Хапаються за останню соломинку: яка серйозна проблема виникла у Росії

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин пояснив 24 Каналу, що нові американські санкції проти найбільших російських нафтових компаній охоплюють 55% російського нафтовидобутку, що змушує Росію шукати способи обходу через продаж закордонних активів та використання посередників.

Дивіться також: Активи "Лукойла" не повернуться назад у випадку скасування санкцій, – гендиректор Gunvor 

Чому Росія закачує дедалі більше нафти в танкери?

США ще на початку війни запровадили санкції проти "Сургутнефтегазу" та "Газпромнефти", але "Лукойл" і "Роснефть", які видобувають понад половину російської нафти, довго залишалися поза обмеженнями.

Якщо рахувати всі чотири компанії, які вже перебувають під санкціями, це близько 85-86% російського нафтовидобутку. Що стосується зменшення загального обсягу продажу російської нафти – це дійсно фіксується, 
– пояснив Пендзин.

Росія не зменшила видобуток нафти, але збільшила на 8% обсяг сировини, що перебуває в морі. Судна з нафтою стоять біля портів або повільно рухаються в напрямку нових ринків, але поки що не розвантажуються.

"Наразі є ознаки того, що великі нафтопереробні компанії намагаються зменшити обсяг закупівель нафти, яка безпосередньо прив'язана до цих двох санкційних компаній. Адже російську нафту як таку ніхто не заборонив", – пояснив Пендзин.

Якщо посередницька компанія продає нафту в межах цінового обмеження, то така нафта не підпадає під санкції.

Чому російська нафта дешевшає?

"Лукойл" продає свої закордонні активи компаніям і фізичним особам, які формально не мають стосунку до корпорації. Так росіяни намагаються обійти санкції, адже інфраструктура продажу нафти прив’язана до підсанкційних юридичних осіб.

Я думаю, що приблизно за 3 – 4 місяці вони знайдуть механізми обходу. Тому надзвичайно актуальним стане посилення санкційного контролю – відстеження, хто саме працює з росіянами та накладання вторинних санкцій на посередницькі компанії, які забезпечуватимуть продаж цієї нафти, зокрема китайським, індійським і турецьким нафтопереробникам, 
– наголосив експерт.

Ці три країни є ключовими покупцями російської нафти: Китай купує 60%, Індія – близько 20%, Туреччина – 7 – 8%. Ще 3 – 3,5% йде трубопровідною нафтою через нафтопровід "Дружба", а 10% – через тіньовий танкерний флот.

Проте кожен спосіб обходу коштує дорожче і створює незручності для покупця, що призводить до вимог більших знижок. Вже зараз Росія продає нафту Китаю та Індії зі знижкою близько 5 доларів за барель, але Китай хоче знижки до 8 доларів. 

При вартості еталонної марки Brent близько 64 доларів за барель, російська Urals коштує приблизно 60 доларів. Таким чином, з урахуванням знижки Росія отримує 52 – 55 доларів за барель, тоді як у проєкті її бюджету на 2026 рік закладена середня ціна 58 доларів.

"Росія вже продає нафту дешевше, ніж планувала протягом усього 2026 року. Це збільшуватиме її внутрішній дефіцит. Тому будь-які дії, пов'язані зі зменшенням продажу російської нафти, є однозначно позитивними", – підкреслив Пендзин.

Що відомо про наслідки санкції щодо Росії?

• Gunvor Group придбає міжнародні активи російського "Лукойла", і після цього Росія втратить будь-який вплив на них – навіть якщо санкції скасують. Угода ще потребує затвердження регуляторів, а зворотний продаж активів буде неможливим, що гарантує повний розрив із "Лукойлом".
• Казахстанський "Казмунайгаз" не припиняє співпрацю з російським "Лукойлом", попри запроваджені санкції США. Наразі "Казмунайгаз" та "Лукойл" здійснюють детальну оцінку наслідків цих обмежень.
• ЄС погодив поступову відмову від імпорту російського газу, що може спричинити перехід його постачань у "тіньовий сектор". Європа планує компенсувати ці обсяги американським СПГ, катарським газом і поставками з Азербайджану, попри політичні та логістичні труднощі.