використовує референдуми, як інструменти пропаганди. Для усіх європейців має прийти чітке розуміння – вже сам факт того, що вони говорять про ці референдуми як доконаний факт – це, фактично, поширення тієї ж російської пропаганди. Великою проблемою є і європейські ЗМІ, коли вони не використовують правильну термінологію, адже це не референдуми, це незаконні процедури, без спостерігачів, це просто шоу.

"Вивезення українських дітей у Росію – це геноцид"

Є чимало випадків того, як Росія розлучала родини в Україні. Наприклад, окупанти вивозили українських дітей десь до Росії, і цим самим розбивали родини. Що ви думаєте про незаконне вивезення дітей та українців з території України до Росії?

В міжнародному гуманітарному праві примусова депортація людей під час війни чітко визначається як військовий злочин. Якщо йдеться про дітей, то це класифікується як геноцид. Згідно з Конвенцією про запобігання злочинам геноциду та покарання за нього,  геноцидом є намагання знищити народ або етнічну групу.

Те, що Росія вивозить дітей з окупованих територій є беззаперечним проявом геноциду – намагання знищити національну ідентичність українців. Прояви геноциду ми можемо бачити і у інших кейсах, як от примусова русифікація викрадених дітей, або ж примусове всиновлення українських дітей росіянами. 

Знову ж таки, під це підпадає і русифікаця шкіл на окупованих територіях, заміна української мови на російську – всі ці факти беззаперечно свідчать про геноцид Росії проти України.

Чи є схожі риси порушень прав людини, якщо порівнювати російсько-українську війну з іншими війнами, де Росія безпосередньо приймала участь? Чи є щось схоже?

Так. звичайно. Якщо ми пригадаємо Сирію, то там теж таке було. Використовувалися ті ж самі методи, незаконно використовувалися певні види зброї, знищувалися помешкання людей та гуманітарні установи, школи та лікарнію. Росіяни знищували все, щоб тероризувати населення. Тобто це є стандартна тактика росіян, про яку ми говоримо, коли мова йде про напад Росії на якусь країну.

Ми всі бачили, що відбувалося в Бучі, Бородянці, Гостомелі, нещодавно звільненому Ізюмі. Страшні речі, які російські солдати робили з нашими людьми. І ми називаємо це геноцидом. Чи такі дії росіян є ознакою геноциду?

Знищення цивільних осіб чітко підпадають під класифікацію злочинів проти людяності. і також їх можна класифікувати, як геноцид. Як я вже зазначала раніше, поняття геноциду передбачає намір знищення етнічної, релігійної чи національної групи. Саме тому в суді надзвичайно важко довести факт геноциду. Водночас ми бачимо чіткі ознаки геноциду у злочинах, які Росія чинить в Україні проти місцевого населення – викрадення дітей та вивезення їх на територію Росії, зміна шкільних програм, примусова русифікація. Отож так, це є елементами геноциду – їх важко довести, але ми будемо над цим працювати, так само як і над військовими злочинами.

Масові поховання в Ізюмі / фото AFP

Чи є серед порушень ті, які складно довести? Як взагалі доводити такі порушення, яка була практика і чи стикалися ви з такими випадками?

Коли ми стикаємося зі злочинами, які важко розслідувати і які важко довести, наприклад, такий злочин, як зґвалтування, так званий прихований злочин під час конфлікту чи війни – цей злочин може використовуватися, як один із видів зброї. Взагалі злочини проти людяності, як от зґвалтування, дуже важко розслідувати, передусім тому, що його основна мета – це приниження людини, знищення спільноти, пригнічення духу до опору та й загалом – поширення зневіри між людьми. І саме тому жертви цих злочинів дуже часто про них не хочуть ні говорити, ні тим більше повідомляти, але розслідувати такі злочини необхідно. 

Зараз в Росії активно триває мобілізація. У ЗМІ кажуть, що загалом буде мобілізовано понад 1,2 мільйона людей, це великі цифри. Керівництво не забезпечує нових солдатів спорядженням, а натомість надає списки, що їм потрібно самостійно купити. Звичайно, всі ці солдати прийдуть в України і тут загинуть. Але давайте поглянемо на цю ситуацію з точки зору прав захисту людини, як ви оцінюєте це оцінюєете? Та й загалом усе те, що там відбувається?

Звичайно, Росія грубо порушує права людини, особливо якщо ми говоримо про вторгнення в Україну та російські військові злочини. Але режим також порушує права своїх людей на своїй території. Отож так, звичайно.

Книга для італійців про війну Росії проти України з промовами Зеленського

Кілька слів про вашу книгу. І перше запитання - чому ви вирішили представляти книгу "Будемо боротися до кінця" від імені Федерації з прав людини в Італії?

Куратором цієї книги є журналіст Массіміліано Мельє, італієць, який працював з фокусом на Україну. І ця книга включає в себе вибірку промов президента Зеленського, починаючи з 23 квітня, перепрошую, з 23 лютого і аж до квітня.

Видавництво цієї книжки і представлення її італійському читачу в країні, де кремлівська пропаганда є надзвичайно потужною, є можливістю для нас поговорити про Україну без російського фільтру. І також це є можливість почути голос України, голос жертв, адже головною темою для дискусії повинна стати саме російська агресія та її жертви в Україні. В такому аспекті ця книга є надзвичайно цінною для того, щоб зрозуміти, через який жах проходять зараз звичайні українці.

Що спонукало людей до написання цієї книги?

Масіміліано Мельє зібрав усі промови Зеленського для того, щоб голос представника усіх українців був почутий. Адже це лідер, який вирішив залишитися зі своїм народом, і був з ним навіть тоді, коли його життя було у великій небезпеці. Тобто з певної точки зору –це підтримка для українського народу.

Ким, на вашу думку, є Володимир Зеленський для читачів?

Читачі мають дуже різну думку про президента Зеленського, як про Україну та війну. І ми хотіли зазначити, що злочини проти України і напад на неї Росії, усі ці військові злочини, які відбулися – тут не може бути різних думок. Тут потрібно бути надзвичайно конкретним – і ми повинні чітко повідомити людям, що злочини повинні бути засуджені. Навіть тими, кому особисто не подобається президент Зеленський. 

Що змінила політика президента Зеленського в Європі та в Італії в цілому?

Перш за все, Зеленський доніс до нас усіх той факт, що ми повинні боротися за свої демократії. Ми повинні боротися за свою свободу. І якщо ми будемо укладати якісь вигідні економічні угоди з режимами, і залежати від них, особливо в питаннях енергоносіїв, то ми можемо стати жертвами шантажу.

І оця ціна, яку ми за це платимо, це наша незалежність і наша демократія. І я вважаю, що президент Зеленський навчив нас цих уроків, і зміг консолідувати співпрацю країн Заходу, коли мовиться про боротьбу за наші цінності, наприклад, щоб усі західні країни приєдналися до санкцій і засудили дії Росії.

А яке ваше ставлення до Зеленського як політика та лідера народу України?

Він президент країни і людей, які зараз потерпають від військових злочинів. Він очолює країну, яка бореться за своє право на існування. І яка потребує підтримки міжнародної спільноти.

Отож я вважаю, що Зеленський є голосом усіх жертв цієї війни, усіх українців. і міжнародна спільнота повинна йому подякувати за те, що він робить. І знову ж таки, ми повинні усі об'єднатися заради підтримки і збереження європейських цінностей, нашої демократії, нашої свободи і нашої безпеки проти режимів.

Що ви могли б сказати народу України, який кожного дня бореться за свою незалежність?

Міжнародна спільнота з вами, ви наші герої, ви повинні залишитися одним народом, однією нацією, і ви дійсно репрезентуєте європейські цінності, і ми вами дуже пишаємося.

Дякую за час, який ви приділили нашому інтерв'ю, сподіваюся, що всі, хто нас подивляться, отримають відповіді на свої запитання.