Укр Рус
6 листопада, 04:27
4

Хапаються за останню соломинку: яка серйозна проблема виникла у Росії

Основні тези
  • Росія збільшує обсяг нафти в танкерах на 8% через проблеми зі збутом, викликані санкціями.
  • Нові санкції США охоплюють 55% російського нафтовидобутку, змушуючи Росію шукати обхідні шляхи.

Росія продовжує видобуток, але різко збільшила на 8% обсяг нафти в танкерах у морі, фактично використовуючи їх як сховища через проблеми зі збутом. Покупці вже вимагають більших знижок, що створює додатковий дефіцит бюджету РФ.

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин пояснив 24 Каналу, що нові американські санкції проти найбільших російських нафтових компаній охоплюють 55% російського нафтовидобутку, що змушує Росію шукати способи обходу через продаж закордонних активів та використання посередників.

Дивіться також: Активи "Лукойла" не повернуться назад у випадку скасування санкцій, – гендиректор Gunvor 

Чому Росія закачує дедалі більше нафти в танкери?

США ще на початку війни запровадили санкції проти "Сургутнефтегазу" та "Газпромнефти", але "Лукойл" і "Роснефть", які видобувають понад половину російської нафти, довго залишалися поза обмеженнями.

Якщо рахувати всі чотири компанії, які вже перебувають під санкціями, це близько 85-86% російського нафтовидобутку. Що стосується зменшення загального обсягу продажу російської нафти – це дійсно фіксується, 
– пояснив Пендзин.

Росія не зменшила видобуток нафти, але збільшила на 8% обсяг сировини, що перебуває в морі. Судна з нафтою стоять біля портів або повільно рухаються в напрямку нових ринків, але поки що не розвантажуються.

"Наразі є ознаки того, що великі нафтопереробні компанії намагаються зменшити обсяг закупівель нафти, яка безпосередньо прив'язана до цих двох санкційних компаній. Адже російську нафту як таку ніхто не заборонив", – пояснив Пендзин.

Якщо посередницька компанія продає нафту в межах цінового обмеження, то така нафта не підпадає під санкції.

Чому російська нафта дешевшає?

"Лукойл" продає свої закордонні активи компаніям і фізичним особам, які формально не мають стосунку до корпорації. Так росіяни намагаються обійти санкції, адже інфраструктура продажу нафти прив’язана до підсанкційних юридичних осіб.

Я думаю, що приблизно за 3 – 4 місяці вони знайдуть механізми обходу. Тому надзвичайно актуальним стане посилення санкційного контролю – відстеження, хто саме працює з росіянами та накладання вторинних санкцій на посередницькі компанії, які забезпечуватимуть продаж цієї нафти, зокрема китайським, індійським і турецьким нафтопереробникам, 
– наголосив експерт.

Ці три країни є ключовими покупцями російської нафти: Китай купує 60%, Індія – близько 20%, Туреччина – 7 – 8%. Ще 3 – 3,5% йде трубопровідною нафтою через нафтопровід "Дружба", а 10% – через тіньовий танкерний флот.

Проте кожен спосіб обходу коштує дорожче і створює незручності для покупця, що призводить до вимог більших знижок. Вже зараз Росія продає нафту Китаю та Індії зі знижкою близько 5 доларів за барель, але Китай хоче знижки до 8 доларів. 

При вартості еталонної марки Brent близько 64 доларів за барель, російська Urals коштує приблизно 60 доларів. Таким чином, з урахуванням знижки Росія отримує 52 – 55 доларів за барель, тоді як у проєкті її бюджету на 2026 рік закладена середня ціна 58 доларів.

"Росія вже продає нафту дешевше, ніж планувала протягом усього 2026 року. Це збільшуватиме її внутрішній дефіцит. Тому будь-які дії, пов'язані зі зменшенням продажу російської нафти, є однозначно позитивними", – підкреслив Пендзин.

Що відомо про наслідки санкції щодо Росії?

  • Gunvor Group придбає міжнародні активи російського "Лукойла", і після цього Росія втратить будь-який вплив на них – навіть якщо санкції скасують. Угода ще потребує затвердження регуляторів, а зворотний продаж активів буде неможливим, що гарантує повний розрив із "Лукойлом".
  • Казахстанський "Казмунайгаз" не припиняє співпрацю з російським "Лукойлом", попри запроваджені санкції США. Наразі "Казмунайгаз" та "Лукойл" здійснюють детальну оцінку наслідків цих обмежень.
  • ЄС погодив поступову відмову від імпорту російського газу, що може спричинити перехід його постачань у "тіньовий сектор". Європа планує компенсувати ці обсяги американським СПГ, катарським газом і поставками з Азербайджану, попри політичні та логістичні труднощі.